Путін не зацікавлений навіть у припиненні вогню, не кажучи вже про довгострокове врегулювання війни. / © ТСН.ua
П’ятий рік повномасштабної війни: чи стане він останнім — два основних сценарії
До ще одного 24 лютого, коли Україна вступає в п’ятий рік опору повномасштабній російській війні, західні ЗМІ та аналітичні центри опублікували свої прогнози подальшого розвитку подій. І Україні вони навряд чи сподобаються.
Більшість європейських лідерів публічно повторюють, що Росія не перемагає у війні, а її економіка дедалі більше тріщить по швах. А непублічно — радше підтримують погану для України угоду, яку просуває адміністрація Трампа, бо не мають власної стратегії щодо Росії. На четвертий рік повномасштабного російського вторгнення припав початок другого президентського терміну Трампа, який вивів Путіна з міжнародної ізоляції і змусив Україну поновити прямі переговори з Росією за посередництва США. За цей рік зустрічі з росіянами були в Туреччині, ОАЕ та Швейцарії. Відбувся й особистий саміт Трампа та Путіна на Алясці. Проте припинення війни все це так і не наблизило.
Ба більше, передвиборча обіцянка Трампа про «мир за 24 години» обернулася кривавим роком для України. Внаслідок масованих російських ракетних і дронових ударів кількість жертв серед цивільного населення зросла на 26%. Київ у 20-градусні морози був на межі гуманітарної катастрофи. Проте США просто заплющили на це очі. Росія не понесла за це жодного покарання. Натомість спецпредставник Трампа Стів Віткофф, який бере участь у перемовинах США, України та Росії, стверджує, що Путін завжди був із ним відвертим, і не виключив можливість особистої зустрічі Зеленського з Путіним найближчим часом.
Відряджаючи російську делегацію на переговори, Путін просто тягне час, переконуючи Трампа, що Росія виграє на полі бою. Україна погоджується на переговори, щоб не втратити США за столом переговорів, які принаймні продовжують продавати Києву зброю, за яку платить Європа через натовський механізм PURL, та надають свої розвіддані. Європа, будучи розділеною, теж тягне час, нарощуючи свої оборонні можливості. Очільник Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер вголос озвучив те, про що вже давно говорили за зачиненими дверима: «Поки Україна захищає Європу, небезпека (для самої Європи — Ред.) не така вже й велика».
Тож, які сценарії розвитку подій протягом п’ятого року повномасштабної війни Росії проти України розглядають західні ЗМІ та експерти? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Продовження війни та переговорів: США йдуть з Європи
The Wall Street Journal та The New York Times у своїх статтях доходять висновку, що миру 2026 року не буде. Путін планує продовжити воювати, бо вважає, що перемагає, навіть якщо знадобиться до двох років, щоб встановити повний контроль над Донбасом. Як відомо, за припинення вогню Кремль вимагає, щоб Сили оборони України вийшли з Донецької та Луганської областей, які російська армія повністю не контролює. Адміністрація США неодноразово давала зрозуміти, що цілком не проти такого сценарію. В Європі ж постійно наголошують, що це Україні вирішувати, на що погоджуватися, а на що — ні.
Швидка угода виглядає малоймовірною. Київ дотримується принципу «стоїмо там, де стоїмо». США пов’язують надання гарантій безпеки з «територіальними обмінами» — виходом української армії з Донбасу. Для України, за словами старшого наукового співробітника Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень Джека Вотлінга, територія Донбасу є оборонним поясом, тому під час порушення режиму припинення вогню Україна буде в значно більш слабкому військовому становищі.
«Росіяни вважають, що можуть продовжувати війну до 2027 року й сприймають поточний процес переговорів як засіб, щоб вбити клин у трансатлантичний альянс. Європа переозброюється, але на це треба час. Тому багато європейських держав вважають, що раптове припинення вогню на невигідних умовах наразить континент на серйозні ризики», — додає Джек Вотлінг.
У грудні 2025 року в Мюнхені проводилися військові ігри. Опрацьовувався сценарій нападу Росії на Литву, де німецький Бундесвер до 2027 року має розгорнути 5 тис. танкову бригаду. Тож, якщо у війні проти України досягається режим припинення вогню, Росія може, наприклад, провести навчання в Білорусі й залишити там 15 тис. військових з технікою, й потім дуже швидко захопити одне з литовських міст. Власне схожий сценарій розігрувався й навесні 2025 року, коли під час імітації бою підрозділ з 10 українських військових із використанням безпілотників розгромив два батальйони НАТО.
Тож Європа має нарешті об’єднатися й збільшити допомогу Україні та санкційний тиск на Росію. В умовах, коли адміністрація Трампа тримає курс на примирення з Москвою, Євросоюзу треба усунути протиріччя й знайти механізми, як обходити вето Угорщини та інших країн, не чекаючи, поки в цих країнах на чергових виборах зміниться влада. Зрештою, адміністрація Трампа напряму каже, що конвенційний захист Європи — це проблема самої Європи, а США готові продовжувати забезпечувати лише ядерне стримування.
Припинення вогню: Трамп і проблеми в Росії
За словами очільника Офісу президента України Кирила Буданова, який бере участь у тристоронніх переговорах України, США та Росії, такі війни, як повномасштабна війна Росії проти України, не закінчуються самі по собі. Тож є два варіанти: справедливе рішення або ж повернення війни у більш масштабних і небезпечних формах. Україна зосереджена на мирних переговорах, які не просто зупинять війну, а й убезпечать українців від повторення російської агресії.
«Не секрет, що перемовини йдуть непросто. Але ми точно рухаємося вперед і підходимо до моменту, коли всім сторонам треба буде приймати остаточні рішення: продовжувати цю війну або переходити в мир. Сподіваюся, що справедливість все ж таки переможе», — додав Буданов.
ТСН.ua вже писав, як на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції деякі експерти висловлювали припущення, що вже влітку Путіну доведеться обирати: погоджуватися на припинення вогню або продовжувати війну на виснаження. Такі оцінки ґрунтуються на двох припущеннях: глибоких економічних проблемах у російській економіці та збільшенні тиску Трампа на Україну на тлі наближення проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року. Без гучних перемог, як-от всередині США чи на міжнародній арені, республіканці можуть втратити Палату представників, адже восени американці переобиратимуть її повний склад.
«Трампу важко зрозуміти справжні наміри Путіна. Для Трампа нинішні переговори — це геополітична угода з нерухомості. Путін не прагне укладати угоди. Він хоче забезпечити собі місце в історії. Путін щиро вірить, що він виконує історичну місію — виправляє несправедливість розпаду Радянського Союзу та відроджує Російську імперію. Щоб досягти цього, він переконав себе, що мусить стерти Україну як державу та як націю», — зауважує науковий співробітник Atlantic Council Пітер Дікінсон.
Експерти наголошують, що Путін не зацікавлений у досягненні угоди. Поки Китай та інші країни «осі зла» допомагають Росії, а Індія та Туреччина досі суттєво не зменшили закупівлі російської сирої нафти, Москва продовжуватиме війну. Щоб підтримувати минулорічний темп тиску на фронті Росії доведеться мобілізувати щонайменше 300 тис. нових солдатів. Аналітики досі сперечаються, чи продовжить Кремль контрактний рекрутинг на базі грошового заохочення, або ж оголосить другу хвилю мобілізації (перша була у вересні 2022 року, що призвело до втечі понад мільйона росіян за кордон).
Кремль готовий до реалізації обох варіантів. Генерал-майор ЗС Австралії у відставці Мік Раян підкреслює, що якість російського особового складу продовжує знижуватися, а модель поповнення російської армії, яку використовує Москва від 2022 року, майже вичерпала себе. За словами старших наукових співробітників Hudson Institute Люка Коффі та Джана Касапоглу, Росія навчилася використовувати переговори як зброю, щоб виграти час, виснажити терпіння Заходу та поглибити суперечки між США та Європою.
«Доки витрати на продовження війни залишаються керованими, Кремль має мало стимулів для ведення переговорів у чесній волі. Якщо Трамп хоче змінити розрахунки Москви, Росію потрібно змусити відчути, що ціна війни стає неприйнятно високою», — зазначають експерти.