Уряд вольовим рішення згори вирішив всіх об'єднати на свій розсуд.
Маємо нову мапу України. На позачерговому засіданні Кабінет міністрів зробив річ радикальну - буквально перекроїв усю країну на нові адміністративні одиниці. До цієї п'ятниці, 12 червня, процес цей тривав повільно і добровільно. А тепер уже уряд поставив питання руба - кому і як жити далі вирішив на власний розсуд. Змінилися й межі районів. Тепер їх стане менше, зменшаться й витрати українців на утримання райрад на понад 5 мільярдів гривень наступного року, порахували у Мінрегіоні.
Та від минулого відмовитися дуже важко, хоч би як абсурдно це не виглядало. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Найголовніше, що це повне перекроювання адміністративних меж, - ще один крок подалі від застарілої радянської системи, коли районний чиновник вирішував все.
Але проти знищення районів вже готуються бунти. Ділитися грошима ніхто не любить. Тому до цього часу об'єднання було добровільним. А головними противниками реформи, як правило, були або бізнесмени, які "тримали у кишені" місцеву владу, або самі місцеві еліти, які не хотіли втрачати вплив, каже голова асоціації ОТГ Олександр Корінний.
Дуже багато включається або бізнес-інтересів, і люди на протестах напряму вказують на тих власників комбінатів, або аграріїв, які заважають створенню або функціонуванню громади. Політичні моменти
Це все створює абсолютний адміністративний хаос і вже призвело до того, що Україна нині існує в двох світах - централізованому та децентралізованому. І от цього тижня уряд вирішив, що добровільному об'єднанню настав кінець.
Ті, хто довго стояли на роздоріжжі об'єднуватись чи ні, раптом опинились на узбіччі реформи. Тому уряд вольовим рішення згори вирішив всіх об'єднати на свій розсуд. Логіка така - громада успішна, якщо має велику територію. Людський ресурс не менш важливий - поріг 3000 населення, 250 школярів та не менше 100 дітей дошкільного віку. Щоб розвиватись, громада має збирати не менше 40% податків до своєї загальної скарбниці.
І таких громад вже більше восьми сотень. Вони вже існують на карті, але з'являться ще майже стільки. Деякі змінять конфігурацію. І такий план влади не всім прийшовся по душі.
Хвиля протестів, які відбувалися на Волині, Черкащині, під Кабміном, здебільшого має лише одну причину.
"До Луцька ми не хочемо. Люди проти такого приєднання, тому що люди відчули децентралізацію на своїх плечах", - каже в.о. голови Княгининівської ОТГ на Волині Вікторія Ковальчук.
Княгининівська громада розташована лише за сім кілометрів від обласного Луцька. Та приєднатись до міста, як пропонує Кабмін, для них означає назавжди втратити своє місце на карті. Головний страх, що гроші на розвиток доведеться знов просити в урядовців. І пам'ять про те, наскільки це болісно і, як правило марно, надто свіжа.
"Ми сьогодні маємо можливість розпоряджатись цими грошима самостійно. Грошей нам достатньо. Ми самі господарюємо на своїй території", - додає Вікторія Ковальчук.
В профільному міністерстві ці закиди сприймають спокійно. Радник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря переконаний, що роблять ставку на перспективу місцевих виборів.
"Сьогодні мер добрий, значить, створюємо окремо міську громаду, а тут поганий, значить окремо сільські громади. Це означає, що ми впираємось в персоналії. Тут застосовувався один підхід до всієї території", - пояснив він.
Радник міністра прямо заявляє - є спірні ситуації. Але є і дедлайн. До місцевих виборів вкрай потрібно, аби на карті України не залишилося б жодної централізованої білої плями. А все, що людина колись отримувала, точніше не отримувала, від райадміністрацій і райрад, - освіта, медицина, спорт, чистота і комфорт у населених пунктах, державні послуги, надавались у громадах і за рахунок місцевих податків.
Справжня регіональна революція, якби не одна українська особливість, яка на голову не налазить. І ось простий приклад. Центральна районна лікарня розташована в центрі Тетіївської ОТГ - місті Тетіїв. Але рік тому депутати райради взяли і перенесли усі господарські приміщення, два лікувальні корпуси і пологовий будинок за 15 кілометрів звідси у село. І зробили це на папері. І ось ця маленька хитрість району зробила велетенські проблеми для громади.
Разом із табличкою в район пішли і гроші. 350 тисяч гривень на місяць, майже чотири мільйони на рік. І це при тому, що увесь персонал лікарні продовжує працювати в громаді. Тобто старі районні чиновники оголосили відкриту війну новій об'єднаній громаді, бо по закону ще мають таке право, їх ще ніхто не звільнив і вони хочуть грошей на своє існування.
І це лиш один зухвалий приклад двовладдя, коли на одній території районні урядовці борються з новими громадами. По країні таких прикладів безліч. Зі створенням громад райони мали б зникнути. Але вони записані в Конституції і у Верховній Раді не знайшлося підтримки для того, аби Конституцію змінити.
Єдина гарна новина - кількість районів зменшать у 10 разів. Тож українцям доведеться забути про стару адмінкарту України і зрозуміти, в якому районі тепер буде жити кожен мешканець села чи колишнього районного містечка.
Замість майже пів тисячі районів тепер їх буде трохи більше сотні. Вони стануть більшими і накриють усю територію об'єднаних громад. Та залишилось головне питання - чим тепер керуватимуть районні чиновники, чи залишаться взагалі? І, здається, тут у влади є свій хитрий план.
Нині над тим, за що районні чиновники отримуватимуть свою зарплату, гадають і урядовці, і депутати. Сходяться в одному, чим менше повноважень матимуть, тим краще.
Зараз на перехідний період райради залишаться з мінімальними повноваженнями. Просто щоб ми зовсім не зробили з них британських королев. Політичний вплив втрачається
"В тому і логіка, що поступово районні ради мають втрачати все більше і більше повноважень, і до 2025 року вони дійдуть в такому вигляді, що вони будуть обиратися, тому що взагалі не буде нічого на районному рівні під щоб можна було обирати", - додав радник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря.
Тепер слово за парламентом і тягнути нікуди. Скоро вибори. Щоб ЦВК могла сформувати округи, нові райони потрібно вже затвердити. Але якщо політикам достатньо визначитися з межами територій, то з розподілом повноважень районних рад і адміністрацій урядники можуть тягнути ще пів року. Тобто остаточний варіант, хто в громаді господар, ймовірніше за все затвердять вже після виборів.
Нагадаємо, що 12 червня Кабінет міністрів відправив до Ради проєкт закону про формат майбутніх районів. Їхню кількість в Україні хочуть скоротити з 490 до 129. Переважно у нових районах має проживати не менше 150 тисяч людей - це європейський стандарт.