Половина кандидатів до Антикорупційного суду мають сумнівні факти у біографії - активісти

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Нині кандидати мають можливість спростувати оприлюднені факти недоброчесності, щоб не потрапити під вето.

Громадські організації "Центр протидії корупції", Фундація DEJURE, "Автомайдан" та Transparency International Україна виявили низку сумнівних фактів у біографіях деяких кандидатів до Вищого антикорупційного суду, висунутих Вищою кваліфікаційною комісією суддів наприкінці 2018 року.

Список сумнівних кандидатів та перелік претензій до них вони оприлюднили під час презентації в Українському кризовому медіацентрі.

"До списку ввійшли 55 кандидатів (зі 113, які успішно склали іспити - прим.ред.), у діях та документах яких виявлено щонайменше одну із наступних ознак: винесення політично-мотивованих рішень, зокрема проти учасників Революції Гідності, а також участь у поновленні на посадах так званих "суддів Майдану"; імовірна невідповідність доходів та активів кандидатів, а також ознаки ухилення від сплати податків/приховування доходів; ймовірне приховування коштовного майна або користування майном родичів за наявності сумнівів у спроможності родичів придбати таке майно; систематичне (більше трьох випадків) ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні або у відпустці; ухвалення сумнівних рішень у справах, пов'язаних із корупцією будь-якого рівня; порушення прав журналістів у судових засіданнях; неетична поведінка поза судовим процесом", - наголосили активісти.

За словами експертки громадської організації "Центр протидії корупції" Анастасії Красносільської, список формувався шляхом аналізу офіційних державних реєстрів, декларацій, судових рішень, повідомлень про поведінку суддів.

"Політики все ще не полишили надію провести лояльних до них кандидатів до Антикорупційного суду. Вони можуть захотіти побачити там не лише тих, хто вже довів своє служіння системі, але і більш "сірих" кандидатів - тих, кого можна тримати на гачку. Ми вважаємо, що навіть найменший сумнів у доброчесності кандидата має виключати призначення такого кандидата антикорупційним суддею. Обов’язок довести доброчесність лежить на кандидатах… Наше завдання – ставити питання. Відповідно, ми запрошуємо всіх кандидатів відповісти, надати переконливі, вичерпні докази по суті питань, які ми їм ставимо", - зазначила вона.

Окрім цього Красносільська зауважила, що до 26 січня Громадська рада міжнародних експертів має час, аби заветувати недоброчесних кандидатів.

"Зараз вони вже ініціюють спеціальні засідання щодо недоброчесних кандидатів. Уже 8 людей потрапили під питання, і ГРМЕ продовжує ветувати кандидатів. Після цього відбудуться спецзасідання міжнародних експертів із Вищою кваліфікаційною комісією суддів, на яких буде ухвалене рішення, чи кандидат є доброчесним та професійним. Якщо щонайменше троє міжнародних експертів не підтвердять доброчесність кандидата, цей кандидат вибуває із конкурсу і втрачає можливість стати антикорупційним суддею", - пояснила експерт, уточнивши, що після завершення роботи міжнародних експертів Вища кваліфікаційна комісія суддів обере на власний розсуд суддів із списку, що залишиться.

Громадськість презентує список кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, щодо репутації яких є сумніви

Опубликовано Фундація DEJURE Среда, 9 января 2019 г.

Зазначимо, серед сумнівних кандидатів опинилися скандальна суддя Солом’янського суду Києва Вікторія Кицюк, яка "засвітилась" у скандалі з патрульними, одіозний суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Юрій Бурбела, який засудив "васильківських терористів" до 6 років в’язниці, натомість правозахисники назвали справу сфабрикованою, і Апеляційний суд звільнив засуджених, суддя Оксана Голуб, яка позбавляла активістів Євромайдану прав керування транспортними засобами, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов, який разом із колегою Олегом Лінником відпустили на волю двох тітушок, підозрюваних у завершеному замаху на вбивство шести осіб на Майдані.

До того ж у низки суддів виявили незадекларовані чи внесені до декларацій з порушеннями будинки, гроші, автомобілі тощо.

Нагадаємо, 2 серпня президент України Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким передбачається встановлення організаційної складової створення Антикорупційного суду.

Раніше 12 липня Верховна Рада внесла зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з ухваленням Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". Також було підтримано поправки в закон про підзвітність апеляцій по корупційних справах, на ухваленні наполягали в Міжнародному валютному фонді.

Залиште свій коментар

Вибір редакції