Половина українців вважає, що вища освіта потрібна лише для працевлаштування

Дата публікації
Перегляди
3452
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Половина українців вважає, що вища освіта потрібна лише для працевлаштування

Кожен третій вважає вищу освіту корисною для кар`єрного зростання / Фото: УНІАН

Лише кожен третій вважає, що вона потрібна людині для отримання знань.

Більшість українців - 63,6% - хотіли б, щоб їх діти й онуки отримали закінчену вищу освіту. Про це свідчать результати опитування Інститут Горшеніна, передає УНІАН.

Водночас обмежитися базовою вищою освітою для своїх дітей та онуків вважають достатнім 13,6% опитаних, а середнім спеціальним – 10,6%.

Хотіли б, щоб їх діти й онуки закінчили аспірантуру, отримали вчений ступінь 4,7% українців. При цьому вважають достатнім отримання повної середньої освіти (11 класів школи) 3,2%; неповної середньої освіти (9 класів школи) – 0,8% опитаних. Важко відповісти на це запитання 3,5% респондентів.

Водночас тільки 32,1% опитаних вважають, що вища освіта сьогодні потрібна людині для отримання знань за обраною спеціальністю. При цьому 45,8% вважають, що вона необхідна для хорошого працевлаштування; 33,8% - вважають її корисною для кар'єрного зростання.

19,7% респондентів висловили думку, що вища освіта потрібна людині для розширення кругозору, а 18,6% - для того, щоб не служити в армії. Для підвищення соціального статусу вищу освіту вважають за необхідне 17,6% опитаних; 15,7% вважають її потрібною, тому що "сьогодні так прийнято"; 3,3% – важко з відповіддю на це запитання.

До практики скасування вступних іспитів до вишів і вступу до них на підставі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), що проводиться після закінчення школи, 38,1% українців ставляться негативно. З них 22,3% обрали відповідь "швидше негативно", 15,8% - "точно негативно". Позитивне ставлення до даної практики висловили 32,5% опитаних. З них 23,4% віддали перевагу варіанту відповіді "швидше позитивно", 9,1% - "точно позитивно". При цьому кожному п'ятому респонденту (20,1%) важко було відповісти на це запитання, а 9,3% відзначили, що нічого не знають про це.

Вважають, що введення ЗНО зосередило увагу учнів тільки на профільних предметах на шкоду іншим, 43,7% респондентів, ще 41,2% висловили думку, що введення ЗНО позбавило сенсу проведення шкільних випускних іспитів, також 40,6% вважають, що це розв'язало проблему корупції у вишах.

25,2% вважають, що ЗНО зрівняло шанси на вступ до українських вишів міських і сільських випускників, а 19,8% відзначили, що введення ЗНО знецінило шкільні медалі. Відповідь "інше" на запитання: "Що дало введення ЗНО?" обрали 13,6% опитаних, а 18,2% - важко на нього відповісти.

При цьому 47,9% вважають, що ЗНО оцінює знання випускників гірше, ніж звичайні іспити. З них 28,7% обрали відповідь "швидше гірше", 19,2% - "точно гірше".

У свою чергу, 23,4% респондентів вважають, що дана система оцінювання краща за звичайні шкільні іспити. З них відповідь "швидше краще" дали 15,2%, "точно краще" - 8,2% респондентів. 28,7% важко відповісти на це запитання.

Щодо кількості хабарів та інших зловживань у період закінчення випускниками школи і вступу до вишів з введенням ЗНО, думки розділилися. Так, 38,4% вважають, що введення ЗНО жодним чином не вплинуло на зміну їх кількості; 24,1% висловили думку, що кількість зловживань у цей період збільшилася, і майже стільки ж - 22,3% - вважають, що зменшилося. 15,2% важко відповісти на це запитання.

Телефонне опитування на тему "Зовнішнє незалежне тестування в Україні" було проведено з 12 по 14 травня 2012 р., всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком від 16 років в усіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
3452
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація