Конфлікти з Філаретом та "знак згори": Об’єднавчий собор у спогадах його учасників

Конфлікти з Філаретом та "знак згори": Об’єднавчий собор у спогадах його учасників

Фото: tsn.ua

Рік тому православні українські церкви вирішили об’єднатися в єдину церкву.

15 грудня 2018 року на території Софії Київської відбулася подія, яка обов’язково увійде до українських підручників історії. Після багатьох століть боротьби та років "розколу" українська православна церква отримала Томос про автокефалію – тобто офіційно здобула незалежність та самостійність, а передувало цьому проведення Об’єднавчого Собору.

ТСН.ua поспілкувався із учасниками Об’єднавчого собору для того, аби якомога детальніше відтворити хронологію тих подій у їхніх спогадах.

Історичний Собор для українського православ'я

За всю історію незалежна Україна не мала власної самостійної православної церкви, яка була б офіційно визнана світом. На її теренах діяла Українська автокефальна православна церква, Українська православна церква, яка мала автономію у складі Російської православної церкви, а також Українська православна церква, яка на чолі з патріархом Філаретом відкололася від РПЦ та проголосила власну самостійність.

Питання утворення в Україні визнаної автокефальної православної церкви порушувалось не один раз. Ще гострішим воно стало після початку російської агресії в Україні через потужну присутність в Україні РПЦ, яка підтримувала російську державну політику, а відповідно і давала певні вказівки щодо цього священникам, які діяли в Україні.

Зрештою, 2018 року українська влада офіційно надіслала звернення до Вселенського патріархату із проханням визнати православну українську церкву та надати їй Томос про автокефалію. Для цього потрібно було провести в Україні Об’єднавчий Собор усіх трьох церков.

Фото: tsn.ua

У цей день майже всі представники Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви зібрались у Софії аби ліквідувати власні структури, ухвалити статут нової церкви та обрати предстоятеля об’єднаної Православної Церкви України.

Головною інтригою лишалась присутність представників Української православної церкви Московського патріархату, на яких чинився шалений тиск з боку Москви. Незважаючи на те, що непублічно свою участь підтверджували близько 10 єпископів УПЦ МП, на Собор прийшло лише двоє – митрополит Олександр (Драбинко) та митрополит Симеон (Шостацький).

Результати першого року об’єднаної ПЦУ

Предстоятель нової церкви Епіфаній запевняє, що за перший рік діяльності, вони робили все, що було в їхніх силах.

"Ми робили все, що залежить від нас. Бо Господь спитає кожного з нас про те, що ми могли зробити, але не зробили. Господь не спитає того, що ми не могли зробити. Якщо від нас залежало, а ми не зробили – то ми були поганими. Але якщо ми зробили все, що від нас залежало, і я бачу, що ми дійсно це зробили, – ми зберегли основу, на якій у майбутньому будемо розвивати справжню єдину помісну Українську Православну Церкву. А інші поступово будуть долучатися", - розповів він.

За його словами, за 2019 рік він здійснив 70 візитів до регіонів України. Також Епіфаній відвідав 15 українських національних університетів, де спілкувався із молоддю та студентами. ПЦУ почала активну кампанію у соцмережах, поширюючи свої заяви та думки через власні сторінки. Представники Церкви всіляко демонструють та запевняють, що вони є дуже відкритими для суспільства, та навіть придумали для цього спеціальний хештег #ВідкритаЦерква. А публікація про підтримку вакцинації, з чим Україна має серйозні проблеми, зчинила неабиякий ажіотаж в українському інформаційному просторі.

Православна церква України підтримала щеплення

Православна церква України підтримала щеплення

Незважаючи на шалений тиск з боку Москви, за перший рік існування ПЦУ вже визнало дві православні церкви світу – Елладська Православна Церква та Олександрійський Патріархат. Разом із Вселенським Патріархатом фактично ПЦУ має визнання трьох церков із 14. Митрополит Епіфаній вірить, що вже наступного року цей список поповниться.

Після проведення Собору та отримання Томосу в Україні розпочалась масштабна хвиля переходів парафій з УПЦ МП до новоствореної ПЦУ. Найбільш активно це робили західні та центральні області України. Однак напередодні президентських виборів, на яких перемогу здобув Володимир Зеленський, процес переходу значно сповільнився, а ближче до кінця року майже повністю припинився. Загалом за 2019 рік до ПЦУ доєдналися близько 600 парафій.

"Загалом є дуже багато громад МП, які очікують. Вони повинні дозріти, побачити, що все спокійно і стабільно, та прийняти відповідне рішення, розуміючи, що вони одразу юридично перереєструються і збережуть те майно, яким вони володіли до цього часу. Тому в майбутньому ці переходи будуть. Але ми хочемо, щоб все відбувалось у правовому полі. Є відповідні норми, є відповідне законодавство, є юридичні моменти, яких потрібно дотримуватися. І ці переходи повинні бути добровільними, мирними та спокійними", - запевняє Епіфаній.

Важливим моментом об’єднання церков було саме рішення єпископату УПЦ МП про перехід до ПЦУ. Незважаючи на те, що на Соборі планувалось бути близько 10 архієреїв, у його роботі взяли участь лише двоє. І за цілий рік існування ПЦУ жоден із митрополитів УПЦ МП так і не ухвалив рішення про перехід до об’єднаної української церкви.

Тінь на процес створення ПЦУ кинув і патріарх Філарет, який мав шалений авторитет серед членів колишньої УПЦ КП, які наразі складають більшість помісної української церкви. Непублічний конфлікт між Філаретом та ПЦУ тривав від самого початку Об’єднавчого Собору, а за декілька місяців вийшов у публічний простір – він заявив, що УПЦ КП не була ліквідована, продовжує існувати, а він продовжує її очолювати. Філарет навіть скликав свій власний собор, на який прийшло всього кілька архієреїв. Наразі він намагається оскаржувати ліквідацію УПЦ КП у суді.

У ПЦУ до дій Філарета ставляться із обережністю, намагаючись всіляко переконати його повернутись в об’єднану церкву. Там всерйоз вважають, що його діяльність грає на руку винятково Москві, яка продовжує чинити тиск на новостворену церкву.

"Ми пропонували йому від самого початку посісти гідне місце як морального авторитета української нації. І він мав досить високу підтримку на той час. Якщо ми згадаємо, як ми святкували його 90-ліття, це було дуже помпезно і урочисто. Але він обрав інший шлях – шлях протистояння, який його довів до того стану, у якому він зараз перебуває. Але ми вчиняємо стосовно нього з християнською любов’ю. І завдяки тим здобуткам, які він мав протягом останніх десятиліть, у розбудові Української Православної Церкви, ми забезпечили йому гідні умови. Ми хочемо, щоб він разом з нами розбудовував вже визнану помісну ПЦУ", - запевняє предстоятель Епіфаній.

В інтерв'ю ТСН.ua до першої річниці діяльності об'єднаної Православної Церкви України Епіфаній також розповів про плани на майбутній рік, ставлення ПЦУ до багатьох дискусійних питань, а також про допомогу із вирішенням проблеми окупованих територій. Повну версію інтерв'ю читайте за посиланням

Повʼязані теми:

Наступна публікація