Опитування Зеленського: чому це нагадує референдум Кучми та які юридичні наслідки

Менш ніж за два тижні до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня, президент Володимир Зеленський вирішив перехопити медійну і піар-ініціативу. В день виборів глава держави анонсував проведення всеукраїнського опитування, яке включатиме п'ять питань.

Довгий час було незрозуміло, як саме опитуватимуть українців: просто на виборчих дільницях, чи на вулиці; це буде референдум, чи щось на кшталт екзит-полу; які саме будуть питання; які юридичні наслідки матиме це опитування.

Піар-технологія чи серйозне опитування

Проведення всенародного опитування Володимир Зеленський анонсував зранку, 13 жовтня, у відеозверненні, пообіцявши назвати питання пізніше. Згодом в ОПУ додали, що президент озвучуватиме по одному питанню щодня. 

Заява Зеленського здійняла справжній шквал емоцій і критики у соцмережах. Ніхто не розумів, що це й навіщо, хто проводитиме опитування та чи законно це взагалі. Експерти й журналісти гадали на кавовій гущі щодо суті питань. Одні іронізували, що українці нарешті дізнаються, "хто вбив Еріку" (цей мем з'явився після трансляції березневого відеозвернення Зеленського на одному з телеканалів, де субтитрами пустили слова героя одного з серіалів. — Авт.). Інші роздмухували вселенську зраду, що на опитування винесуть питання подання води в Криму й особливого статусу Донбасу.  

Все це підігрівали неоднозначні заяви представників "Слуги народу". Наприклад, заступника голови ВР Руслана Стефанчука, що це опитування стане "пробником референдуму, щоб визначити, які питання для громадян України є важливими, і яка позиція щодо цих питань". 

З вівторка, 13 жовтня, президент встиг озвучити перших два питання: про довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах і створення вільної економічної зони (ВЕЗ) на Донбасі. 

У розмові з ТСН.ua перший президент незалежної України, керівник української делегації Тристоронньої контактної групи у Мінську Леонід Кравчук пояснив, що це опитування не несе жодних юридичних наслідків. 

"Тобто, це не є обов'язковим. Це просто думка. А як її використовувати чи не використовувати — це вже питання конкретних органів влади. Якщо, скажімо, прийняти закон про ВЕЗ…Запитання (Зеленського. — Ред..) було також про довічне ув'язнення масштабних корупціонерів. Ну, це ж не просто так, це ж треба буде внести (зміни. — Авт.) в Кодекси. Тобто, це вже далі йде робота. А зараз — думка", — пояснив Леонід Кравчук. 

Проте, мабуть, щоб загасити шквал критики, у п'ятницю, 16 жовтня, Володимир Зеленський озвучив останніх три питання: про скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізацію канабісу в медичних цілях та чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушити питання використання гарантій безпеки за Будапештським меморандумом. 

В опозиції заявили, що проведення референдумів в Україні законодавчо не врегульоване (про це далі. — Авт.), та й за Конституцією на референдум не можна виносити питання податків, бюджету й амністії. Але в ОПУ й не говорили, що всенародне опитування 25 жовтня прирівнюють до референдуму. 

Проте, по-перше, експерти слушно зазначали, що у зверненнях Володимира Зеленського щодо опитування і запитань лунали фрази, які нагадували гасла "Слуги народу" на місцевих виборах. На це в коментарі ТСН.ua заступник голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура зазначив, що не вважає це політичною агітацією. 

"Якщо у когось є окрім закидів юридична аргументація, вони можуть звертатися до ЦВК, зі скаргами до суду, і в судовому порядку доводити протилежне. Поки що я не бачив жодної скарги, жодної позовної заяви. А якщо казати про якісь слогани, то це є загальновживані слогани. Якщо це не назва політичної партії, то це не заборонено чинним законодавством", — зазначає Качура. 

По-друге, досі незрозуміло, хто проводитиме таке всенародне опитування, та чиїм коштом воно буде профінансовано. На питання ТСН.ua про те, чи зверталися до Київського міжнародного інституту соціології (з 1999 року регулярно проводить екзит-поли на національних і регіональних виборах) з ОПУ чи команди президента з пропозицією організувати та провести таке опитування‚ гендиректор КМІСу Володимир Паніотто відповів: "Ні, мені нічого про це невідомо, до нас ніхто не звертався". 

Пізніше у фракції "Слуга народу" заявили, що всенародне опитування 25 жовтня профінансують меценати, а проведуть волонтери, бо бюджетне чи партійне фінансування прямо заборонено законом. 

Законність і порівняння з референдумом Кучми 

Хоч як би це парадоксально не було, але на сьогодні в Україні немає законодавства, яке б регулювало проведення всеукраїнських та місцевих референдумів. Та все ж Конституція передбачає здійснення народного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Справа в тім, що Закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", ухвалений 1991 року, втратив чинність 28 листопада 2012 року. Варто нагадати, що саме за цим законом в історії незалежної України відбулося всього два плебісцити: 1 грудня 1991 року щодо проголошення незалежності, та 16 квітня 2000 року, ініційованого тодішнім президентом Леонідом Кучмою. 

Двадцять років тому українцям пропонувалося відповісти на шість запитань (але два з них Конституційний суд визнав неконституційними, тому на референдум винесли тільки чотири). Їхня суть зводилася до послаблення ролі парламенту та зміцнення президентської вертикалі. Зокрема, у переліку питань було: скорочення чисельності ВР з 450 до 300 депутатів і формування двопалатного парламенту. Але, попри те, що всі питання набрали понад 80% підтримки українців, зміни так і не втілили в життя.

Через 12 років питання про референдуми порушив режим Януковича, ухваливши відповідний закон. Але Конституційний суд визнав його антиконституційним. Розкритикувала документ і Венеційська комісія. Відтоді Україна живе без законодавства про референдуми. 

Володимир Зеленський і його партія "Слуга народу" йшли на вибори з чітким меседжем про народовладдя. Питанням опікується Руслан Стефанчук. Верховна Рада 18 червня в першому читанні ухвалила президентський законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум. Тому всенародне опитування Зеленського 25 жовтня багато хто називає виконанням передвиборчих обіцянок "Слуги народу". До того ж президент натякнув, що таке опитування стане не останнім. Також слід нагадати, що Зеленський обіцяв українцям винести на референдум питання продажу землі іноземцям.

В коментарі ТСН.ua Олександр Качура зазначив, що, згідно з Конституцією і чинним законодавством, народовладдя здійснюється через вибори, референдум, і будь-які інші форми. Тому, будь-які інші форми — це може бути й опитування. 

"Тобто, опитування регулюється чинним законодавством, це не заборонено під час виборчого процесу. Звісно, це не може здійснюватися на виборчих дільницях. Тому це відбуватиметься вже після того, як виборці зможуть визначитися з вибором своїх політичних партій і кандидатів до органів місцевого самоврядування на виборчих дільницях. Це є в межах чинного законодавства, це добровільне опитування і буде здійснюватися волонтерами. Президент і народ України дізнаються в один і той же час його результати", — пояснює депутат. 

Міжнародний досвід і юридичні наслідки

За словами Володимира Паніотто, немає сенсу виносити на всеукраїнське опитування теми, в яких люди не розбираються. Наприклад, за його словами, щодо застосування смертної кари — в багатьох європейських країнах більшість "за", і в Україні, до речі, теж. 

"Проте уряди цих країн таке рішення не виносять, не обговорюють, і не приймають. Є наприклад те, що Кучма виносив, про двопалатний парламент. Коли люди не розуміють, про що йдеться, на мій погляд, його теж немає сенсу виносити. І, наприклад, питання про ВЕЗ — це, я вважаю, не запитання для населення", — зауважує Володимир Паніотто. 

Між тим, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології зазначає, що в багатьох країнах під час екзит-полів людей опитують не тільки про їхній вибір за того чи іншого кандидата або політичну партію. 

"Ми регулярно проводимо екзит-поли. Це у нас тільки запитують про те, за кого ви проголосували. А взагалі в багатьох країнах є по 20-30 запитань. Наші донори, для національного екзит-полу — це посольства і Фонд "Відродження" — бояться, якщо там будуть інші запитання, падатиме відсоток відповідей, і так воно й буде. Тому не хочуть інших запитань. А так узагалі це нормальна практика", — наголошує Володимир Паніотто. 

А от депутатів ВР більше цікавить, які ж юридичні наслідки матиме всенародне опитування 25 жовтня. У коментарі ТСН.ua голова комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець заявив, що перш ніж виносити питання про створення ВЕЗ на Донбасі на всеукраїнське опитування, треба відповісти, що буде після того, як висловиться більшість українців. 

"Чи буде це реалізовано у вигляді якогось закону після того, як більшість українців скажуть "так, підтримуємо", і чи не буде це, навпаки, гальмом реалізації такої ідеї, якщо більшість українців скажуть "ні"? Я не зовсім розумію, якими будуть юридичні наслідки. Це опитування не регламентоване ані законом, ані положенням, і може залишитися просто опитуванням на папері. Я впевнений, що в 90% випадках люди ставитимуть питання: а чому тільки для них, а чому не для нас, чому тільки для Донецької області пропонується ВЕЗ, а не для, наприклад, паралельно Херсонської області, яка межує з окупованим Кримом?", — підсумовує Дмитро Лубінець.