Перше, друге і компот: що не так із харчуванням в українських школах і як це вирішити

Минулого року МОЗ ухвалило нові норми харчування для дітей шкільного та дошкільного віку. Ці нововведення мають зробити харчування у вітчизняних закладах освіти більш здоровим та збалансованим.

В середньому діти щодня проводять у школах від  7 до 8 годин. Протягом цього часу вони мають не лише навчатися, а й харчуватися. Усі учні початкових класів мають право на безкоштовне харчування у школі – сніданок, обід та підвечірок. Старші ж діти також можуть харчуватися у навчальному закладі, проте вже за рахунок батьків. Однак вони такою можливістю користуються усе менше й менше. Натомість учні середніх та старших класів починають споживати більше снеків -  булочок, печива, цукерок тощо.

Таке харчування може призвести не лише до розладів травлення, але й до більш серйозних хвороб. Зокрема, ожиріння. За даними МОЗ, щороку в Україні фіксують 15,5 тис нових випадків цієї хвороби у дітей.

https://apsorbin.com.ua

Так, наприклад, з 7 млн 614 тис. дітей, які проживали в Україні у 2016 році, на ожиріння страждали 1 млн 20 тис. дітей. Це означає, що кожна сьома дитина мала зайву вагу. І хоча ця ситуація є не такою трагічною, як у США, де кожна третя дитина страждає на ожиріння, однак все одно свідчить про нездорову тенденцію. Протидіяти їй потрібно як на побутовому, так і на державному рівнях.

ВідеоЯк лікувати діарею. Поради лікаря-гастроентеролога

Доктор медичних наук та професор Ольга Бєлоусова розповіла, які види діареї бувають, та як їх лікувати.

Як лікувати діарею. Поради лікаря-гастроентеролога

Оновлені харчові норми

Наразі їжа, що пропонується дітям у школах, виглядає не вельми апетитно – її часто подають холодною, у ній замало овочів та фруктів та забагато рослинних жирів та вуглеводів. Ця проблема властива не лише Україні - дієта школярів навіть у таких країнах як Великобританія, Австралія та Швеція потребує поліпшення, зазначається у US National Library of Medicine National Institutes of Health. Проте для нас вона є особливо гострою.

Щоб змінити ситуацію, минулого року МОЗ ухвалило нові норми харчування для дітей шкільного та дошкільного віку. Ці нововведення мають зробити харчування у вітчизняних закладах освіти більш здоровим та збалансованим.

ВідеоНедоїдальня: чи погодяться школярі замінити улюблений фаст-фуд на свіжі фрукти

Порівняно з рекомендаціями 1999-го року, закон "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії" справді містить чимало оновлень. У ньому йдеться зокрема про те, що відтепер діти мають вживати менше жирів та вуглеводів. До прикладу, якщо раніше дітям 6 років на законодавчому рівні рекомендували споживати 2000 калорій на добу, то тепер лише 1800. Білків – 60 грамів замість 72, а жирів – 58 грамів замість 65.

Школярам від 7 до 10 років тепер радять вживати 295 грамів вуглеводів, що на 70 грамів менше, ніж за попередніми нормами. Подібна ситуація і з білками – їх рекомендується вживати у кількості 72 грами замість 78, причому більшість з них має бути тваринного походження (51 грам на добу). При цьому енергії дітям такого віку необхідно менше – не 2400, а 2100 кілокалорій.

Як і у попередніх рекомендаціях, добові потреби хлопців та дівчат віком 11 років досі відрізняються: юнакам треба дещо більше енергії. Проте кількість кілокалорій на добу усе одно є меншою. Так, наприклад, якщо за стандартами 1999-го року хлопчикам 11-13 років рекомендувалося споживати 2800 кілокалорій на добу, то тепер – 2400. Та ж сама ситуація і зі стандартами харчування для дівчат –  тепер вони мають споживати не 2550 кілокалорій на добу, а 2300.

Смачне та здорове харчування – реальність?

Проте це – лише цифри. Шеф-кухар та кулінарний експерт Євген Клопотенко вважає, що усе вимірювати кілокалоріями неправильно. Адже харчові норми на практиці можна реалізувати по-різному.

"Можна дати цукру,  і це буде 1800 ккал. Потрібно розуміти, які саме білки та вуглеводи потрібні дітям...  Слід змінити сам підхід, а не вимірювати якість в кілокалоріях", - зазначає шеф-кухар.

ВідеоГотуємо смузі-бол із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком

Про те як зробити йогурт смачним і при цьому, щоб він залишився корисним - говоримо з шеф-кухарем Євгеном Клопотенком. Як "вмовити" дитину з’їсти корисний йогурт і що таке модний фуд-тренд "смузі-бол"? 

Готуємо смузі-бол із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком

У 2017 Клопотенко виграв грант на реформування шкільної їжі у розмірі  314 580 грн. Через це він добре ознайомлений з типовим шкільним раціоном – манною кашою, гречкою з відбивною, макаронами з сосискою тощо – і констатує, що у їдальнях наявні очевидні проблеми не лише з меню, а з самим підходом до харчування.

"Проблема в тому, що кухарям, які готують, подобається те, що вони роблять. Вони не розуміють, що можна по-іншому. Навіть в тих умовах, де вони працюють, та за ті кошти, які виділяють на шкільне харчування, можна багато чого готувати. Потрібно дати щось нове, бо за 70 років ніхто нічого не змінював”, - стверджує Клопотенко.

І справді, чинний збірник рецептів страв для шкіл було видано аж у 1957 році. Після цього він редагувався лише двічі, у 1984 та 1991 роках, проте значним чином не змінився. 

Він створювався, у повоєнний час, тому страви, наявні у ньому, були певним чином виправдані  - тоді головними критеріями їжі були її калорійність та поживність. Проте зараз такий підхід є застарілим. Наразі Євген Клопотенко працює над розробкою нового шкільного меню, яке було б корисним та дешевим – останнє важливо з огляду на  незначні суми, які держава щороку виділяє на шкільне харчування.

Кухар переконаний, що з багатьох інгредієнтів, з яких готують сучасні шкільні обіди, можна зробити корисну та смачну їжу.

Нещодавно в ефірі "Сніданку з 1+1"  він розібрав на складові типові шкільні сніданки – макарони з сосискою, помідорами та кількома шматочками хліба, а також гречку з відбивною,  і дійшов висновку, що з продуктів, що пішли на виготовлення цієї страви, можна зробити щось набагато цікавіше.

ВідеоЛанч-бокс школяра: готуємо смачні і корисні перекуси з Євгеном Клопотенком

Батьки піклуються про те, щоб у дитини для перекусу в школі були смачні та корисні страви. Шеф-кухар Євген Клопотенко показав, що можна приготувати для шкільних ланч-боксів. 

Ланч-бокс школяра: готуємо смачні і корисні перекуси з Євгеном Клопотенком

Наприклад, італійський салат фарфалле. Для його приготування знадобляться ті ж самі інгредієнти, як і для стандартного шкільного сніданку – відварені макарони та буряк. Проте виглядатиме він значно апетитніше.

Те ж саме з гречкою – її можна не відварювати, а залити натомість яблуневим соком, томатною пастою або жасминовим чаєм. Тоді крупа збереже корисні властивості і смакуватиме по-новому.

60 рецептів від Клопотенко увійдуть до спеціального збірника. Деякі з них, починаючи від 2017 року,  вже було випробувано у навчальних закладах. Проте чи стане смачна та корисна їжа для усіх українських шкіл буденністю, а не екзотикою – поки невідомо.

Не рецептами єдиними

Та навіть якщо ці плани будуть втілені у реальність, не можна повністю виключати можливості того, що їжа піде не на користь. Адже окрім нових рецептів важливе значення мають також санітарні умови.

У багатьох навчальних закладах їжу замовляють у різноманітних компаній, що надають послуги харчування. Для них від 20 вересня 2019 року запрацює система НАССР, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції.

Що ж до самих шкіл, то, відповідно до чинного законодавства, у них має відбуватися суворий нагляд за якістю продуктів, умовами їхнього зберігання, та санітарним режимом харчоблоку. Так, наприклад, перед вживанням їжі учні мають мити руки з милом та витирати їх паперовими серветками, а кухарям та працівникам їдальні слід проходити регулярні медогляди та дотримуватися санітарних норм під час роботи з продуктами.

Проте час від часу все одно трапляються ситуації, коли їжу школярам працівники їдальні насипають голими руками, або ж просто не використовують одноразових рукавичок. До хвороби також може призвести і банальне недотримання температурного режиму продуктів, що зберігаються.

Усе це нерідко може призвести до отруєння або інших захворювань. У такій ситуації для батьків не зайвим буде пам’ятати, що під час розладів шлунково-кишкового тракту, отруєннях так кишкових інфекціях у дітей, під рукою мають бути засоби, що містять речовини зі здатністю поглинати та виводити токсини з організму.

Наприклад, таким діючим компонентом може бути діомексит. Адже окрім сорбуючої і детоксикуючої дії, цей компонент має обволікальні властивості - захищає слизову оболонку травного тракту та попереджує подальше всмоктування токсинів.

Відео"Недоїдальня": експерти розповіли про зміни під час реформ у шкільній їдальні

Залиште свій коментар

Вибір редакції