Новий закон про освіту: 12-річка в школі, підвищені зарплати вчителям і бакалавр за три роки

Директорів шкіл обиратимуть на конкурсах.

Цього тижня Міносвіти внесе до Верховної Ради новий законопроект про освіту. Політики вже назвали його революційним. Він передбачає 12-річне навчання в школі, конкурс на посади директорів навчальних закладів, зарплати вчителям від 6 тис. грн.

Про це йдеться в сюжеті програми "Сніданок з "1+1".

Найбільше змін чекає на вчителів. Контролювати їхню роботу більше не будуть місцеві управління. Зникне і монополія інститутів післядипломної освіти. А де і як підвищувати кваліфікацію, вирішуватиме сам учитель. До того ж, стимул для сертифікації – 20-відсоткова надбавка до зарплати, яку, згідно з новим законом, піднімуть до чотирьох прожиткових мінімумів, а це в середньому 6,5 тис. грн.

"Це маркери, які Міносвіти хоче закріпити в законі. Яка палка дискусія з цього приводу йде з Мінфіном, ви можете самі уявити. Так що цифри в законопроекті є, але з якими жертвами вони пройдуть Верховну Раду, знає тільки Бог. І то не факт", - говорить політолог Кирило Сазонов.

Нововведення не оминуть і директорів. В одній школі вони зможуть займати посаду всього дві каденції – по шість років кожна. А обиратиме директора-переможця конкурсу незалежна комісія. У МОН запевняють, що це дасть можливість займати керівні посади молодим фахівцям. Умови конкурсу та склад комісії писали на основі успішного київського досвіду. От тільки в новому законі батьки вже помітили підміну.

По-перше, підготовка концепції розвитку закладу. Було: претенденти на посаду знайомилися з навчальним закладом, відбувалася зустріч з вчителями і батьками. Буде: претендент подає концепцію розвитку школи, навіть не завітавши до неї. Ризики: перевагу мають ті кандидати, котрі працюють у тому ж закладі, на посаду в якому претендують.

По-друге, склад комісії. Було: до комісії входили керівники приватних і державних навчальних закладів; депутати з профільної комісії; представники освітніх громадських організацій міста, науковці педагогічних ВНЗ. І лише один чиновник із департаменту освіти. Буде: всі, що були, а також представники райдержадміністрації. Ризики: процедура обрання членів комісії від батьків та вчителів школи не прописана. Зараз списки складає і подає районне управління освіти. Чи проголосують вони не так, як скаже начальство, – питання.

І, по-третє, кількість членів комісії. Було: 11 осіб. Буде: від 11 до 70 осіб. Ризики: чверть комісії – чиновники, ще половина – залежні від чиновників. І лише 25% - незалежних експертів.

"Нарешті райдержадміністрації (районні управління освіти) повернули собі повноваження обирати директорів. І байдуже, що це називається конкурсом. Адже 80% членів комісії – особи, причетні або залежні від райдержадміністрації. Можливо, будуть і суперечки. Між варіантом "хочемо свого – зі своєї школи" і варіантом "хочемо свого – хороший знайомий", - говорить співзасновник громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко.

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич зазначила, що реформа середньої освіти обійдеться в 6 млн євро, а сам проект реформування розрахований на чотири роки. Звертатимуть особливу увагу на підготовку майбутніх учителів. Міністр нарікає на архаїчну модель педосвіти – більше уваги приділятимуть практиці.

Не менша революція чекає і на учнів. Їм обіцяють перехід від школи "мертвих знань" до школи компетентності. Тобто дітей вчитимуть працювати в групах і застосовувати кожен новий досвід на практиці. Окрім того, знову повернуть 12-річку. Зате, якщо раніше ступінь бакалавра у ВНЗ здобували чотири роки, то буде всього три.

Залиште свій коментар

Наступна публікація