Не всі можуть отримати спадщину: хто не має на це права

Спадкування — це перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Такий перехід права власності може відбуватись або на підставі закону, згідно з визначеною у главі 86 Цивільного кодексу чергою спадкоємців відповідно до близькості родинних зв‘язків, або за заповітом, тобто особистим волевиявленням спадкодавця.

В Україні, згідно із законодавством, є категорії осіб, які можуть бути усунені від спадкування.

Так, встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261−1265 Кодексу (стаття 1223 Кодексу).

Хто не має права на спадкування

Проте є категорії осіб, які можуть бути усунені від спадкування. Кодекс визначає підстави для позбавлення прав на спадкування певних осіб, незважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування, наприклад: призначення спадкоємцем в тексті заповіту, наявність певного ступеня спорідненості, перебування у шлюбі зі спадкодавцем або на його утриманні протягом встановленого законом строку.

Так, відповідно до статті 1224 Кодексу не має права на спадкування:

▪ особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя. Це положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом;

▪ особа, які умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяла збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом:

• батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини

• батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом

• одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, зокрема й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Раніше повідомлялося, що спадщина охоплює не лише майно, а й фінансові зобов’язання померлого. Разом із квартирою, будинком або автомобілем спадкоємець може отримати кредити, іпотеку чи інші борги.