"Податок на OLX" в Україні: що зміниться для тих, хто заробляє онлайн

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д щодо оподаткування доходів, які громадяни отримують через популярні цифрові платформи. Нові правила торкнуться користувачів таких сервісів, як OLX, Bolt, Uklon, Uber, Glovo, Airbnb та інших подібних майданчиків.

ТСН.ua зібрав усі важливі деталі цього законопроєкту.

Як розподілилися голоси в парламенті

За ухвалення документа проголосував 241 народний депутат. Ярослав Железняк зазначив, що це був «маяк» МВФ, проте в результаті вдалося сформувати якісний текст, який підтримали профільні бізнес-асоціації. Загалом до другого читання законопроєкту народні обранці подали близько 3500 правок.

Голоси за фракціями та депутатськими групами розподілилися таким чином:

• «Слуга народу» — 169

• «Довіра» — 17

• «Платформа за життя та мир» — 16

• «Відновлення України» — 13

• «За майбутнє» — 12

• Позафракційні — 8

• «Голос» — 6

• «Європейська солідарність» — 0

• «Батьківщина» — 0

Тепер документ мають підписати голова Верховної Ради та президент України Володимир Зеленський.

Що змінюється для користувачів платформ

Закон запроваджує спрощені правила для людей, які заробляють на онлайн-сервісах. Головна зміна: цифрові платформи самі стануть податковими агентами для своїх користувачів. Вони будуть автоматично вираховувати податки та звітувати перед податковою. Громадянам більше не доведеться самостійно подавати декларації чи відкривати для цього спеціальні рахунки.

Для людей, які не є ФОПами і працюють самі на себе, впроваджують пільговий податок у розмірі 10%. Окремо платити військовий збір не потрібно, бо все вже враховано в цій ставці. Нові правила замінять нинішні 23% податків (18% ПДФО та 5% військового збору). Скористатися такою пільгою зможуть ті, хто заробляє до 7,2 мільйона гривень на рік і не продає підакцизні товари.

Правила для ФОП та пільги на продаж вживаних речей

Як пояснили у Судово-юридичній газеті, нові правила чітко розмежовують підприємницьку діяльність та особисті продажі в Інтернеті. Якщо користувач зареєстрований на платформі як ФОП, оператор сервісу не утримуватиме з нього податки, оскільки підприємець сплачує їх самостійно за своєю власною ставкою.

Водночас доходи фізичних осіб від продажу товарів через онлайн-майданчики на суму до 2000 євро на рік повністю звільняються від оподаткування. Якщо ж звичайна фізична особа продає на платформі особисті вживані речі на суму, що перевищує цей ліміт, сервіс автоматично утримає загальну пільгову ставку у розмірі 10%.

Крім того, зміни до Кодексу законів про працю забороняють автоматично перекваліфіковувати такі цивільно-правові відносини між користувачами та платформами у трудові.

Хто контролюватиме маркетплейси та сайти

Україна переходить на європейські правила і впроваджує автоматичний обмін податковими даними за міжнародним стандартом DAC7. Завдяки цьому податкова бачитиме доходи українців навіть на закордонних онлайн-платформах. Нові правила діятимуть однаково як для українських, так і для іноземних сервісів.

Сайти онлайн-платформ, які порушуватимуть податкові правила України, будуть блокувати. Водночас на сайті Державної податкової служби з’явиться перелік сумлінних компаній, який зможе перевірити кожен охочий.

Водночас профільний комітет рекомендував ухвалити інші законопроєкти (№15112-Д та №12360), які змінять правила для закордонних маркетплейсів на кшталт Amazon, eBay чи Etsy. Тепер платити й оформлювати ПДВ будуть самі іноземні майданчики, а не покупці.

Водночас 20% ПДВ нараховуватимуть на всі товари з першого ж цента — раніше купівлі до 150 євро податком не обкладалися. Для звичайних покупців нічого не зміниться: податок просто автоматично додадуть до вартості товару на сайті, а посилки приходитимуть як і раніше.

Коли запрацюють нові правила та скільки принесуть бюджету

Формально закон має набути чинності у січні 2027 року. Зважаючи на тривалість процедур підписання меморандумів та технічного запуску системи обміну даними, фактично нові правила повноцінно запрацюють ближче до 2028 року. Перші податки за новими ставками сплачуватимуться 2028 року за доходи, які громадяни отримають упродовж 2027 року.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України, впровадження цього податкового режиму забезпечить державному бюджету додаткові надходження на суму близько 14 мільярдів гривень щорічно.

Як українці ставляться до підвищення податків

Такі зміни ухвалюють, тому що значна частина суспільства готова до складних економічних кроків заради підтримки країни. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології.

За даними дослідження, 48% українців згодні на непопулярні рішення, зокрема й на підвищення податків. Головна умова — щоб ці гроші йшли на оборону та допомогли отримати фінансову підтримку від західних партнерів.

Натомість 30% опитаних висловилися проти підвищення податкових ставок, обравши варіант відмови від таких кроків навіть за умови можливого дефіциту грошей на соціальні видатки чи потреби оборони. Решта 22% опитаних громадян не змогли визначитися зі своєю відповіддю на це запитання.

Чому законопроєкт не ухвалили з першого разу

Раніше Верховна Рада провалила в першому читанні законопроєкт про податок на доходи з онлайн-платформ (таких як OLX, Uber, Glovo тощо). Документ набрав лише 168 голосів народних депутатів замість необхідних 226.

Водночас великі українські та міжнародні сервіси, серед яких Uklon, Bolt, Uber і Glovo, спільно виступили за інші урядові законопроєкти — №14025 та №14026. Вони пропонують автоматично ділитися з податковою даними про заробітки своїх користувачів.

У спільній заяві компаній йдеться, що такий крок допоможе перевести податкові правила України на європейські стандарти, зокрема відповідно до директиви ЄС DAC7 та практик ОЕСР.

«Це сприятиме підвищенню прозорості економіки, створенню рівних умов конкуренції та посиленню довіри між державою, бізнесом і громадянами», — йдеться у заяві компаній.

Компанії наголосили, що продаж особистих речей на суму до 2000 євро на рік не вважатиметься бізнесом і не буде оподатковуватися. Цей виняток захистить звичайних користувачів від зайвих перевірок і надмірного регулювання.

Раніше у МВФ погрожували, що Україна не отримає наступний транш допомоги та не зможе самостійно профінансувати пенсії та зарплати, якщо не ухвалить законопроєкти №15112-Д та №12360.