"План Б": ЄС надав Україні 90 млрд євро, але не за рахунок активів РФ, поки Путін погрожує НАТО війною

Поки в Брюсселі тисячі розлючених фермерів протестували проти торговельної угоди ЄС із країнами Південної Америки, заблокувавши сотнями своїх тракторів ключові дороги, неподалік у Europa Building (Європейська будівля) лідери країн-членів ЄС цілих 16 годин намагалися дійти згоди щодо подальшої допомоги Україні на наступні два роки.

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас запевняла, що про «план Б» для України — 90 млрд євро за рахунок запозичень Євросоюзу — не йдеться. За її словами, має розглядатися лише «план А» — надання Києву так званого репараційного кредиту на 140 млрд євро фактично під заставу заморожених активів Центробанку РФ, левова частка яких (194 млрд євро) зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. А президент Європейської ради Антоніу Кошта додав, що лідери ЄС не підуть із саміту без цього рішення.

Проте в ніч проти пʼятниці, 19 грудня, лідери країн-членів ЄС, засідаючи на саміті вже 16 годин поспіль, зайшли в глухий кут. Премʼєра Бельгії Барта де Вевера, якого підтримали й інші країни, так і не вдалося переконати використати російські заморожені активи для надання Україні репараційного кредиту. Хоча вони добре знають: якщо Європа не використає російські гроші, це зроблять Трамп і Путін. Нагадаємо, що в їхньому «мирному» плані є пункт про спільне використання заблокованих активів Центробанку РФ.

Як премʼєр Бельгії побоявся дати згоду на використання російських заморожених активів? Які країни його підтримали? Чому це ще не кінець боротьби за активи Центробанку РФ? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

90 млрд для України: чому це рішення саміту ЄС теж дуже важливе

Майже від самого початку повномасштабного російського вторгнення Київ переконує західних союзників нарешті ухвалити рішення щодо конфіскації російських заморожених активів і передати їх на відбудову та забезпечення оборонних потреб України. Надто гостро ця необхідність постала після повернення Дональда Трампа до Білого дому. США більше не надають фінансової та військової підтримки Україні.

ТСН.ua уже писав, що, за оцінками МВФ, потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026–2029 роки — близько 52 млрд євро. На оборонні потреби, за словами міністра оборони Дениса Шмигаля, лише на 2026-й треба близько $60 млрд. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, від початку повномасштабного російського вторгнення країни G7 та ЄС надали Україні допомоги на понад $300 млрд. В умовах, коли підтримка України в країнах-членах ЄС на четвертому році війни знижується, європейські лідери мали б нарешті дійти згоди та ухвалити давно перезріле рішення надавати подальшу допомогу Україні за рахунок грошей агресора.

Перед початком вирішального саміту ЄС у Брюсселі прем’єр Польщі Дональд Туск звертався до європейських лідерів: «Зараз у нас є простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра. І я говорю не лише про Україну, я говорю про Європу». Щоб переконати колег ухвалити рішення щодо репараційного кредиту, канцлер ФРН Фрідріх Мерц здійснив безпрецедентний крок — погодився надати доступ до активів Центробанку РФ, заморожених у Німеччині, щоб задовольнити вимоги Бельгії.

Проте й це не переконало Барта де Вевера та інші країни, які стали на його бік. Спочатку премʼєр Бельгії казав, що «досі не бачив тексту, з яким міг би погодитися». Потім наголошував, що наполягає на трьох умовах використання російських активів:

• створенні механізму, який гарантує, що Euroclear зможе повернути Росії кошти після рішення суду або мирної угоди;

• справедливому розподілі ризиків щодо відшкодування збитків між усіма країнами-членами ЄС;

• використанні заморожених російських активів в інших країнах.

Тож саміт ЄС перейшов від «плану А» до «плану Б» — надання Україні 90 млрд євро безвідсоткового кредиту, який не потрібно повертати, якщо Росія не виплатить репарації. Гроші блок закумулює за рахунок запозичень на ринках капіталу, забезпечених резервами бюджету ЄС. Європейські посадовці запевняють, що цих грошей має вистачити на покриття бюджетного дефіциту та оборонних потреб України. Хоча якщо на 2026 рік лише на оборону Україні треба $120 млрд, половину з яких Київ готовий покрити самостійно, навряд чи це можливо.

Антиукраїнська група в ЄС: хто ще був проти цього рішення

Окрім Угорщини, Словаччини та Чехії, які сформували свого роду «антиукраїнську групу в ЄС», проти використання російських заморожених активів разом із Бельгією виступали також Італія, Франція, Болгарія та Мальта.

Напередодні саміту видання Politico повідомляло, що деякі країни-члени ЄС, наприклад, Німеччина та Латвія, пропонували підтримати це рішення просто кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно. Для цього було потрібно 15, а не 27 «за» від усіх країн-членів Євросоюзу. Але бельгійські посадовці дали зрозуміти, що за такого сценарію гроші з депозитарію Euroclear просто «не вийдуть».

Позиція Бельгії дійсно стала найбільшою перепоною. За інформацією The Guardian, російське ГРУ розгорнуло справжню спецоперацію з залякування ключових фігур депозитарію Euroclear і бельгійських високопосадовців. Зокрема, погрози від РФ отримувала виконавча директорка Euroclear Валері Урбен, яка вже понад рік ходить з охоронцем.

Чи остаточно цей саміт ЄС поховав ідею використання російських заморожених активів? Ні. Навпаки, лідери країн-членів закликали Європейську раду та Європарламент продовжити напрацьовувати технічні й юридичні аспекти, щоб усе ж надати Україні такий репараційний кредит. Голова ЄНП Манфред Вебер — найбільшої політичної групи в Європарламенті — висловив сподівання, що ЄС все ж зможе ухвалити рішення щодо використання російських заморожених активів, можливо, навіть на погашення 90 млрд євро кредиту, які за рішенням саміту ЄС Україна зрештою отримає.

«Росія повинна бачити, що на 2026–2027 роки Україна забезпечена грошима. Це сигнал Росії, що Україна не впаде», — наголошував Володимир Зеленський ще дорогою до Брюсселя, додавши після саміту, що 90 млрд євро — це перемога для України.

Проте неможливість ЄС уже майже на п’ятому році повномасштабної війни дійти згоди щодо використання заморожених активів країни-агресора — це також часткова перемога Росії. Нерішучість і страх, які досі присутні в багатьох країнах-членах блоку, показують Путіну, що шантаж, «невідомі» дрони в небі багатьох європейських країн і залякування їх війною доволі добре працюють.