П'ять міфів про застосунок "Резерв+": що є правдою, а що – фейк

П'ять міфів про застосунок "Резерв+": що є правдою, а що – фейк

Найпоширеніші чутки про "Резерв+": що кажуть у Міноборони / Фото: ТСН.ua

Кількість українців, які оновили свої військово-облікові дані за допомогою застосунку "Резерв+" наближається до 1,5 млн осіб.

У Міноборони розвінчали 5 найпоширеніших міфів і неправдивих тверджень про мобільний застосунок для військовозобов'язаних та резервістів "Резерв+".

Відповіді на найпоширеніші питання дала заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.

Міф 1. Застосунок не має правового статусу і не згадується в законодавстві

За словами Черногоренко, електронний кабінет військовозобов’язаного реалізований у форматі застосунку "Резерв+".

Функціонування застосунку регулюється постановою Кабміну від 10 травня 2024 року та наказом міністра оборони про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов’язаного.

Міф 2. Застосунок некоректно працює, бо відображає неправильні дані

Заступниця міністра пояснила, що "Резерв+" підтягує дані з реєстру "Оберіг", в якому є помилки внаслідок людського фактору.

Наразі в Міноборони планують запустити можливість повідомити про проблему просто в застосунку.

"Завдяки застосунку ми виявили проблему – в безпідставному розшуку було 710 000 громадян. Ми усунули ці неточності – і громадяни отримали email та push-повідомлення про те, що тепер в застосунку відображається оновлений статус", – зазначила Черногоренко.

Міф 3. Дані військовозобов'язаних вже в мережі – правда чи фейк

Черногоренко наголосила, що це – фейкова інформація та ІПСО від ворога.

За її словами, громадяни, дані яких нібито гуляють мережею, ніколи не авторизувались у "Резерв+".

"Витік у будь-якому разі є неможливим. Резерв+ лише підтягує дані з реєстру військовозобов'язаних "Оберіг", – запевнила заступниця міністра.

Вона пояснила, що реєстрі не збирається інформація щодо військових частин та актуального звання військових. Це реєстр військовозобов'язаних, призовників та резервістів. Доступ до нього неможливо отримати через Інтернет, лише через захищені канали.

Міф 4. Застосунок створено за бюджетні кошти

Фінансування "Резерв+" здійснювалось без залучення державних коштів. Міноборони отримало програмне забезпечення за договором благодійної пожертви від неприбуткової організації, стверджує заступниця міністра.

Міф 5. Громадяни не зможуть довести, що оновили дані в "Резерв+"

"Після оновлення інформація відразу потрапляє до реєстру "Оберіг", – пояснила Черногоренко.

18 червня у застосунку з'явиться електронний військово-обліковий документ, чинність якого можна буде перевіряти через QR-код. Для цього ТЦК чи поліції не потрібні зчитувачі, перевірити дійсність коду можна буде прямо через сканер QR-коду в застосунку.

Раніше у ТЦК пояснили, що після оновлення даних в "Резерв+" на вулиці все одно можуть виписати повістку

Нагадаємо, у Міноборони розповіли, скільки українців, які оновили дані в "Резерв+", мають "бронь".

18 травня Міністерство оборони України запустило мобільний застосунок "Резерв+" для військовозобов’язаних, призовників та резервістів.  

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Мобілізація в Україні 2024
Наступна публікація