Перший в Україні студент із синдромом Дауна вирішив зруйнувати соціальні стереотипи

Юнаку вдалося здолати бюрократію і вступити до вишу, зараз він шукає роботу і хоче створити сім’ю.

Він мріє про дітей та сім`ю. Проводить екскурсії та пише бакалаврську роботу з історії України. Богдан Кравчук з Луцька прагне довести, що заслуговує на повноцінне життя. Він попри діагноз синдром Дауна став першим в Україні студентом університету. І прагне знайти роботу, йдеться в сюжеті ТСН.12.00.

Особлива екскурсія від особливих екскурсоводів. Проводять її професійний гід і його помічник Богдан Кравчук. Перший в Україні студент із синдромом Дауна. Та не лише історію міста може розповісти Богдан. Знає її від часів Візантії до Євромайдану. Його слухають, затамувавши подих.

Богдан – студент  Луцького університету. А екскурсовод - його викладач. Обидва експериментом захоплені.

ВідеоСтудент із синдромом Дауна проводить екскурсії та мріє про роботу за фахом

На своєму шляху юнаку довелося подолати чимало перепон. Першу через діагноз. Другу - неготовність освітньої системи для таких учнів. Подолав їх хлопець завдяки мамі. Саме вона наполягла, щоб він навчався, як і інші, в школі, а не індивідуально вдома. Його перший учитель згадує, що було нелегко.

«Міг залізти під парту. Кажу Богдан, що ти там робиш. А він сміється», – розповідає вчитель Луцького навчально-реабілітаційного центру.

Утім, іще тоді вчителі помітили феноменальну пам’ять і наполегливість Богдана. Читати хлопець навчився раніше, ніж розмовляти.

«Я вже бачила, що він має знання, достатній рівень, стала шукати репетиторів», - згадує мама Богдана.

Те, що недарма зрозуміла, коли син склав пробне ЗНО. І вирішила йти далі. Але після було нове випробування - бюрократичне.  Абітурієнту із синдромом Дауна медичну довідку видавати не захотіли. 

«Діагноз є діагноз. Поряд з його такими енциклопедичними знаннями знаннями по історії , він не може сам зашнурувати собі черевики», - додає мама юнака.  

Однак після втручання місцевої журналістки, консиліум лікарів дав висновок, що Богдан може навчатися заочно. Нині Богдан уже на 4 курсі і почав шукати роботу. Окрім екскурсій, узявся за історичні презентації, щоб передати свій досвід іншим. Поки охочих узяти Богдана на роботу не знайшлось. Однак він не здається і вірить, що зможе досягти своєї мети. 

«Робота, гроші, знайомства, весілля, діти – це моя мрія», - каже Богдан.

Заради здійснення мрії Богдан із мамою готові стукати у всі двері. Бо впевнені - зробивши так багато, зупинятися на півдорозі не можна. 

Залиште свій коментар

Наступна публікація