Державна політика України декларує радикальний перерозподіл вантажопотоків у країні з автомобільного на річковий транспорт. Це зумовлює нагальну потребу розширення мережі та поліпшення експлуатаційної надійності засобів навігаційного обладнання (ЗНО) річкових судноплавних шляхів України. Отже, потрібно вжити дієвих заходів щодо осучаснення мережі річкових ЗНО, запровадження моніторингу їх технічного стану, оперативного керування режимами роботи та прогнозування можливих відмов.
Зона відповідальності Держгідрографії охоплює 1010,5 км судноплавних водних шляхів. На ріках розташовано близько 1500 плавучих ЗНО. Щороку Держгідрографія виконує сезонну заміну берегових і плавучих навігаційних знаків. Восени їх піднімають на сушу, ремонтують та приводять до ладу, а навесні знову повертають на місця. І завжди це терміновий, але складний процес. Крім того, спеціалісти установи регулярно проводять аналіз працездатності навігаційних знаків, витрачаючи на це багато ресурсів та часу.
Подібні проблеми вирішують використанням у складі ЗНО сучасних дистанційно керованих світлооптичних пристроїв, впровадженням автоматизованих систем їх моніторингу тощо. З метою убезпечення судноплавства останнім часом застосовуються сучасні засоби електронної навігації (е-навігації), що створені з використанням архітектури та обладнання автоматизованих ідентифікаційних систем (АІС), які здатні реалізовувати так звані віртуальні ЗНО.
Оснащення плавучими ЗНО річкових судноплавних шляхів України таким обладнанням та створення мережі базових станцій АІС дозволить створити інформаційне середовище для реалізації функцій дистанційного керування режимами роботи ЗНО, використання віртуальних ЗНО, а також збору, обробки, збереження та відображення інформації про технічний стан навігаційних об’єктів.
"Розробка та впровадження автоматизованої системи моніторингу і дистанційного керування ЗНО річкових судноплавних шляхів України із засобами е-навігації спрямовані на поліпшення надійності роботи загальної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на річкових судноплавних шляхах України, зменшення експлуатаційних витрат на її обслуговування, – розповів начальник Держгідрографії Олександр Щипцов. – До того ж завдяки отриманню онлайн інформації від об’єктів судноплавства виникає можливість ефективно вирішувати завдання не тільки забезпечення безпеки судноводіння, а й планування і організації вантажопасажиропотоків на водному транспорті. Таким чином, е-навігація мінімізує ризики безпеки судноплавства, підвищує ефективність управління водним транспортом, надає можливість прогнозувати і попереджати ті чи інші інциденти".
У перспективі функціонал такої автоматизованої системи нескладно доповнити спектром інших завдань, наприклад, логістичного спрямування.
"Розвиток системи дозволить забезпечити керованість ЗНО та контроль за їх роботою на річкових судноплавних шляхах, що є одним з актуальних завдань, які виконує державна установа "Держгідрографія" у напрямках розвитку національної системи забезпечення безпеки судноплавства та створення умов для інтеграції річкових судноплавних шляхів України в європейську мережу найважливіших внутрішніх водних шляхів міжнародного значення", – підсумував Олександр Щипцов.