Це найкоротший за кількістю днів піст.
Петрівка (Петрів піст або Апостольський піст) — один із чотирьох багатоденних постів церковного року у вірян візантійського обряду. Тривалість Петрівки залежить від Великодніх свят: якщо Великдень раніше у році, то піст довший; якщо пізніше — коротший. Розпочинається в понеділок через тиждень після Трійці (П'ятдесятниці), тобто в понеділок, який настає після дев'ятої неділі починаючи з Великодня.
Кінець Петрівки завжди припадає 12 липня — на свято апостолів Петра і Павла. Отже, Апостольський піст щороку має різну тривалість: найкоротший триває 8 днів, найдовший – 42 дні.
Загалом це найкоротший за кількістю днів піст.
Український етнограф та письменник Василь Скуратівський у книзі "Місяцелік" пише, що про його походження є цікаве народне повір'я. Цей піст начебто встановив святий апостол Петро (а звідси й однойменна назва) на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах (якраз у цей період починається косовиця трав) з'їдали всі молочні продукти, через що худнув сімейний бюджет. Петро своєю чергою переконав Павла, котрий завше тримався чоловічої сторони.
Так буцімто виник один з найкоротших, але такий, що не регламентується особливими заборонами, постів: якщо в інші пости вважається за великий гріх вживати скоромну їжу, то в Петрівку все-таки можна було. Очевидно, це пов'язано з важкою працею — сінокосом. До речі, на Петрівку припадають найдовші дні року.
З понеділком, тобто першим днем посту, пов'язані цікаві обряди — так звані "розигри" (на Вінниччині — "розгари", "розори", Кіровоградщині — "дядини") їх відзначали лише заміжні жінки.
Натомість на Канівщині "розигри" мали іншу назву і саме дійство — "замочувати дійницю" для великого молока. В обід гурт жінок ставив на подвір'ї нову дійницю, потім сідали довкола неї та "пускали по колу чарку", виголошуючи різні господарські побажання.
Не менш цікавими були й інші сценки "розигрів". Найстаршу в родині бабусю садили на зелену гілку, яка збереглася від Зелених свят, і тягли через усе село до корчми. Бабуся, що відзначилася такої честі, купляла могорич. Цей обряд символізував літо в образі бабусі, котре ввозили в село.
Поруч із жартівливими сценками розігрували й обрядові. На Поділлі в перший день Петрівки жінки, в котрих народжувалися неживі немовлята або ж помирали нехрещеними, сходилися на цвинтар і справляли "обід для дітей". Вважалося, що в цей час літають над цвинтарем їхні душі. Обряд так і називався — "справляти дітям весілля".
Загалом термін "розигри" безпосередньо пов'язаний з конкретним обрядом - проводжати весну, а відтак і зустрічати літо. Це підтверджують найдавніші обряди, генетичне коріння яких сягає язичницької доби. Скажімо, на Новгород-Сіверщині в цей день молодь йшла до лісу, вирубувала кілька гілок берези й, прибравши квітами, несла з піснями в село, обходила довкола нього, а потім кидала в річку.
Максим Максимович пише про те, що у цей день наші далекі пращури хоронили солом'яну ляльку у вигляді чоловіка, яка називалась "Кострубоньком". Гурт жінок, імітуючи обряд похорон, вчиняв ритуальні голосіння та тужіння.
Таким чином, петрівськими "розиграми" і завершувалися обрядові дії на Зелені свята. Всі вони так чи так пов'язані з природою — біологічним переходом од весни до літа. Про це підтверджує й унікальний пісенний цикл, який не має аналогів у інших народів. Йдеться про петрівочки, чи петрівчанські пісні. Їх виконували лише в період петрівського посту (як відомо, в усі інші пости суворо заборонялося співати будь-які пісні). Тому це явище не тільки рідкісне, але й унікальне в релігійній практиці.
Читайте також:
- Ретроградний Плутон: дата і вплив
- Таропрогноз на червень: що карти нам віщують
- Місячний календар на червень: коли повня та молодик
- Ретроградний Юпітер 2021: що варто зробити та чого слід уникати