Пам’ятка Льодовикового періоду: в Україні почали досліджувати місце, котре може стати археологічною сенсацією

Пам’ятка Льодовикового періоду: в Україні почали досліджувати місце, котре може стати археологічною сенсацією

Фото: uk.wikipedia

Однак проблема стара і банальна – нестача коштів на наукові роботи.

Скільки коштує власноруч зібрати мамонта – знає колекціонер з Краматорська Вітор Геращенко, який 15 років фанатично скуповує кістки вимерлих тварин та вже створив експозицію, якій позаздрили б закордонні музеї. Він знає, де в Україні може бути похований цілий парк Льодовикового періоду, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Краматорськ, музей історії міста, там немає натовпу туристів, хоча є те, чому б позаздрили чимало музеїв світу – повний скелет мамонта. Його власник палеонтолог-любитель зізнається, що зібрав його, мов пазл. "Найдорожча кістка – це, звичайно, череп", - каже колекціонер. Ціна зібраного ним скелета сягає мільйона гривень, але чоловік витратив утричі менше, бо багато кісток пощастило отримати у подарунок. Викласти скелет – колосальна ювелірна робота, зробити її допомагали однодумці. Кістки підбирали за розміром, а відтак – віком звіра. Більшість із них довелося реставрувати, а ті, що не знайшли – замістили муляжами.

Україна льодовикового періоду: чи є надія, що біля унікальної Старуні розпочнуть розкопки

Україна льодовикового періоду: чи є надія, що біля унікальної Старуні розпочнуть розкопки

Про таких, як Віктор Геращенко, говорять – фанат. У нього 10 тисяч експонатів, серед найцінніших – ріг волохатого носорога. "Нам пощастило, що маємо в колекції такий ріг. Не кожен музей, навіть крупний, може дозволити собі мати таку річ", - каже палеонтолог. Він переконаний, що те, що доводиться збирати по всьому світі, у великій кількості лежить в українській землі. Поле біля прикарпатського села Старуня не дає спокою досліднику, бо сто років тому там знайшли єдиного у світі ідеально збереженого волохатого носорога, кілька мамонтів та інших тварин. "Якби там почати серйозні наукові розкопки, то ми мали б дуже багато знахідок", - переконаний фахівець.

Із такою думкою погоджується професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного універститету нафти і газу Олег Адаменко. "У мене є впевненість, що там щось є. Бо не може такого бути, щоб тільки в одній точці було таке скупчення диких тварин, коли територія сприятлива до цього", - пояснює він. Професор теж фанат поля під Старунею, її він обстежив з георадаром і фахівцями георозвідки та отримав результат. "Побачили певні пласти, в яких, можливо, потенційно і є відклади цих тварин", - розповів аспірант інституту геології Київського національного університету імені Шевченка Анатолій Чернов. "Щоб знайти якісь обєкти, потрібно робити детальнішу зйомку", - пояснив керівник фірми з виробництва георадарів Володимир Іващук.

Науковці наполягають, що фахові дослідження потрібні. "Старуня вартує того, щоб нею зайнятися серйозно", - каже кандидат історичних наук, завідувач Археологічним музеєм Інституту археології НАН України Лариса Кулаковська. Однак фахівців з Льодовикового періоду в Україні можна порахувати на пальцях, а археологію не фінансують десятиліттями. "Сусідня Польша за територєю менша. Тобто це означає, що археологічних пам’яток там буде менше. Але в Польщі будь-який регіональний університет має в своєму складі інститут археології", - каже археолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології і музеєзнавства КНУ Павло Шидловський.

Вітчизняні меценати палеолітом не цікавляться, тож єдина надія дослідників – це іноземні гранти. "Швидше зацікавить іноземців, бо для них це престижно – працювати в іншій країні, мати міжнародний проект", - каже Лариса Кулаковська. "Для будь якої цивілізованої країни археологія є візитівкою країни. Якщо ви їдете в Єгипет, то ви знаєте, що там є піраміди. Якщо ви їдете в Британію, ви знаєте про Стоунхендж – от це, я вважаю, має бути на державному рівні", - додає Павло Шидловський.

Кореспондент ТСН Алла Пасс

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Неймовірні археологічні відкриття
Наступна публікація