Прощання з "принцесою": Оксану Макар в фаті поховали біля героїв
Під Миколаєвом поховали понівечену дівчину, яка стала символом боротьби проти свавілля нелюдів.

В суботу, 31 березня, Україна попрощалася з 18-річною Оксаною Макар, яка стала жертвою жорстокого зґвалтування трьох миколаївських садистів, що шокувало всю країну.
Дивіться ФОТО: Жертву миколаївських ґвалтівників поховали з квітами і сльозами
Церемонія відспівування пройшла у рідному селищі дівчини Луч під Миколаєвом, де дівчина жила з бабусею та дідусем. Біля першого під'їзду будинку, що знаходиться на вулиці Лучівська, 25 зібралося близько 200 людей – родичі, сусіди, друзі та просто небайдужі люди. Їх кількість постійно збільшувалась.
У зв'язку з резонансом трагедії, до селища була стягнута міліція. Правоохоронці слідкували за порядком на в'їзді до міста та біля під'їзду загиблої дівчини.
Попрощатися з Оксаною Макар також прибув мер міста Миколаєва Володимир Чайка, голова облради Ігор Дятлов і голова фракції Партії регіонів у міській раді Артем Іллюк. Чайка з букетом червоних троянд піднявся до квартири.
Оксана у вінчальній сукні була настільки гарною, що здавалася всім живою
Близько 12-ї години білосніжну труну з тілом Оксани під спів винесли на подвір'я у супроводі священиків. Як і обіцяла мати дівчини Тетяна Сукровицька, Оксана була одягнена у прекрасну вінчальну сукню та фату і накрита біло-рожевим покривалом. Люди в натовпі називали її між собою "принцесою", яка "лежить, ніби жива".

Тіло Оксани Макар винесли у прекрасній білій труні, усипаній квітами
Всі охочі мали можливість підійти до труни і проститися з загиблою. Після цього похоронна процесія рушила в останню путь Оксани Макар.
Оксана упокоїлася на закритому цвинтарі біля пам'ятника героям ВВВ
При виїзді з селища Луч співробітники ДАІ перекрили дорогу, щоб довга похоронна процесія, яку складали три автобуси, безліч автомобілей та "швидка", мала можливість безперешкодно дістатися до кладовища у сусідньому селищі Шевченкове. Адже у самому Лучі кладовища немає.
Оксану Макар поховали на старому цвинтарі, яке на часі закрите для поховання. Спочатку дівчину планували поховати на новому кладовищі, яке знаходиться через дорогу від старого. Там навіть вже встигли вирити могилу. Однак в останню мить, порахувавши, що нове кладовище виглядає занадто убого - на ньому всього чотири могили та й ті не огороджені, ховати Оксану вирішили на старому кладовищі.

Для похорону Оксани у якості винятку на день відкрили старий сільський цвинтар
Біля кладовища похоронну процесію вже зустрічали охочі попрощатися з Оксаною.
Загалом траурна церемонія пройшла спокійно. Мати Оксани мало говорила. Перед опусканням труни у землю наймана плакальщиця попросила: "Оксано, пробач нас".
Родичі, друзі та знайомі підходили один за одним та кидали жменьки землі на білосніжну труну, яка назавжди опустилася у землю. Мати весь цей час стояла біля ями та дивилася невидющими очами, допоки не пішла остання людина.