"Синій кит" та інші "групи смерті": чому діти роблять фатальний крок у вічність, і як їх врятувати

Дата публікації
Перегляди
20к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"Синій кит" та інші "групи смерті": чому діти роблять фатальний крок у вічність, і як їх врятувати

Фото: pixabay.com

Останній місяць в Україні почастішали випадки самогубств серед підлітків.

В Україні почастішали випадки самогубств серед підлітків. Так, у Києві лише від початку лютого 2021 року зафіксували три випадки, коли неповнолітні вкоротили собі віку. Двом дівчаткам було по 13 років, і обидві вони випали з балконів багатоповерхівок. 

Ще одна 15-річна дівчинка впала з балкона 16-го поверху.

Розслідування цих випадків триває. Рідні однієї з дівчат кажуть, що до самогубства дитини призвела "група смерті" "Синій кит"

В Україні жертвами таких груп став вже не один підліток. Учасники подібних спільнот планомірно готують власну смерть під керівництвом куратора. Він надсилає їм завдання для виконання, останнім з яких є самогубство. Куратори таких груп здебільшого самі виходять на дітей, починають з ними розмову, запрошують до гри і потім підштовхують до самогубства. 

Якщо ж підлітки відмовляються скоювати самогубство, їх починають шантажувати. Їм телефонують з погрозами, говорять, що знають, де вони живуть завдяки ІР-адресі, і самі прийдуть, щоб вчинити над ними розправу.  

Чому підлітки граються у смертельні забавки та як цього уникнути, розбирався сайт  ТСН.ua.

Трагічні смерті школярок

На початку лютого у поліції Києва повідомили про трагічну смерть 13-річної дівчини. Вона випала з балкона своєї квартири на 17-му поверху.  

"О 16:00 до столичної поліції надійшло повідомлення про падіння дівчини з висоти на вулиці Михайла Максимовича, що у Голосіївському районі столиці. За попередньою інформацією, дівчинка, 2007 року народження, впала з балкона 17-го поверху. Вона – мешканка будинку, де сталася подія", — написали про смерть школярки у пресслужбі столичної поліції.

Вже за два тижні у Києві стався ще один схожий випадок. Загинула 13-річна школярка у Дарницькому районі. Дівчина випала з балкона на 14-му поверсі. 

"До столичної поліції надійшло повідомлення про падіння дівчини з висоти на вулиці Княжий Затон. За попередньою інформацією, 13-річна дівчинка, місцева мешканка, впала з балкона 14-го поверху. Подія належним чином зареєстрована у Дарницькому управлінні поліції. Після встановлення усіх обставин та проведення першочергових слідчих дій буде надана правова кваліфікація події", — повідомили у поліції.

На запитання ТСН.ua, чи не пов'язує поліція смерть дівчинки з суїцидальною онлайн-грою на кшталт "Синій кит", пресофіцер Дарницького управління відповів, що про таку гру чув, "але пов'язувати дуже завчасно, бо нині лише триває перевірка фактів". 

Малювала чорною ручкою людей без очей 

В тому, що причиною самогубства 13-річної Ніки, яка загинула у Києві 2 лютого, стала гра, схожа на "Синій кит", впевнені родичі дівчини. Вони розповідають, що дитина зростала у чудовій родині, вчилась на відмінно у школі, вивчала іноземні мови і до нестями любила свого молодшого братика.

"Одурманена і доведена до самогубства групою смерті типу "Синього кита", 13-річна внучка моєї рідної сестри зробила свій фатальний крок з 17-го поверху у вічність. Ніка виросла в родині, в якій любов і повага завжди на першому місці. Будувала плани на майбутнє. Любила сім'ю і обожнювала молодшого братика. Була відкритою, доброю і веселою дівчинкою. Важко сказати, коли Ніка вступила в цю групу. В її поведінці, на перший погляд, нічого не змінилося. Вона була такою ж веселою, активною і життєрадісною", — розповідає родич дівчинки В'ячеслав Видиборець.

За словами рідних дівчинки, перші зміни у її поведінці з'явилися після зимового карантину. У Ніки зникло бажання робити уроки. Дівчина припинила випускати телефон з рук, навіть під час приймання їжі та під час уроків.

"Одного разу на запитання бабусі: "Як справи?", відповіла "ще не здохла" (саме таку лексику використовують в групах). Часто малювала чорною ручкою людей без очей. Виходячи з бабусею з дому, подивилася на багатоповерхівку і запитала: "Як людина падає з балкона?" Її готували заздалегідь. За кілька тижнів до... Ніка сфотографувала і відправила фото балкона 17-го поверху. Фото саме того балкона. Кілька ночей перед трагедією Ніка не спала. Їй просто не давали спати. Як з'ясувалося, щоночі рівно в 04:20 куратори давали завдання. Від безсоння в неї піднявся тиск і дуже боліла голова", — розповідає В'ячеслав.

Він говорить, що коли дівчинка поверталася зі школи, то ділилася з рідними усіма новинами, втім, про те, що вона увійшла до групи смерті, Ніка жодним словом не обмовилася. Уже після трагедії з'ясувалося, що перед стрибком дівчина відправила повідомлення голосовою поштою в групу: "Нарешті я помру".

"На жаль, багато інформації видалено, бо куратори вимагають почистити листування, щоденники, малюнки. Але кілька малюнків збереглося. На одному напис "Політ у нікуди". На іншому — карта місцевості, а в кутку намальовані двері з написом "пекло". На аркуші паперу намальовані очі, губи і дата 02.02", — розповів В'ячеслав Видиборець. 

Обидва випадки правоохоронці почали розслідувати за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство з додатковою кваліфікацією – самогубство). 

Пошук жертви і затягування у групи смерті

Докторка юридичних наук, старша наукова співробітниця,  директорка Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України Владислава Батиргареєва  написала роботу на тему: "Самогубства дітей та підлітків в Україні: вплив інтернет мережі". Вона зазначає, що штовхати дітей на пошук таких груп якраз і можуть проблеми у взаєминах із батьками, однолітками, "об’єктом" симпатії.  Діти або ж самі знаходять потрібні групи  через хештеги, або їх виявляють "куратори" у соцмережах. Вони вивчають сторінки підлітків, з яких явно випливає, що дитина із тих чи інших причин перебуває у депресивному стані. 

 Мова кураторів спільнот лагідна, турботлива, викликає прихильність і довіру. Новачків зустрічають словами: "Я твій друг і хочу допомогти тобі. Ти не одна, твої друзі з тобою".

Як розповідає ТСН.ua психологиня з Кривого Рогу Юлія Денисенко, ігри смерті, як "Синій кит", "Момо", "Зникни на 24 години", "Біжи або помри" спрямовані на дітей віком від 8-10 років та підлітків. Дуже часто на вудочку груп смерті через свою довірливість і наївність потрапляють діти саме з благополучних родин, які не стикалися з моментами морального насильства, булінгу тощо. 

"Діти часто не розповідають батькам про те, які повідомлення отримують. В залежності від гри, їм може прийти повідомлення "зроби те і те, інакше твоя мама помре". Вони не звертаються до батьків через свою наївність, тому починають рятувати їх і виконувати небезпечні умови. З одного боку, вони налякані, з іншого — навіть не розуміють, що відбувається. Деякі навіть бережуть своїх батьків і не хочуть їх налякати. Діти піддаються маніпуляції — загроза життю близьких людей. Для дитини смерть батьків нестерпна", — розповідає Юлія Денисенко.

Психологиня говорить, що з підлітками дещо інша ситуація. Батьки звикли наказувати дітям, а не домовлятися з ними, тому діти звикають виконувати завдання

"Дуже часто мама або тато наказують синові чи доньці винести сміття чи помити посуд, не питаючись, чи дитині зручно зробити це саме зараз. Коли дитина стикається з директивним тоном у цих іграх, вона слухається. Діти бояться з одного боку, з іншого — вони часто роблять ризиковані вчинки, іноді нерозумні, зухвалі з метою показати "Я є". Це — своєрідний протест проти наказового тону і того, що їх не помічають. Вони у цих групах знаходять такий собі авторитет, який приділяє їм увагу і дає ігри, завдання. До того ж там пропонується виконати завдання дуже красиво і маніпулятивно. Це — біда, тому що підліток усвідомлює смерть, але не усвідомлює, що це — назавжди. Підліток кожен раз думаючи про смерть, думає, що його встигнуть врятувати, і таким чином батьки зрозуміють, наскільки їхня дитина для них важлива і цінна", — говорить ТСН.ua Юлія Денисенко.

психологиня Юлія Денисенко

Психологиня розповідає, що першими симптомами того, що дитина вступила до групи смерті і почала виконувати якісь завдання, може бути тривожність, наляканість. Дитина може просити залишати увімкненим світло чи боятися вночі сходити до туалету, може стати замкненою, починає поводитися дивно і з демонстрацією протесту, агресувати на людях і показувати своє невдоволення, не хоче говорити з батьками.

"Дитина може почати підкашлювати, немов поперхнулася чимось — це має назву нервовий кашель, або  у неї починають смикатися брови чи очі. Варто спостерігати за поведінкою дитини, за її апетитом", — говорить психологиня.

У разі виявлення вищеназваних симптомів Юлія Денисенко радить звернутися до її колег-психологів, які можуть у формі гри чи під час розмови виявити проблему, а дитина може розповісти про те, що її турбує, третій особі.

Як уберегти дитину від ігор смерті

Психологиня говорить, що з дитинства батькам треба навчитися бачити в дитині особистість і сприймати її такою, якою вона є, обговорювати з нею її провини і помилки, уникаючи фізичних покарань та встановлювати довірливі стосунки. Також варто спостерігати за дитиною, розпитувати про справи загалом і конкретно у випадку зміни настрою.

"Дуже важливий момент — дізнаватися у дітей, а що сьогодні вони побачили у Tik-Tok, ютубі, інстаграмі, телеграм-каналах, де є контент, який не поширюється у маси, але діти на нього підписані. Коли ми дізнаємося про небезпечні ігри, найкраще що ми можемо зробити, спитати: "Рідний мій, ти знаєш щось про гру "Біжи або помри" чи "Синій кит", і дитина розповість. Коли дитина побачить, що дорослому можна довіряти і розповідати, обов'язково у майбутньому вона буде приходити й показувати: "Мамо, дивись, що мені прислали". Найбільша помилка батьків, коли вони дізнаються про небезпеку — вони виривають у дитини телефон, починають перевіряти, гортати особисті фото у галереї, тим самим порушуючи особисті кордони дитини. Такою поведінкою ми не викликаємо довіри у наших дітей", — говорить Юлія Денисенко.

Психопати з "комплексом Бога"

На питання: "Хто керує групами смерті?" психологиня говорить, що це — однозначно психічно нездорові люди, оскільки чиясь смерть не викликає у них жалю і співчуття. У кураторів груп немає здатності до емпатії, що є ознакою психопатії.

"Для психологів не таємниця, що у маніяків немає почуття вини і жалю. Ознака психопатії — це абсолютна відсутність емпатії чи співчуття. Думка про смерть про те, що хтось помирає, чи те, що "я" можу когось убити, дає ілюзію влади. Є маніяки, які йдуть і вбивають, а є маніяки, які вбивають онлайн — можуть впливати на маси, це такий "комплекс Бога", влади, "я все можу". Це люди зі зламаною психікою, це ті колишні діти, які раділи, коли вбивали і розчленовували котів і собак. Можу сказати, що психопати — розкішні маніпулятори, вони можуть загорнути зло у красиве пакування, що здоровій людині це буде здаватися солодощами і суперподарунком. Ніхто з нас не застрахований від того, що може зіткнутися у житті з психопатом. Ми маємо навчитися самі розпізнавати таких людей і навчити цьому наших дітей", — говорить Юлія Денисенко.

Проводили експерименти над дітьми

За матеріалами статті "Самогубства дітей та підлітків в Україні: вплив інтернет мережі" докторки юридичних наук, співробітниці Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України Владислави Батиргареєвої, в Україні є приклади затримання адміністраторів подібних груп. Так, ще кілька років тому були затримані два студенти Київського медичного університету. Свої дії вони пояснили тим, що проводили експерименти над дітьми. До речі, їх відпустили, оскільки на час їх затримання ст. 120 КК не дозволяла притягти до кримінальної відповідальності за доведення до самогубства шляхом використання соціальних мереж.

Нагадаємо, що у Італії школяр наклав на себе руки після участі в новій небезпечній онлайн-грі, яка схожа на відому гру "Синій кит". 

"Ну що, пограємо?": як захистити підлітка від популярної страшилки Момо

"Ну що, пограємо?": як захистити підлітка від популярної страшилки Момо

 

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Проблеми підлітків
Дата публікації
Перегляди
20к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація