Петер Мадяр з трьома невідомими: якою буде політика Угорщини щодо України

Під час спільної з Володимиром Зеленським пресконференції у Берліні канцлер ФРН Фрідріх Мерц назвав результати парламентських виборів в Угорщині 12 квітня історичною подією. ТСН.ua уже писав, що перемогла опозиційна правоцентристська партія «Тиса» Петера Мадяра, взявши конституційну більшість — 138 зі 199 місць.

Угорські виборці скинули режим проросійського Віктора Орбана, який був при владі 16 років, вказавши йому на двері. Не допомогли ні російські політтехнологи та військова розвідка, які працювали на «Фідес» у посольстві Росії в Угорщині, ні антиукраїнська та істерія проти ЄС, на якій Орбан побудував свою передвиборчу кампанію.

Наступного дня після виборів Петер Мадяр окреслив головні підходи свого майбутнього уряду, зокрема й щодо зовнішньої політики. Так, за його словами, Будапешт намагатиметься налагодити відносини з усіма сусідами, включно з Україною, проте питання нацменшин потребуватиме врегулювання. Водночас в Єврокомісії впевнені, що Угорщина більше не блокуватиме виділення Україні грошей за кредитом на 90 млрд євро, левова частка з яких має піти на оборонну допомогу.

Водночас щодо розблокування фінансування для України Петер Мадяр висловився доволі двозначно, як і щодо інших питань. Тому в цьому тексті ТСН.ua розібрав три головні невідомі питання зовнішньої політики нового уряду Мадяра.

Перше питання — російська нафта. В понеділок, 13 квітня, Петер Мадяр ще не встиг вийти на свою першу пресконференцію, як речник Путіна Дмитро Пєсков сказав, що Москва не вітатиме його з перемогою на виборах, а Угорщину назвав недружньою країною, бо вона підтримує санкції проти РФ. Щоправда, пізніше, після перших заяв Мадяра, риторика Кремля змінилася. Там підкреслили, що задоволені прагматичним підходом новообраного прем’єра Угорщини до Росії, зокрема його готовність до діалогу.

Тож що Петер Мадяр сказав про РФ та закупівлі Угорщиною російської нафти? На його думку, Росія — це загроза, проте не російські люди й культура. Він розкритикував міністра закордонних справ Петера Сіярто, який зливав голові російського МЗС Сергію Лаврову дані з закритих зустрічей на рівні ЄС, про що напередодні парламентських виборів в Угорщині вийшло багато журналістських розслідувань.

«Навіть у футболі я не можу піти до роздягальні до іншої команди й розповісти, яку стратегію гри планує наша команда. Тим більше, неприпустимо, що до МЗС заходять російські шпигуни», — заявив Мадяр, додавши, що Угорщина неодноразово стикалася з російською загрозою в 1920-х та 1956 року.

Водночас він би хотів побудувати прагматичні відносини з Росією, бо географію неможливо змінити й Угорщина досі залежить від постачання російських енергоресурсів. Мадяр пообіцяв переглянути всі контракти. Водночас він додав, що не варто стріляти собі в ногу й відмовлятися від дешевих енергоносіїв, і щойно війна закінчиться — санкції будуть скасовані.

ТСН.ua уже неодноразово писав, що Угорщина та Словаччина продовжують купувати російську нафту через південну гілку нафтопроводу «Дружба», який проходить територією України, отримавши виняток із санкцій ЄС. У січні цього року, після чергових російських ударів через значні пошкодження допоміжного й технологічного обладнання, зокрема одного з найбільших нафтових резервуарів поблизу Бродів, прокачування нафти нафтопроводом «Дружба» зупинилося.

Друге питання — вето Угорщини щодо рішень ЄС по Україні. За словами Володимира Зеленського, до кінця квітня нафтопровід «Дружба» відремонтують. Цього буде достатньо для його функціонування. Проте це питання також політичне. Тож від Угорщини за нового прем’єра очікують розблокування надання Україні першого траншу кредиту ЄС на 90 млрд євро і зняття вето на відкриття першого переговорного кластера «Основи» щодо вступу України до ЄС (за процедурою, він відкривається першим і закривається останнім, визначаючи темп усіх інших переговорів).

Щодо кредиту ЄС для України на 90 млрд Петер Мадяр дав зрозуміти, що не блокуватиме виділення коштів, підкресливши, що відповідне рішення Європейська рада ухвалила ще в грудні за умови, що Угорщина, Чехія і Словаччина не надаватимуть коштів. Його уряд намагатиметься бути послідовним і чесним та не змінюватиме свою позицію кожні шість місяців. Тож залишається сподіватися, що й щодо ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, яке блокував Орбан, тепер Угорщина проголосує «за».

Питання комунікації з Угорщиною вступу України до ЄС не буде легким і за нового уряду. ТСН.ua уже також зазначав, що під час передвиборчої кампанії Петер Мадяр не підтримав прискорене відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС та обіцяв, що питання членства України в блоці винесе на референдум. Власне, на першій пресконференції у понеділок, 13 квітня, він підтвердив, що Угорщина не підтримує прискореного вступу України до ЄС.

«Неможливо, щоб країна, яка перебуває у стані війни, була прийнята до ЄС. Якщо Україна це зробить, тоді в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи слід ЄС її приймати. Але це точно не станеться найближчим часом», — зазначив Мадяр.

Третє питання — гроші в обмін на умови Брюсселя. Свій перший закордонний візит Петер Мадяр здійснить до Варшави. Другий, вочевидь, відбудеться до Брюсселя. Майбутній угорський прем’єр не приховує, що хоче розблокувати заморожені 35 млрд євро від ЄС. За інформацією Financial Times, Єврокомісія вже висунула 27 умов, серед яких, наприклад, зміни в міграційній політиці, на які правоцентристська «Тиса» навряд чи погодиться.

До того ж експерти попереджають, що є ще й інша проблема. Щодо впровадження реформ, за словами старшого наукового співробітника Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Варшаві Пйотра Бураса, треба діяти швидко й рішуче, використовуючи імпульс і величезну довіру виборців, адже революційний момент триває недовго і терпіння електорату обмежене. Від цього залежить і відновлення фінансування Угорщини з бюджету ЄС.

Ба більше, деякі з умов Єврокомісії щодо розблокування для Угорщини коштів ЄС можуть напряму стосуватися й України, наприклад, розблокування Будапештом відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Хоча щодо цього не останню роль також матиме відновлення прокачування нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини. І річ тут не лише в позиції самого Києва. Річ у тім, що Євросоюз планує повністю відмовитися від російської нафти до 2027 року. Для Словаччини та Угорщини передбачені безстрокові винятки з санкцій ЄС. Проте це не означає, що вони діятимуть вічно.