Нова економіка. Світ змінює правила гри для порятунку планети від екологічної катастрофи

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Розвинуті країни відходять від традиційної економіки, гаслом якої було "видобути, використати і викинути". Тепер позиції завойовує кругова економіка, принципом якої є повторне використання ресурсів.

Десятиліттями людство накопичувало відходи. Так само поступово приходило усвідомлення того, що потрібні якісь рішучі зміни, бо це не лише втрачені через сміттєзвалища території, але й здоров’я багатьох людей. Зрештою, це призвело навіть до зміни економічних підходів.

Таким чином, спостерігається чітка тенденція до зменшення обсягів відходів. Найбільш розвинені країни прагнуть, аби перероблялися усі відходи, які тільки можливо переробити. Цей процес отримав назву ресайклінг (англ. recycling), що у буквальному сенсі означає "повторний цикл".  Відбувається перехід від надмірного споживання та нового виробництва у бік повторного використання і перероблення. Тобто, змінюється власне система споживання і функціонування економіки, світ переходить до так званої кругової або циркулярної економіки.

klitschkofoundation

Якщо принцип традиційної або лінійної економіки – "видобути, використати і викинути" (англ. take, make, waste), то циркулярна керується так званою концепцією 3R – reduce, reuse, recycle (скорочення, повторне використання, перероблення). Зокрема, впроваджуються безвідходні технології. Адже те, що більшість людей називає сміттям, насправді – вторинна сировина, переважну більшість якої можливо переробити для створення нового продукту.

Масовий перехід до екологічно чистої економіки буде тривалим процесом. Проте, вже зараз є значні досягнення у цій сфері. Принципи кругової економіки активно впроваджують у себе США, Китай і Японія, відповідні заходи розглядають у Європі. Влада, бізнес та населення у країнах Євросоюзу вже перейшли до  роздільного збору. Скло, папір, пластик тощо спрямовують на вторинну переробку для повторного використання.

Знищуються лише ті відходи, які вже не можна переробити. Так, за фінансової підтримки ЄС  2016 року у столиці Словенії Любляні побудували найсучасніший у Європі переробний завод RCERO із річною потужністю більше 170 тисяч тонн відходів. 95% відходів на заводі сортують і переробляють, на захоронення йде лише 5%.

Країною, яка переробляє найбільший відсоток відходів за результатами 2017 року було визнано Німеччину – у країні повторно використовують 56% відходів. Від 2015 року усі громадяни зобов’язані розділяти відходи, зокрема й органічні, з яких у подальшому роблять добрива. Контейнери для роздільного збору сміття встановлені у всіх публічних місцях – у парках, на стадіонах та площах, а за порушення правил діють штрафи. Від 2005 року у Німеччині заборонено створювати нові сміттєзвалища, а до 2020 країна планує взагалі перестати вивозити сміття на полігони, повністю перейшовши на кругову економіку.

Україна також змінюється. Восени минулого року уряд схвалив Стратегію управління відходами, головна мета якої – змінити підхід до поводження з відходами, сортувати сміття, а не спалювати чи накопичувати нове на полігонах. На жаль, поки ще 93% побутового сміття йде на сміттєзвалище невідсортованим.

"Згідно з нашим нещодавнім опитуванням, 60% громадян готові до впровадження роздільного збирання, частина вже сортує відходи. Але до цього потрібно забезпечити відповідну інфраструктуру, поставити достатню кількість контейнерів. Важливо, аби зусилля були об’єднані. Влада має зрозуміти, що суспільство готове до роздільного збору, а люди – усвідомити, що вони мають вплинути на владу", – говорить голова ГО "Україна без сміття" Євгенія Аратовська.

сміття
ТСН.ua

"Потрібно проводити роз’яснювальну роботу, аби люди знали, як саме можна спонукати місцеву владу впроваджувати роздільне збирання. Часто вони просто не знають, що відповідальність за організацію цього процесу лежить саме на місцевій владі. А місцева влада, у свою чергу, не повністю розуміє, як все запустити", – говорить Аратовська. І додає, що знає приклади, коли громади починали з "маленьких кроків", а зрештою домагалися від місцевої влади, аби в них були контейнери для роздільного збирання.

Експерти наголошують: потрібні саме спільні зусилля на всіх рівнях – від місцевого до глобального, від школяра до науковця, від підприємця до міністра. Та все починається із власного усвідомлення. 

Свій внесок роблять громадські організації, школи та навіть підприємства, які навчають населення України сортувати відходи, приймають їх та відправляють на перероблення. Хоча в масштабах держави ці ініціативи сприяють переробленню дуже незначного відсотка сміття, проте, вони підвищують обізнаність людей щодо відходів, використання їх як ресурсу та свідомого споживання.

Однією з таких екологічних ініціатив є проект Zero Waste School, започаткований благодійним фондом Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.

Учасниками проекту стали учні і вчителі 50 шкіл з усіх регіонів України. Під час 3-денного тренінгу школярів та вчителів навчать впроваджувати культуру сортування відходів у своїй школі, громаді, а згодом і у світі. Після проекту випускники проведуть аналогічний тренінг у своїй школі, а згодом організують Zero Waste Day для громади свого села чи міста.

ВідеоЯк зберегти водні ресурси планети від забрудення

Вода допомагає обміну речовин, покращує стан шкіри та є так званим паливом для роботи мозку. Достатня кількість води в організмі допомагає покращити пам'ять та концентрацію. Водночас 25 мільйонів людей щороку помирають через забруднену питну воду. У світі катастрофічно меншає чистої води. І сьогодні у Всесвітній день води науковці знову нагадають про те, наскільки важлива вода для нас і як потрібно її берегти. Деякі прості і важливі правила - дивіться в сюжеті.

Як зберегти водні ресурси планети від забрудення

Причому під час проекту Zero Waste School учасникам покажуть, що роздільне збирання може не тільки допомогти у розв’язанні екологічних проблем, але й перетворитися на доволі прибутковий бізнес, який дасть кошти на потреби їхньої школи та громади.

Успішним прикладом подібної громадської ініціативи у Києві стала організація збирання відходів у житлових комплексах, мешканці яких мають можливість на обмеженій території запроваджувати повноцінне сортування відходів. У одному з таких комплексів, де проживає близько 14 тис. людей, ухвалили рішення самостійно запровадити сортування відходів та вивозити їх на переробні підприємства. Від липня 2017 року зібрали вже більш ніж 26 тонн вторсировини, які принесли близько 40 тисяч гривень.  У столиці також облаштовано близько 40 пунктів приймання вторсировини ТОВ "Київміськвторресурси", куди свідомі кияни можуть принести свої використані відходи та ще й заробити на цьому. Про ініціативи в інших регіонах України розповімо в наступних матеріалах.

Zero Waste School – освітній проект Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola, який має на меті дати молоді знання, заохотити ініціативність, впровадити культуру сортування відходів, додати впевненості у своїх можливостях впливати на життя і розвиток громад.

Залиште свій коментар

Вибір редакції