Там зазначили, що також немає потреби просити священника "побризкати більше", адже нема поняття "розбавленої святості".
ПЦУ напередодні свята Водохрещі 19 січня розповіла, що жодного церковного припису про купання в ополонці в цей день нема, а для українців це раніше не було поширеною традицією.
Про це йдеться на сторінці Православної церкви України у фейсбуці.
"Протягом останніх років 19 січня під час або після Великого водосвяття все частіше спостерігаємо таку картину: у водоймах влаштовуються масові пірнання й купання з метою "змити гріхи" в освяченій воді. Улюблені брати і сестри, обмивання в ополонці на Водохреща ніяким чином не призводить до духовного очищення і жодного церковного припису для звершення такого дійства немає і, як твердять дослідники, в українського народу воно не мало поширення", - йдеться в повідомлення.
Як зазначається, у країнах грецької церковної традиції поширений звичай освячувати води через кидання в них дерев’яного хреста, який чоловіки виловлюють з водойми. Втім цей звичай все ж не є власне купанням чи зануренням, та й кліматичні умови у південних країнах суттєво відрізняються від України, наголосили в ПЦУ.
Там сказали, що дуже важливо розуміти суть християнського свята і не плутати його з модою, традиціями, народними віруваннями, тим більше – із забобонами чи марновірством.
Так, 19 січня за новим стилем Православна Церква відзначає Хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. За Біблією, під час хрещення на Ісуса Христа з неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух і пролунав голос Бога-Отця, тому свято ще називається Богоявленням.
На свято Богоявлення здійснюється особливий Чин освячення води, яка зветься великою агіасмою, що в перекладі з грецької означає – святиня.
"Українці здавна по-особливому ставилися до свяченої води: побожно зберігали її біля ікон, берегли кожну краплинку, використовували її в особливих випадках. Українські етнографи не фіксували у минулих століттях масових хрещенських купань, тим паче у тому вигляді, як це відбувається нині – часом зовсім без одягу, або з попереднім алкогольним "підігрівом" та гучними гуляннями опісля…", - зазначили в ПЦУ.
Як стверджується, освячена вода – "не чарівна, але має благодатні (насамперед, для духа людини) властивості для тих, хто її з вірою приймає". Разом з цим, з погляду церкви, занурення в ополонку ніколи не замінить таїнства сповіді та причастя, а вода не змиває гріхи.
ПЦУ також дала кілька "практичних порад" щодо великої агіасми. Там зазначили, що на Водохреща немає потреби просити священника "побризкати більше", адже нема поняття "розбавленої святості".
Також нема потреби запасатися водою у найбільших бідонах чи каністрах – "адже той, хто принесе на водосвяття навіть найбільшу банку, але разом із темними помислами і порожнім серцем, не отримає "більшої святості"".
Наголошується, що церква не забороняє пірнати у зимову воду, бо це право і вибір для кожного. "Головне – не перетворювати таке купання на якийсь магічний ритуал, привід до пияцтва, гордості чи осудження ближнього – наприклад, того, хто таки вирішив зануритись в ополонку, аби випробувати своє тіло", - наголосили церковники.
Протягом останніх років 19 січня під час або після Великого водосвяття все частіше спостерігаємо таку картину: у...
Опубліковано Православна Церква України Четвер, 16 січня 2020 р.
Нагадаємо, 19 січня, для святкування Водохреща киянам та гостям міста облаштували спеціальних 16 локацій, на кожній із яких будуть чергувати рятувальники та працюватимуть медпункти.
Раніше рятувальники, рибалки та священики дали поради до Водохреща, зокрема, як не впасти та чим відігріватися після ополонки. Рятувальники провели наочний інструктаж із правил безпеки на обледенілій водоймі та варіантів порятунку людини, котра провалилася в ополонку.
