Після трьох років боротьби за визволення сина з неволі бойовиків матір військового захворіла на рак

Жінка ночувала під органами влади, мокла під дощами і навіть ризикнула свободою та їздила на окуповані території.

Протягом трьох років Людмила Голоус, як могла, боролася за волю свого сина, котрий потрапив до рук бойовиків на фронті АТО. У 2014 році її Сашкові прийшла повістка з військкомату, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Поки формувався батальйон “Кривбас”, син встиг одружитися і вже тоді пішов на фронт. "Я знала, що він там, але що в самому пеклі – ні", - зізналася мама. Вона вже потім довідалася, що її син пройшов Іловайськ і вцілів у котлі. У лютому 2015 р. він поїхав на завдання у Дебальцеве. Напередодні подзвонив матері, запевнив, що в нього все гаразд і пообіцяв згодом подзвонити ще. Але зв’язок обірвався – група Сашка потрапила у засідку.

ВідеоСерце матері: жінка 3 роки намагалась звільнити з полону сина, а тепер бориться з раком

Героїня наступного сюжету "Мамине серце" – Людмила Голоус. Вона називає себе звичайною непробивною мамою, але заради порятунку свого сина вона ночувала під органами влади, мокла під дощами і навіть ризикуючи життям їздила на окуповані території. Тепер у неї новий етап боротьби – за власне життя.

Серце матері: жінка 3 роки намагалась звільнити з полону сина, а тепер бориться з раком

Мама побачила його лише раз – на відео одного з російських каналів. З окупованих територій долітали чутки, що сина немає у живих. "Найважчими були перші три місяці", - каже Людмила. Потім пролунав дзвінок, від якого ледь не обірвалося серце – син повідомив, що живий, але в полоні. Відтоді Людмила була на кожному мітингу з фотографіями Сашка. Вона буквально жила під органами влади, вимагаючи визволити сина. Врешті разом ще із двома матерями полонених не витримала та поїхала в Донецьк. Тиждень поневірянь окупованим містом завершилися вже майже неочікуваним дозволом побачитися.

Після зустрічі у донецьких підвалах минуло ще кілька місяців, аж поки не наступив день обміну. Проте повернення Олександра додому розтяглося на три місяці – спочатку його лікували в київському військовому шпиталі, потім була реабілітація у трускавецькому санаторії. Мама зізнається, що за час полону син змінився, і не лише зовнішньо. "Трошки не такий, як був, але все буде добре", - впевнена вона. Жінка й сама змінилася: після пережитих потрясінь у неї виявили рак. "Операція і хіміотерапія була, тепер попереду радіологія", - пояснила Людмила.

Вона не збирається здаватися і в цій боротьбі, бо попереду має багато планів, найважливіший із яких – побачити внуків. Але вже зараз жінці набагато спокійніше, бо поряд є її син. Він міцно тримає мамину руку під час прогулянок і надихає боротися за життя.

Кореспондент ТСН Наталія Нагорна

Залиште свій коментар