Перевірка українського меду: наскільки безпечний бджолиний нектар та чому Європа забраковує щочетверту бочку з України

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Було перевірено 29 банок меду різних виробників.

Мед ми - українці їмо кілограмами. І годуємо ним чи не усю планету. Україна входить до п’ятірки топекспортерів світу. За кордон відправляємо найкраще, тобто те, що пройшло усі етапи перевірок світових лабораторій.

А що ж лишається нам – медовій країні? Акція "Стоп Фальсифікат. Мед", яку ми спільно з чиновниками та громадськими активістами почали місяць тому, показала: як багато дьогтю додають до наших банок меду.  Точніше - сиропів та антибіотиків, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Відео Перевірка українського меду: чи виявили фальсифікат та де знайти натуральний продукт

Журналісти ТСН.Тижня провели масштабний експеримент у рамках проекту "Стоп Фальсифікат" і виявили, скільки чистого меду споживають українці.  

Перевірка українського меду: чи виявили фальсифікат та де знайти натуральний продукт

Люди придумали тисячі порівнянь для цього безцінного дару природи. Важко навіть уявити, чи є ще щось натуральніше за цей нектар. Рецепт і технологія його появи на світ незмінні тисячі років. Між тим, що у вас у банці на столі і живими квітами - лише невтомна бджілка. І ось тут на вас чекає пастка. Хоч як немислимо це звучить, але саме цей натур продукт входить у світову трійку підробок – після оливи і молока.

Четвертина всього нашого медового експорту не проходить європейських стандартів. Щочетверта бочка меду - брак, який не буде їсти ніхто. Ніхто за кордоном. Бо все те, що назвали непотребом, не знищується. Ви вже здогадалися - це саме воно, ймовірно, стоїть на вашому столі. Або дивиться на вас із полиць супермаркетів чи базарів.

У Дніпрі ще лежить сніг. Бо на медозбір ми виходили місяць тому. Велетенський рекламний банер так і кричить: їжте більше меду. Іще й акція. Тож, саме на цей ярмарок голова організації "Контроль захисту прав споживачів" Владислава Миронова йде по перші закупи. Мед, зібраний із Мелітопольського лісництва, в Олександра прямо вихвачують із рук. Трилітровими банками. Тут вибір як в аптеці, від будь-яких недуг: і нервову систему укріплює, і судини.

Харківські медовики не менш вправно рекламують свій мед нашій Ганні Бурці, - консультантці продовольчої організації в ООН. Цей підозріло затверділий як для липця, тож його і беремо на експертизу.

Іще купуємо мед органічний. Те, що він органічний, вирішила продавчиня. Усе, що лишається нам, повірити їй на слово. І, звичайно, це слово перевірити. Та тут чують про перевірку, ще й у німецькій лабораторії, починають відверто нервувати.

Наша з Ольгою Трофімцевою ціль – меди із супермаркетів. Вона колишня керівниця Мінагрополітики. Пасічникам на базарах на слово не вірить, більше довіряє тим, хто має сертифікати і свій продукт маркує. Принаймні тому, що такі меди проходять бодай елементарні перевірки.

"Все, що продається на хаотичних ринках, ця продукція не проходить жодного контролю, на жаль. Взагалі не проходить ніякого контролю", - каже вона.

У магазинах збираємо здебільшого акацію, бо мед цей дефіцитний, до того ж довго зберігається в рідкому стані. А це споживачам подобається. Мед із найвищою ціною підробляють найбільше.

Увесь мед, усі експерти запаковують у спеціальні сейф-пакети, аби ніхто нічого не підмінив. Вкладемо туди чеки або візитівки пасічників. Вони знадобляться для перевірок Держспоживслужби. Потім.

А поки Львів. Останній пункт медозбору. Пряму трансляцію веде громадська активістка Ольга Котєхова.

"Хочемо купити мед імпортний, він не всюди продається. Тільки в таких модних магазинах. Він дуже дорогий", - каже вона.

Я би сказала, що він золотий. 100 гривень за 100 грамів меду. Цей бразильський мед дуже подивує дослідників у нашій лабораторії.

Меду ми назбирали аж 29 зразків. Тепер усе це треба розлити в наші баночки, і кожній надати номер. Аби не було жодної підміни, усе безперервно знімає камера. Закодовані зразки розкладаємо в 4 коробки. Три для лабораторій. Одна – нам на випадок спорів.

На вміст антибіотиків наш мед перевірили у Львівській лабораторії. На якість і безпечність у Київській лабораторії інституту бджільництва.

"Ми не можемо говорити про фальсифікації. Тільки за допомогою німецької лабораторії. Тільки вони можуть дати висновок, що це саме фальсифікат", - пояснює завідувачка лабораторії якості наукового центру Інституту бджільництва Людмила Лазарева.

Це справді так. Є лише дві лабораторії на цілу Європу здатні справді дослідити якість того, що всі називають медом. І ми домовилися потрапити в це  високотехнологічне і дуже поважне на планеті місце.

Німеччина. Бремен. Це місто знають усі медовики світу. Тут розташована лабораторія з унікальними технологіями, які легко розсекретять будь-якого фальсифікатора. І саме учений скаже, що з привезеного цілющий нектар, а що в рот краще не брати.

Самі ж німці на перевірки меду грошей не шкодують. Бо він тут невід’ємна частина звичайного раціону. Вранці – з тостами, увечері – до чаю. Тут навіть є національний медовий торт. Зветься Біненштих, себто "укус бджоли".

Апетити своїх жителів німецькі пасічники не покривають навіть близько.  Власне виробництво до 30 тисяч тонн, імпортують аж утричі більше - 90 тисяч тонн. Завозять з усього світу. Але Україна одна з головних німецьких постачальниць цього нектару.

Європейці тоннами скуповують український мед, змішують його з іншими медами світу, і продають вже під своїм брендом. І зараз ми підемо в супермаркети пошукаємо. Може, хоч десь написано "зроблено в Україні".

У кожній європейській банці меду, 30-40% українського золота, - так кажуть наші експортери. Але на всіх медах, що трапилися мені на око, написано: мед європейського і не європейського походження, що в більшості випадків означає - українського.

Хайріє – помічниця розробника унікальної технології з дослідження меду. Вона везе нас у передмістя Бремена, де і розташована лабораторія. Там уже дослідили наш мед.

Курт-Пітер знає про кожну молекулу бджолиного нектару геть усе. Досліджує їх аж 20 років. Щодня ця лабораторія приймає до 100 зразків меду з усього світу. Бо біда з фальсифікатом є всюди.

"Десь 30% усіх зразків приходить із Європи, головно з таких країн як Італія, Іспанія, Португалія. Румунія, Угорщина, Польща, Україна. Також із Північної Америки та Азії", - каже він.

Їх тут зберігають у яскравих боксах. Усі пронумеровані, аби нічого не сплутати. А ось і наша – українська. Але кожну баночку все одно реєструють під власним кодом.

Цю лабораторію відкрили 3 роки тому суто для дослідження меду. Закупили обладнання на 2 мільйони євро. І це тільки базове. Тут легко впораються з класичним тестом на якість меду, знайдуть антибіотики чи пестициди.  Але унікальність методів доктора Курта-Пітера в тому, що він навчився виявляти непомітні раніше цукрові домішки – сиропи, якими по всьому світу і розбавляють натуральний мед.

Із нашого зразка під № 19 він бере на дослідження лише по одному граму меду в дві колбочки. Бо кожен зразок перевіряється двічі.

Підробники вигадують нові сиропи для підмішування, невідомі лабораторіям. А він - нові способи їх вирахувати. Нині знає як знайти в меді аж 100 видів штучних сиропів.

"Мед зроблений із квіткових рослин, а сироп – наприклад, у Європі типовий сироп буряковий, це не квітка. Тож, це інше ботанічне походження", - пояснює доктор.

І на жаль, дослідження зібраних нами зразків, продемонструвало наскільки цей рівень високий. Із 29 зразків – у 12 Курт-Пітер знайшов чужорідні цукри. І каже: причин є кілька.

"Ці результати можуть бути причиною загодовування бджіл цукром. Пасічник мусить знати це. І знати як уникати цих домішок у меді. Інша причина – це навмисне домішування сиропів щоб отримати більше меду. 5%, 10%, 20% щоб збільшити прибуток", - зазначає Курт-Пітер.

Але й це далеко не все. В українській лабораторії результати медекспертизи засвідчили: у більшості зразків перевищений уміст оксиметилфурфуролу. Небезпечного канцерогену, який може викликати рак. Його рівень зростає, якщо мед розігрівати вище 40 градусів. А нагрівають його, щоби не кристалізувався. Тоді дешевший мед - соняшник чи ріпак - стає схожим на дорожчий текучий, приміром, липовий.

Та в деяких зразках, як-от у цьому імпортному бразильського походження - взагалі не знайдено пилку. Антибіотики, заборонені як у Європі, так і в нас, львівська лабораторія виявила лише в медах пасічників. У промисловців - ні.

Загалом, ситуація з медом в Україні катастрофічна: із 29 зразків у 13- мед не відповідає нормам якості й безпечності, у 5 є антибіотики, у 12 - знайшли цукрові сиропи. У деяких зразках знайшли все одночасно. Виходить: лиш 7 баночок виявилися натур продуктом, куди не втручалася людська рука.

Ось 7 банок виробників, що не обманюють. Але так ми вважали доти, доки не придивилися до маркування. На етикетках написано: мед акацієвий. Заплатили ми за нього як за акацію, але результати експертизи показали - це різнотрав'я, удвічі дешевший сорт меду. Тобто у підсумку лише один пасічник із харківського ринку не обманює споживачів. 

На цукрових домішках попались однаково, як великі промисловці, так і пасічники, що приторговують на наших ринках. Держава ніяк не контролює ні тих, ні інших. І доки багатотисячна армія бджолярів не зареєструється, доки схожі акції не почне робити Держспоживслужба, ми їстимемо лише те, що медом тільки називається.

Наталія Ярмола

Залиште свій коментар

Вибір редакції