Водночас, експерти вказують і на можливі перешкоди для цього.
Кабінет міністрів України розробив та подав до парламенту законопроєкт про легалізацію в Україні грального бізнесу. Повну заборону на цей бізнес запровадили 2008 року, однак з того часу він активно розвивається в тіні, а всередині галузі обертається величезна кількість коштів, з яких абсолютно не сплачують податків.
У серпні про це вперше заговорив президент України Володимир Зеленський. Зокрема, він же і розповів першу деталь – про те, що гральні заклади розташовуватимуться в п’ятизіркових готелях. Згодом з’ясувалось, що стосується це лише казино. Водночас, більшість українців виступає проти легалізації грального бізнесу. Лише 11% вважають, що його треба легалізувати без жодних обмежень і 27% - за умови створення спеціальних зон для грального бізнесу.
ТСН.ua прочитав урядовий законопроєкт про легалізацію та розповідає головні його деталі, що це може дати Україні та які існують перешкоди.
Деталі урядового законопроєкту
Уряд пропонує чітко визначити, які саме види азартних ігор будуть дозволені в Україні. У законі вказується, що легалізовані будуть казино, казино через мережу Інтернет, букмекери як в пунктах, так і в Інтернеті, гральні автомати у відповідних клубах, лотереї, а також покер у клубах та в Інтернеті. Якщо в грі відсутня одна із трьох ознак - наявність ставки; наявність виграшу (призу); виграш (приз) повністю або частково залежить від випадковості – то вона не вважається азартною. Усі інші види азартних ігор будуть заборонені.
Також у законопроєкті вказується, що головним документом у регулюванні грального бізнесу буде саме цей закон і його норми вважатимуться вищими, аніж норми інших законів.
Для врегулювання ситуації у гральній галузі буде створено кілька реєстрів, які будуть публічними - реєстр організаторів казино; реєстр організаторів букмекерської діяльності та азартних ігор казино через мережу Інтернет; реєстр організаторів ігор в залах гральних автоматів; реєстр лотерей; реєстр організаторів гри в покер. У цих реєстрах будь-хто зможе перевірити легальність гральних операторів.
Кабінет міністрів України створить спеціальний орган, який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у цій сфері. Він матиме назву Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. Він складатиметься із 7 осіб разом із головою комісії. Усіх членів призначатиме Кабмін. Зазначається, що очолювати комісію зможе людина, яка має повну вищу (у сфері публічного управління та адміністрування, профільну, економічну або юридичну) освіту та досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років упродовж останніх десяти років. Термін повноважень членів – 4 роки. Жоден із них не може бути власником компаній-організаторів азартних ігор або виробників грального обладнання, і загалом не може займати будь-яку посаду в цих компаніях, навіть на громадських засадах.
Ця комісія матиме право виносити рішення, які будуть обов’язковими для усіх організаторів азартних ігор. Також вона зможе і накладати санкції на тих операторів, які порушуватимуть законодавство у цій галузі. Загалом же, на комісію покладаються майже усі повноваження у регулювання діяльності азартних ігор в Україні.
Контролювати діяльність азартних ігор буде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (управління Державної податкової служби України). ДПС вестиме онлайн моніторинг, а також матиме змогу провести позапланові перевірки після внесення відповідного подання до комісії, а також зможе звертатися із проханням накласти санкції на певних операторів.
Усіх організаторів азартних ігор планують підключити до онлайн системи моніторингу. Ця система буде у режимі реального часу стежити за дотриманням законодавства, а також захистом прав гравців, і виявляти прояви лудоманії (ігрової залежності).
У Державному бюджеті України буде створено спеціальний Фонд підтримки медицини, спорту та культури. Саме туди будуть спрямовуватись всі доходи держави від ліцензійних платежів у галузі азартних ігор. Витрати коштів із цього фонду визначатиме Кабмін.
Організатором азартних ігор може стати лише юридична особа, яка створена у формі господарського товариства, має статутний капітал не менше 30 мільйонів гривень, який сформований винятково грошовими коштами; керівники та головний бухгалтер якої не мають незнятої або непогашеної судимості за корисливі злочини і злочини у сфері господарської та службової діяльності. Організатори також мають низку обов’язків, серед яких, наприклад, не допускати до гральних закладів осіб до 18 років, не впливати на результати азартних ігор, своєчасно виплачувати призи. Документ напряму забороняє організаторам азартних ігор пропонувати в якості винагороди за участь в азартній грі алкогольні напої, пиво, слабоалкогольні напої чи тютюнові вироби або майно, володіння або розпорядження яким передбачає отримання відповідних дозволів або ліцензій. Також їм забороняється примушувати відвідувачів до ігор.
У законопроєкті прописано і низку вимог до боротьби із ігровою залежністю. Наприклад, організатори азартних ігор зобов’язані забезпечувати ідентифікацію гравців, а також вживати заходів для недопущення тих гравців, які скористались самообмеженням. Відповідно, уряд пропонує запровадити в галузі азартних ігор таку річ як самообмеження. Людина може самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на термін від 6 місяців до 3 років шляхом особистої подачі організатору азартних ігор або комісії письмової заяви (заява про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує його особу. Якщо ж з’ясовується, що гравець завдає собі або родині тяжких матеріальних збитків через азартні ігри, доступ до них йому може обмежити суд.
Усі гравці обов’язково мають пройти ідентифікацію перед грою за допомогою документа, що підтверджує особу. Після цього грати в азартні ігри можна буде на підставі ідентифікаційної картки гравця.
Гравцями не можуть бути особи до 18 років, недієздатні та обмежено дієздатні особи, а також ті, хто мають обмеження згідно із законодавством. Також не дозволяється грати в азартні ігри власникам та керівникам організаторів цих ігр, особам, які можуть вплинути або знають результат гри, а також спортсменам і персоналу спортивної команди, якщо вони хочуть зробити ставку на змагання, у якому беруть участь.
У законопроєкті прописані вимоги до запровадження та ведення усіх видів азартних ігор. Що стосується казино, то загальна кількість ліцензій – 20, яка дорівнюватиме закладам казино по всій території України. Їх дозволять створювати лише у п’ятизіркових готелях, де не менше 200 номерів для Києва, та 150 номерів для інших міст. Якщо казино розташоване у місті із населенням понад 500 тисяч осіб, то у ньому має бути 10 гральних столів, у тому числі не менше 2 гральних столів з кільцем рулетки, та не менше 50 гральних автоматів. Якщо ж менше - 5 гральних столів, у тому числі не менше 1 грального стола з кільцем рулетки, та не менше 20 гральних автоматів. Також у казино дозволять грати в покер.
Загальна кількість ліцензій на організацію та проведення букмекерської діяльності та азартних ігор казино через мережу Інтернет становить 10. Загальна кількість букмекерських пунктів на території України становить 800. За однією ліцензію можна буде розмістити 10 букмекерських пунктів. Ліцензій на букмекерські пункти буде 80, з них – 32 для Києва, 16 для Одеси, Харкова, Дніпра та Львова, та 32 на території інших населених пунктів.
Зали гральних автоматів дозволять ставити у готелях від 3 до 5 зірок, а також у нежитлових приміщеннях загальною площею не менше 300 кв.м. для міст із населенням понад 500 тисяч, та 150 кв.м. із меншою кількістю населення. Загалом на території України буде не більше 40 000 гральних автоматів. Ліцензій на цю діяльність планують видати 160, з них 60 – в Києві, 40 – в Одесі, Харкові, Дніпрі та Львові, 60 – в інших населених пунктах, але не більше 20 гральних залів в одному населеному пункті. За однією виданою ліцензією можна буде поставити 250 автоматів.
Організатор азартних ігор на гральних автоматах забезпечує розміщення грального обладнання у кількості не менше 50 гральних автоматів у разі розташування грального залу ігрових автоматів на території будівель, у населених пунктах з чисельністю населення більше 500 тисяч осіб; 25 гральних автоматів у разі розташування грального залу ігрових автоматів на території будівель, у населених пунктах з чисельністю населення менше 500 тисяч осіб.
Що стосується лотерей, то тут законопроєктом не вказано кількість ліцензій, які планують видавати.
На організацію гри в покер у покерних клубах планують видати 5 ліцензій. Стільки ж буде ліцензій на організацію покеру в мережі Інтернет.
Вартість ліцензій:
- для гральних закладів казино в місті Києві - 18 700 прожиткових мінімумів громадян (39,3 мільйона гривень)
- для гральних закладів казино, що розташовані в інших населених пунктах - 12 400 прожиткових мінімумів громадян (26,1 мільйона гривень)
- за один гральний стіл з кільцем рулетки – 730 прожиткових мінімумів громадян (1,5 мільйона гривень)
- за один гральний стіл без кільця рулетки – 375 прожиткових мінімумів громадян (788 тисяч гривень)
- за букмекерської діяльності та азартних ігор казино через мережу Інтернет - 12 400 прожиткових мінімумів громадян (26,1 мільйона гривень)
- за букмекерські пункти – 375 прожиткових мінімумів громадян (788 тисяч гривень)
- за ставкомат або беттінг машину – 15 прожиткових мінімумів громадян (31,5 тисячі гривень)
- за залу гральних автоматів – 3750 прожиткових мінімумів громадян (7,9 мільйона гривень)
- за гральний автомат – 15 прожиткових мінімумів громадян (31,5 тисячі гривень)
- за організацію гри в покер, зокрема і в мережі Інтернет – 625 прожиткових мінімумів громадян (1,3 мільйона гривень)
Покарання:
- Якщо організатори азартних ігор провадять діяльність на гральних автоматах, які не отримали ліцензії– штраф у восьмикратному розмірі річної плати за відповідну ліцензію
- Якщо організатори азартних ігор внесли несанкціоновані зміни в діяльність або конструкцію гральних приладів – штраф у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат (4,2 мільйона гривень)
- Якщо організатори азартних ігор провадять діяльність не у встановленому законом місці – штраф у подвійному розмірі плати за ліцензію
- Якщо організатори азартних ігор пустили до гри осіб до 18 років – штраф у розмірі 500 мінімальних заробітних плат (2 мільйони гривень)
- Якщо гральне обладнання не пройшло тестування, не має сертифікату та не підключене до системи онлайн-моніторингу, однак на ньому грають - штраф у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат (4,2 мільйона гривень)
- Якщо азартні ігри організовують без ліцензії організатора - штраф від 10 тисяч до 40 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-680 тисяч гривень) з конфіскацією грального обладнання.
- Якщо це роблять групою осіб або особа, яка вже раніше притягувалась до відповідальності за цією статтею - штраф від 40 тисяч до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-850 тисяч гривень) або позбавленням волі на строк від 1 до 3 років з конфіскацією грального обладнання.
- Якщо гравець бере участь в азартній грі, яка організована без ліцензії – штраф від тридцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-5100 гривень)
- Якщо гравця вдруге протягом року спіймали на участі в азартній грі, яка організована без ліцензії - штраф у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-8500 гривень).
Які від цього вигоди для України
Насамперед, це значні поповнення до українського бюджету. За даними уряду, залучити можна до 10 мільярдів гривень щорічно.
"Така жорстка модель, вона зможе нести до 10 мільярдів гривень на рік, приблизно, надходжень. Це може бути більше. Але ж ми завжди розраховуємо консервативно", - розповіла міністерка фінансів Оксана Маркарова.
Схожі дані, за власними розрахунками, наводить і економіст Центру економічної стратегії Богдан Прохоров. "Минулого року ми оцінювали, скільки приблизно Україна могла б отримати від легалізації грального бізнесу. За умови повернення законодавства зразка 2008 року держбюджет міг би отримувати від ліцензій та податків від 4 до 10 мільярдів гривень щороку, але це дуже консервативна оцінка", - розповів він у коментарі ТСН.ua.
Водночас, президентка Української асоціації ігрової індустрії Ірина Сергієнко також наголошує і на розвитку багатьох інших галузей у разі легалізації грального бізнесу.
"Легалізація також буде стимулювати розвиток суміжних галузей економіки, таких як готельний бізнес, туризм, консалтинг, ринок нерухомості, а також дозволить створити тисячі легальних робочих місць. У далекій перспективі - також (стимулювати розвиток – ред.) конярства та іподромів, які у нас зараз фактично загублені. Абсолютно незаслужено, адже в багатьох країнах вони є досить динамічними і навіть бюджетоутворюючими", - зазначила вона у коментарі ТСН.ua.
Також Сергієнко розповіла, що у разі легалізації буде набагато зменшена корупційна складова у галузі азартних ігор, оскільки наразі цей бізнес не є законним, а тому корупція там процвітає. Ще одним позитивом у легалізації, за її словами, може стати прихід іноземних інвесторів, які вкладатимуть гроші в Україну та розвиток технологій саме в цій галузі.
Ще одним важливим елементом є те, що після легалізації держава зможе захищати права і гравців, і операторів азартних ігор. Оскільки наразі цей бізнес є нелегальним, то ані одні, ані інші не можуть відстояти свої права, наприклад, у судах у разі будь-якого шахрайства або інших порушень у цій галузі.
Загалом же, опитані експерти впевнені, що легалізація азартних ігор в Україні є дійсно на часі, оскільки, як зазначила Ірина Сергієнко, "азартні ігри - це досить потужна галузь, в якій обертаються мільярди гривень". "Гральний бізнес благополучно розвивається як на землі, так і в Інтернеті. При цьому не підкоряється жодним законам, жодним правилам, не платить жодних податків", - додала вона
Перешкоди легалізації
Водночас, існують і певні негативні наслідки легалізації азартних ігор. Зокрема, у разі сплати низки податків, а також придбання ліцензій, постає питання прибутковості такого бізнесу.
"Які можуть бути недоліки: те, що новому легальному бізнесу буде невигідно конкурувати з існуючим нелегальним. Тобто якщо не буде серйозного контролю з боку правоохоронних органів, як це є зараз, коли нелегальний бізнес існує під вивіскою лотерей, а правоохоронці роблять вигляд, що цього не бачать. Тоді ефект від легалізації буде низьким. Головне, щоб паралельно не існував легальний і нелегальний бізнес", - пояснює економіст Богдан Прохоров.
За його словами, наприклад, казино можна буде розташовувати лише в п’ятизіркових готелях, а в багатьох українських населених пунктах таких готелів немає. Він підкреслює, що до гральної залежності більше пристосовуються люди із нижчими рівнями доходів, а тому вони все одно шукатимуть способи грати в азартні ігри, навіть нелегально.
В Асоціації ігрової індустрії також звертають увагу на досить складний механізм самообмеження, коли людина може сама себе обмежити в участі в азартних іграх.
"Перш за все, якщо людина усвідомила свою проблему, їй повинен бути запропонований простий і доступний спосіб швидко написати заяву, що "так, у мене є проблема, і я прошу мене обмежити в можливості гри". При цьому така система самообмеження повинна бути загальнодержавна. Тому що абсолютно нереалістично, щоб гравець написав заяву кожному оператору: до моменту, коли він напише заяву всім операторам, він швидше за все вже не буде вважати, що у нього є проблема", - підкреслює президентка Асоціації Ірина Сергієнко.
Вона також зазначає, що це не має бути єдиними механізмом самообмеження – держава також мусить фінансувати програми для вивчення лудоманії – чи існує така проблема в країні, і якщо так, то як із нею боротися.
Окремо Сергієнко розповідає про досить жорсткі правила гри на цьому ринку. Зокрема, наразі існує величезна проблема із низкою гральних закладів, які замасковані під "Українську національну лотерею".
"Для операторів передбачені різні вимоги і обмеження, зокрема за кількістю гральних закладів і території їх розміщення, щодо реклами азартних ігор. Відповідно, ми вважаємо, що можливо з цією проблемою не вдасться впоратися за один день. Не варто сподіватися, що це станеться в момент: президент підписав закон - і все неподобство зникло. Однак, тим не менше, якщо законопроєкт зможе створити нормальну мотивацію для порядного бізнесу, який хоче працювати легально і вийти з тіні, то ця проблема почне поступово і системно вирішуватися. Тому що та частина бізнесу, яка захоче працювати в легальному полі, отримає законний інструментарій усунення нелегальних конкурентів, які не мають ліцензії і не платять податки", - пояснює вона.
Ринок азартних ігор, так само як і ринок землі та видобуток бурштину, - це чи не найбільші галузі в Україні, в яких обертається величезна кількість коштів, але вони перебувають в тіні. Без чіткого регулювання законодавством і, відповідно, сплати податків. Однак де-факто всі вони існують і приносять шалені прибутки своїм бенефіціарам. Також, через їхню нелегальність, там активно процвітає корупція. Тому саме ці дві причини є головною мотивацією для уряду вивести землю, бурштин та гральні автомати у легальне поле.
Олексій Ярмоленко