Півтора року окупації Криму: важкі економічні втрати, репресії та безжальні санкції

Дата публікації
Перегляди
2782
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Півтора року окупації Криму: важкі економічні втрати, репресії та безжальні санкції

Адміністративний кордон із окупованим Кримом

Український парламент визначив офіційну дату окупації півострова.

Верховна Рада цього тижня вже офіційно встановила дату початку російської окупації півострова Крим – 20 лютого 2014-го. Записана в закон, ця дата дає змогу не тільки ще раз оголосити незаконним референдум у березні 2014-го, але й дозволити кожному мешканцю окупованої території подавати позов до Європейського суду.

Журналісти програми ТСН.Тиждень зібрали в один матеріал усе, що варто пам'ятати про окупацію нашого Криму.

Олімпіада в Сочі завершується. Майдан палає, але більшість тих, кого згодом охрестять Небесною сотнею, все ще живі. На військових об'єктах Російської Федерації на Таманському півострові та в Криму завершується підготовка до велетенської спецоперації. Все станеться наступного дня.

Анексію Криму готували 10 років. У часи Віктора Януковича боротьбу з місцевими сепаратистами повністю згорнули. Янукович, як виявилось, призначав на ключові посади російських таємних агентів та сепаратистів. Вони очолювали окремі підрозділи українських військ, працювали в СБУ та міліції. Тож коли почалося вторгнення, захищати Крим було нікому.

20 лютого спікер парламенту Криму Володимир Костянтинов поспіхом їде до Москви, де зустрічається з керівництвом Російської Федерації. Цього ж дня перші "зелені чоловічки" виходять за межі російських військових баз.

Чому визначення дати початку окупації Криму важливо для України

Чому визначення дати початку окупації Криму важливо для України

1 березня вже позбавлений влади Віктор Янукович призначає прем'єром Автономної республіки Крим Сергія Аксьонова. А Аксьонов просить Росію ввести в Крим війська і проводить фейковий "референдум". 18 березня Росія спеціальним законом приймає Республіку Крим до свого складу суб'єктом федерації.

Окупація Криму спричинила тиск і репресії проти українських громадян та кримських татар, які не прийняли анексію півострова. Кількість зниклих безвісти достеменно невідомо. Але за даними правозахисників, за півтора року в Криму зникли сотні людей. Історія засудженого на 20 років суворого режиму Олега Сенцова – лише вершина айсберга беззаконня і порушення усіх людських прав. Громадян України без їхньої згоди автоматично назвали російськими підданими з усіма витікаючими наслідками.

Окупація Криму призвела до важких економічних втрат України на півострові. Верховна Рада була не готова адекватно реагувати на брутальне захоплення території й не знала, як діяти. У результаті був прийнятий закон про вільну економічну зону – це мало спростити життя чесним українським підприємствам. Натомість стало чорною дірою. Надприбутки від підакцизних товарів рікою потекли у кишені нових господарів Криму.

Набагато послідовніше та зрозуміліше діяла міжнародна спільнота, яка запроваджує все нові санкції в сферах туризму, транспорту та фінансів. Кримські порти та аеропорти закриті до використання, в економіку півострова заборонено інвестувати капітал. У Криму перестали працювати світові лідери комп'ютерних іновацій – Google, Apple, Hewlett-Packard і Dell, найбільший у світі реєстратор доменних імен GoDaddy Group, розробник ігор Valve Corporation, інтернет-магазин Amazon, платіжні системи PayPal, Visa і MasterCard. Навіть влада Китаю заборонила держпідприємствам співпрацювати з кримськими компаніями.

Лише 27 грудня 2014 року Україна зупинила залізничне сполучення з окупованим півостровом. Прикордонна служба заявляє, що рух потягів відновлюватися не буде. Автобуси перестали ходити раніше. Це вдарило по основному заробітку Криму – туризму. За офіційною інформацією, у 2014 році на півострів приїхало на два мільйони туристів менше, ніж перед окупацією. Українці, 70% яких до цього відпочивали на кримських курортах, практично припинили їздити в Крим на відпочинок. Росіяни, поживши по дві-три доби на Керченській переправі, зарікаються їхати туди ще раз.

Крим потрібен Путіну насамперед як величезна військова база з ядерною зброєю. За даними спецслужб, від 20 лютого 2014 року кількість військ та техніки на півострові невпинно зростає. Військове угруповання в Криму на сьогодні може складати 60 тисяч бійців. Тож постачання туди товарів – це годування чужої армії та підтримка окупації, твердять кримські татари. Вони вирішили зупинити товарообіг з півостровом, і змусити депутатів скасувати тут досі існуючу вільну економічну зону.

Півострів залишається тотально залежним від континентальної України. Незважаючи на анексію, з материка продовжують постачати 80% прісної води та продуктів харчування, 85% електроенергії та 35% газу. У Крим продовжують постачати все, окрім зрозумілої та агресивної політики.

Кореспондент ТСН Станіслав Ясинський

Наступна публікація