Польова кухня: як жителям історичного будинку у Полтаві домогтися його реконструкції

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Місцева влада ніяк не знайде коштів.

Збудований у розпал Голодомору - у Полтаві стоїть будинок, оповитий легендами. Поки що стоїть. Начебто там бували і Гітлер, і син американського президента Рузвельта.  Зведений для військових авіаторів за незвичним проектом у вигляді літери С – як початок абревіатури Радянського Союзу – капітальна сталінка ніколи не знала капітального ремонту.

 Але, те, що не зруйнували бомби у війну, ймовірно може не пережити нинішньої ситуації, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Відео Польова кухня: як жителям Полтави домогтися реставрації історичного будинку

Збудований у розпал Голодомору. У Полтаві стоїть будинок, оповитий легендами. Начебто там бували і Гітлер, і син американського президента Рузвельта. Зведена для військових авіаторів за незвичним проектом у вигляді літери "С" – як початок абревіатури СРСР – капітальна "сталінка" ніколи не знала капітального ремонту. Але, що не зруйнували бомби у війну, ймовірно, може не пережити нинішньої ситуації.  На комунальну війну зголосилась поїхати "Польова кухня".  

Польова кухня: як жителям Полтави домогтися реставрації історичного будинку

Історія цього будинку схожа на жорсткий роман. Ледь не метрові стіни, капітальні колись перекриття. Його побудували у Полтаві біля військового аеродрому. Мав бути комплекс з 4 будинків.  Мета – при злеті і посадці сталінські соколи мали б бачити гігантську абревіатуру СССР. Поряд за його стінами мільйони пухли і мерли від голоду. До війни встигли побудувати дві ески, вціліла лише перша. Розбомблену другу не відбудовували, до задуму архітектурного есесесеру більше не поверталися.

Під час фашистської окупації  тут оселилися соколи іншого вождя з люфтваффе. Кажуть, Гітлер заїжджав їх провідати особисто. А коли мессершміти втекли, будинок прийняв американських пілотів.  То була одна з найдивніших повітряних операцій Другої світової, на яку два роки не погоджувався Сталін, під кодовою назвою Френтік , тобто Несамовитий. Він боявся пускати союзників на територію СССР. Утім на одну букву вони таки висадились.

Тоді літаючі фортеці B17 змогли приземлитися в Полтаві лише завдяки жінкам.  Як твердять американські генерали. вони були шоковані побаченим: злітна смуга буквально кишіла українками, котрі тягали і вкладали непідйомні залізні плити для шасі гігантських бомбардувальників. Вони створили злітну смугу у якісь нереальні строки.  Тоді ж було капітально відремонтовано і цей будинок для 96 американських офіцерів. Теж руками полтавських мам, доньок і вдів.  

Цього разу Польову кухню у дорогу покликало тривожне звернення телеглядачів на фб-сторінку ТСН.Тиждень. Я напевно знаю, що урочистості до 75-річчя початку операції Френтік -дислокації американських бомбардувальників у Полтаві - матимуть гіркуватий присмак.

Але спочатку про кашу. Вона потрібна для щирішої розмови. І має місцевий присмак. Зварена із крупи "полтавка" або "полтавська" – так зветься за держстандартом пшенична крупа крупного помелу. Присмачили ми кашу тушкованкою і засмажкою із сала, цибулі та моркви.

Інфраструктуру авіамістечка військовики передали на утримання місту 22 роки тому. У проблемному будинку зареєстровано майже чотири з половиною сотні мешканців у 136 квартирах, серед яких є і розкішні семикімнатні апартаменти, а є й комуналки. Обвал не обиратиме багатих чи бідних.

З вимогами відремонтувати бодай дах люди зверталися до різних влад останні 40 років.  А тепер просто тікають з власної хати , аби лишитися живим. Але будинок загрожує і тим хто просто йде повз нього. Полтава стала відомою цілою низкою смертей від бурульок, за які ніхто з влади так і не покараний. Хоч наша Польова кухня і розбиралася з цим смертельним дощем і досі слідкує за кримінальними справами. Та ще менше шансів вижити буде від шаленої цеглини з розхитаного старезного піддашшя.

Біди у історичному будинку безліч: грибок на стелях горішніх квартир, суцільний бруд, поламані зливостоки. Поки що кожен рятується як може. Десь пофарбували панелі, хтось утеплив стіни, в одному з під’їздів навіть спромоглися замінити тепломережі й каналізацію. Але всі локальні покращення не рятують від катастрофи з дахом. 

На вимогу мешканців комунальники щороку складають нові кошториси ремонту даху. Цифри зростають у геометричній прогресі. Донедавна чиновники казали про 8 мільйонів гривень, останній перерахунок – 14 мільйонів. 

"Вважають, роблять щороку там. Щось вирішують, але в кінці кінців ви вибачте, вже нема часу будувати, тому що скоро зима. Ось так щороку", - розповідає місцевий житель.

Я відчув, що цих моїх земляків конче треба штурхонути, вивести зі стану прохачів і вічних очікувальників навіть законних своїх прав. У цьому дворі серед хороших людей я побачив рецидив задавленої радянської хвороби: очікування покращення звідкись і від когось. Тому мій найголовніший рецепт мешканцям сталінки –  негайне створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

1. Створити ініціативну групу, провести установчі збори, обрати правління та зареєструвати ОСББ "Петра Юрченка, 21/9".

2. Правлінню новоствореного ОСББ отримати документальне підтвердження готовності міськради оплатити з місцевого бюджету обіцяний капітальний ремонт покрівлі будинку.

3. Одночасно з очікуванням допомоги від міста розробити документацію на отримання пільгового кредиту за програмами сприяння діяльності ОСББ для капітального ремонту всього будинку.

Майбутній ОСББ Петра Юрченка 21/9 може стати реальним знаряддям за вибивання з місцевого бюджету давно обіцяних коштів на капремонт.

"Раніше бюджет міста був 300 мільйонів гривен. Зараз бюджет 4 мільярда. Із них 470 мільйонів на депозиті. Тобто це якраз можна, тобто сказати, що нема грошей на цей будинок це брехня", - каже депутат міськради, ексмер Полтави Андрій Матковський.

Важчий, але більш реальний шлях до початку вкрай необхідного ремонту будинку – оформити пільговий кредит. Механізми існують, але знову ж таки для організованих співвласників.

"Тому краще в ОСББ, тому що це хоча б зрушить з місця оцю невирішену проблему. Так, буде складно, так, треба вкласти свої кошти, але тоді хоч не тектиме дах, і хоча б частину держава готова і місцеві ради взяти на себе відповідальність", - пояснює голова ГО "Нова Полтава" Юлія Городчаніна.

У день наших зйомок на подвір’ї будинку по Пушкінській, 116 асфальтували внутрішню територію. Керувала процесом Людмила Болотіна, яка три роки тому організувала у своїй сімдесятиквартирній дев’ятиповерхівці ОСББ. За цей час молода жінка зі своїми однодумцями з боями взяла у банку пільговий кредит на ремонт й утеплення будинку. Частину тіла кредиту і всі відсотки виплачують місцеві бюджети, а решту кредиту – мешканці. Сума внесків за місяць вдвічі менше, ніж плачу я у Києві. За три роки у колись занедбаному будинку встановили автоматичне теплопостачання, замінили освітлення, відремонтували дах і під’їзди.

А в цей час в іншому кінці затишної Полтави борці за виживання власного дому блукали зі своїми плакатами серед історичних реконструкцій, звуків оркестру та американських гостей. Схоже, полтавські чиновники до подібної картинки звикли. Лише наша камера змусила тимчасового очільника міста  поговорити з пікетниками, і подивитися на кричущі рани історичного будинку, фотографії якого друкують у підручниках за океаном. І спільні зусилля дали результат:  польова кухня фіксує обіцянку міста відремонтувати будинок.

"Ми зараз плануємо, що ми закладаємо на наступний рік кошти для проєктування і на наступний рік будемо виконувати роботи. Щоб ви розуміли, виконувати такі роботи восени нелогічно", - каже в.о. міського голови Полтави Олександр Шамота.

Отже, і влада, і співвласники будинку дали свої обіцянки.  Одним треба дотримати слова і букви закону, а іншим не дуже довіряти словам чиновників і починати самотужки реально рятувати свій життєвий простір доступними методами.

Костянтин Грубич

Залиште свій коментар

Вибір редакції