Незважаючи на затримку з реформами, в Україні – культурна революція - Politico

Політичні реформатори і борці з корупцією в Україні, ймовірно, розчаровані. Але у її художників, музикантів, кінорежисерів багато приводів для радості.

Про це пише Віджай Махешварі у статті "Незважаючи на затримку з реформами, в Україні – культурна революція", опублікованій на сайті видання Politico.

Після Революції на Майдані в 2014 році і початку війни на сході країна переживає стрімке культурне відродження, яке нагадує буремні 1960-ті роки в Сполучених Штатах і Західній Європі.

Фільми про Україну і війну з'являються в шаленому темпі, а нове покоління художників кидає виклик статус-кво. Україна, відгородившись від російських ЗМІ, також швидко відкриває свою багату культурну спадщину, яку ретельно приховували в радянський час.

5 способів, як насильство, кризи і потрясіння сприяють розвитку мистецтва і культури країни.

Гротескні маски в дусі "стімпанк"

На сході країни триває нещадна війна з підтримуваними Росією сепаратистами, і актуальність отримали жахливі маски, розроблені Bob Basset – арт-студією, заснованою двома братами з Харкова, Сергієм і Олегом Петровими.

Колись їх вважали маргіналами, але після початку війни популярність бренду різко зросла, їхні виставки проходять в кращих галереях України. Маски коні і єдинорога, а також рюкзаки драконів часто представлені на показах провідних модельєрів країни.

Їхні червоні шкіряні маски – з окулярами, які нагадують імпровізовані протигази, які носили протестувальники під час революції, - навіть з'явилися в музичних кліпах західних артистів, таких як Slipknot і Авріл Лавін.

"Їхні світи фантасмагоричні і тривожні, але як і раніше схожі на наш", - сказав Євген Березницький, директор Bereznitsky Aesthetics, де минулої весни були представлені роботи Bob Basset.

Картковий будинок

"Ізоляція", промисловий арт-центр на колишній верфі у столиці України, Києві, перенесло шрами зруйнованого війною Донбасу в серце колись ізольованого світу мистецтва України.

Арт-група з Донецька переїхала у Київ влітку 2014 року після того, як сепаратисти взяли штурмом її приміщення і знищили більшу частину робіт. З моменту переїзду арт-простір відстоював мотиви ідентичності, конфлікту і переміщених осіб – проблеми, які є центральними для нації в стані війни в процесі епохального повороту зі Сходу на Захід.

Молодий куратор арт-центру Катерина Філюк відкидає старше покоління українських художників як таких, що "абсолютно не відноситься до сьогоднішньої Україні". Замість цього в арт-центрі представлені молоді художники, такі як Сергій Захаров з Донецька, який створив "Картковий будинок" з великих гральних карт, на яких є зображення лідерів сепаратистів, а Путін – джокер. Інсталяція була представлена в Парижі в шоу під назвою "Культура і конфлікт: ізоляція у вигнанні".

Made in Ukraine (Зроблено в Україні)

Завдяки патріотизму, що відродився під час війни з Росією, молоде покоління заново відкриває і просуває сильну українську ідентичність.

Культурна сцена була перетворена рухом "Made in Ukraine", яке охоплює моду, крафт та дизайн. Чотириповерховий елітний роздрібний магазин "Всі Свої", що продає ексклюзивні українські модні бренди, був відкритий в кінці минулого року на головній вулиці міста, де він конкурує із сусідніми Zara і Mango.

Футболки з такими написами, як "Putin is a dick", "Separatist buyers club", є лідерами продажів магазину.

Патріотичні модельєри також оновлюють традиційні вишиванки і туніки для сучасного світу, а слов'янські візерунки з'являються на модних подіумах.

Є аналогічні тенденції у дизайні, музиці і навіть їжі, зростає попит на місцеві органічні продукти, такі як молоко, сир, овочі та спиртні напої.

"І відсутність російської культури, і націоналізм послужили імпульсом для української культури", - сказав Владислав Давидзон, головний редактор журналу "Odessa Review", англомовного видання про мистецтво з України.

Перемога Джамали на Євробаченні в 2015 році для України з її сумною піснею про депортацію кримських татар під час Другої світової війни також стала сигналом країні про те, що український патріотизм може бути успішно інтернаціоналізований.

Українська нова хвиля

Імпульс до вивчення українських тем у мистецтві і культурі найбільш помітний в кіноіндустрії країни, яка почала активно розвиватися після революції.

Оскільки країна відмовилася від російських фільмів і шоу, які колись складали основну частину телевізійних програм, попит на місцеве виробництво неймовірно зріс. Завдяки державному фінансуванню і енергійному новому поколінню кінематографістів ми спостерігаємо ренесанс в українському кіно.

Відомим серед нового покоління українських кінематографістів є 35-річний Роман Бондарчук, чий документальний фільм "Діксіленд" про дитячий джазовий оркестр у маленькому українському місті завоював головний приз на недавньому Одеському міжнародному кінофестивалі.

Його попередній фільм "Українські шерифи" був заявкою України на Оскар в минулому році. Між тим, сатиричне українське телешоу "Слуга народу" про звичайного вчителя середньої школи, яке стає президентом України, завоювало похвали критиків у всьому світі і тепер доступне для трансляції на Netflix.

"Іній", литовсько-французько-український художній фільм з великим бюджетом про західних волонтерів у військовій зоні країни – в головній ролі культова французька актриса Ванесса Параді – був показаний в розділі "Два тижні режисерів" на Каннському кінофестивалі в цьому році. І неймовірний галас створила картина "Кіборги", важкий документальний фільм про героїчну оборону України в Донецькому аеропорту, який в кінці цього року покажуть у кінотеатрах.

"Війна вивільнила величезну енергію, яка оживила мистецтво та кіно", - сказав Давидзон, який стверджує, що українське кіно може стати наступною "румунської новою хвилею".

Переосмислення Тараса Шевченка

До війни з Росією культура України розглядалася як продовження пострадянського культурного простору. Українці вважали таких російських письменників, як Пушкін і Чехов, частиною своєї літературної традиції.

У наші дні українці більше зацікавлені в тому, щоб наново відкрити свою високу культуру, особливо роботи поета Тараса Шевченка, якого багато хто вважає батьком сучасної української нації.

Український поет-націоналіст 19-го століття, який досяг повноліття, коли країна була частиною Російської імперії, Шевченко справляє величезний вплив на сучасну Україну.

Шевченко був засланий в Казахстан за його сатиричну поезію на адресу царя, він помер у віці 47 років у Санкт-Петербурзі. Тепер вважається, що він віддав своє життя за визволення України від Російської імперії.

Його слова були гаслом для багатьох протестувальників під час революції, і він також надихає солдатів, які рушили на фронт, захищати свою націю від російської агресії. "Українським солдатам, які служать на фронті, тепер видають мініатюрну копію його збірки поезій "Кобзар", - сказала Мирослава Хартмонд, власниця галереї "Триптих" у Києві.

Поки руйнуються статуї Леніна, будуються нові пам'ятники Шевченку. Молода незалежна Україна перетворила людину, який дратував царя, національного поета її зростаючого культурного відродження. Вірш, написаний на його пам'ятнику в одному з центральних парків Києва, названому на його честь, закінчується пророчими словами:

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.