Наскільки ви близькі до вигоряння: три запитання, які допоможуть це зрозуміти та вчасно вжити заходів

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наскільки ви близькі до вигоряння: три запитання, які допоможуть це зрозуміти та вчасно вжити заходів

Credits

Останніми роками випадки вигоряння почастішали, люди почали більше втомлюватися, виснажуватися та почуватися нещасливими.

Багато хто думає, що вигоряння - це вигадана проблема, або взагалі просто модний термін, і що насправді люди лінуються працювати і вигадують собі виправдання.

Про те, так це чи ні, що таке професійне, емоційне вигоряння та як йому запобігти - пише кадровий портал grc.ua.

Існує декілька визначень поняття "вигоряння". Якщо пояснювати загальними словами, то можна сказати, що це стан, коли людина відчуває виснаження енергії, негативне ставлення до роботи, яку раніше, можливо, обожнювала, значне зниження професійної продуктивності та відчуття втрати радості від життя. Стан вигоряння прямо пов'язаний з постійною діяльністю, саме це відрізняє його від інших змін емоційного здоров'я. У медицині це поняття офіційно не визнане захворюванням та не внесене до переліку медичних діагнозів, всупереч чуткам та неправдивій інформації.

Останніми роками випадки вигоряння почастішали, люди почали більше втомлюватися, виснажуватися та почуватися нещасливими. Чому так, звідки береться вигоряння? Воно з'являється у когось конкретного чи може спіткати кожного?

Емоційне вигоряння наступає не раптово в один день, воно розвивається поступово і має певні маячки – маркери, які сигналізують про його початок. Якщо розібратися у причинах виникнення вигоряння, то можна побачити, що їх немало – це цілий комплекс зовнішніх та внутрішніх факторів.

До зовнішніх можна зарахувати:

  • напружений графік роботи або регулярна понаднормова робота
  • недостатній розмір оплати праці, на який розраховує працівник
  • нездорова, конфліктна атмосфера в колективі
  •  жорсткий надмірний контроль з боку керівництва
  • емоційний тиск
  • стрес великого міста
  • сучасний культ успішності тощо

Серед інших причин вигоряння: мультизадачність, нечіткий розподіл обов'язків, непослідовність і непередбачуваність у діях керівника, недостатнє відчуття безпеки, небажання вирішувати конфлікти / приховані конфлікти, відсутність зворотного зв'язку.

До внутрішніх факторів можна зарахувати особливості моделі поведінки, переконань, риси характеру:

  • переконання, що робота надцінна і має найперші пріоритети у житті
  • відповідальність перед рекомендатором на престижному робочому місці
  • гіпервідповідальність
  • внутрішні переконання, установки, наприклад "зараз треба багато працювати, якщо працювати менше, то не буде за що жити"
  • зобов'язання: "я маю бути успішним, довести всім, що я можу..." тощо

Раніше вважалося, що до синдрому вигоряння, або як ще кажуть бьорнаут (від англ. "burnout" – вигоряння), схильні ті, хто змушений часто та багато спілкуватися з великою кількістю різних людей - як знайомих, так і зовсім незнайомих. Ця теорія, можливо, і мала сенс раніше. Однак у наш час поняття вигоряння належить до будь-якого виду діяльності, навіть у буденності домашніх справ можна вигоріти. Тригером, який запустив емоційне вигоряння, може бути не лише явний стрес, а навіть така чудова подія, як народження дитини.

Чи можливо вчасно зрозуміти, що у вас починається емоційне вигоряння, та попередити цей процес? Так, це абсолютно можливо, треба тільки знати певні маркери, які знаменують початок цього негативного стану. Є симптоми емоційного вигоряння, яке вже починається: внутрішнє занепокоєння, нервозність, почуття спустошення, самотності, неврівноваженість, агресія, роздратованість або навпаки млявість, низький рівень емпатії. Існують різноманітні тести на визначення початку емоційного вигоряння.

Щоб точно зрозуміти, чи є у вас ознаки вигоряння, потрібно поставити собі три найважливіші запитання. Якщо ви відповіли собі на них «Так», це означає, що прийшов час активної боротьби з вигорянням.

Перше запитання – чи відчуваю я хронічну втому?

Щоб відповісти на це запитання, треба проаналізувати довгий проміжок часу (не день чи два), а саме: чи є втома, млявість постійним супутником останній час.

Друге запитання – чи буває так, що я можу розізлитися без будь-якої причини?

Так, такі прояви інколи бувають у кожного, але дуже важливо зануритися у свою підсвідомість та проаналізувати, чи ваші спалахи роздратування й агресії мають коріння, пояснення, причини? Що передувало саме такій реакції? Якщо пояснення та причини немає, і так повторювалося часто останнім часом, отже, ви потрапили у полон до вигоряння.

Третє запитання – нав'язливі думки про роботу переслідують мене та навіть не дають заснути.

Подумайте, чи стало для вас питання роботи найголовнішим у житті? Можливо, ви більше ні про що не можете думати, постійно прокручуєте у голові робочі моменти, як краще було б вчинити в тому чи іншому випадку, як щось змінити у робочому процесі або як налагодити спілкування з колегами та керівництвом. Водночас ваша працездатність помітно впала, ви не встигаєте виконувати поставлені завдання вчасно. Це теж яскрава ознака вигоряння.

Якщо ви виявили у себе або у свого колеги, підлеглого ознаки емоційного вигоряння, треба терміново вжити заходів для запобігання останньої стадії – перегоряння!

Хибною є думка, що тимчасова зміна оточення, відпустка допоможуть подолати кризу. Відпочинок, поїздка, подорож можуть тимчасово здолати симптоми, відволікти від проблеми, але не зупинити вигоряння. До цих неефективних методів можна також додати разову грошову мотивацію, схвалення, бонуси тощо.

Найкращим рішенням серед керівників є, звичайно, не допускати вигоряння, аналізуючи та відслідковуючи стан та настрої у колективі. Керівництво також може організувати низку тренінгів з навичок стресостійкості. Потрібно постійно проводити опитування та отримувати зворотний зв'язок від співробітників.

Якщо вже почалися перші ознаки вигоряння, потрібно вжити заходів з подолання  кризи і, наприклад, запропонувати ротацію, зміну виду діяльності. Також не зайвим буде звернутися по допомогу до спеціаліста-психотерапевта, дивлячись, на якому етапі розвитку знаходиться вигоряння.

Якщо не забаритися і помітити вигоряння на початковому етапі, то з ним можна впоратися простішими методами:

  • приділити увагу своєму здоров'ю – налагодити харчування, режим сну, знайти для себе оптимальний метод розрядки – холодний душ, йога тощо
  • змінити методи роботи – вигадати для себе челендж, квест, знайти нові інструменти для роботи, домовитися з колегами, ускладнити набридливі задачі
  • обов'язково підтримувати баланс робота–особисте життя, поставити жорсткі рамки і не виходити за них
  • помічати та хвалити себе за найменше досягнення

Отже, варто не допускати та вчасно попереджати емоційне, професійне вигоряння, і зупиняти його на будь-якому етапі розвитку.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Наступна публікація