Наслідки пожеж у Луганській області: чи вдалося погорільцям відбудуватися до зими
Згоріло понад 300 будинків.
Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування причин виникнення масштабних лісових пожеж, що вирували цієї осені у Луганській області. Перевірятимуть інформацію офіційного слідства і шукатимуть цапів-відбувайлів серед можновладців. Тим часом у підвалах, по сусідах і знайомих готуються зустрічати Новий рік жителі Сиротиного. Це одне із селищ, які найбільше постраждали й дотепер не оговтались після полум'яної атаки. Вогонь знищив загалом понад 300 будинків. Загинули близько 20 місцевих жителів. По 300 тисяч гривень компенсації держава виплатила, але відбудуватися до настання холодів люди не встигають. Подорожчали будматеріали, а будівельники розписані на рік.
Про це йдеться 2 грудня у сюжеті ТСН.19:30.
Чотири стіни, без вікон, даху і дверей — таким був будинок Романа місяць тому, одразу після пожежі. Тепер на зиму є дах над головою — працювали з сином і кумом. Нині накривають прибудову. Гроші мусили позичати. Держава виплатила компенсацію пізно. Та й вся допомога, 300 тисяч, давно пішла на будматеріали, які здорожчали удвічі. До газової мережі погорільцям довелося під'єднуватися вже за гроші зі своєї кишені.
У Миколи після пожежі лишилась тільки літня кухня, будинок і все присадибне господарство згоріли за лічені хвилини. З грошима на будівництво допомогли ще Червоний Хрест і син. Дах накрили, стіни голі, зараз чекають на вікна й кладуть підлогу. Багато допомагають сторонні люди.
У центрі села — гуманітарка від Червоного Хреста. Привезли буржуйки, які видають за записом безкоштовно.
У пенсіонера Володимира Білецького на подвір'ї тепер руїни. На світі лишився один як перст. Дружина померла ще 17 років тому. Єдине — врятував собаку і старі "Жигулі". Державну допомогу в 300 тисяч Володимир отримав. Запросив будівельників, що нині працюють у селі. Ті нарахували за стіни літньої кухоньки 240 тисяч. Без внутрішніх робіт, газу та електрики. Тому чи доживе до весни, навіть і гадки не має, бо притулитись ні до чого і ні до кого, хіба до собаки — це весь його скарб у цьому світі.
Автор: Руслан Ярмолюк.