Польський історик назвав причини акції "Вісла" та визначив її місце в стосунках двох народів

Наприкінці квітня Україна згадуватиме 70-ті роковини початку операції "Вісла". Так була названа масова депортація українців, що жили в прикордонних українсько-польських районах комуністичним режимом у 1947 році, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Відомий у Львові художник Володимир Риботицький розповів журналістам про ті події. Під час "Вісли" йому було всього 5 років, а родина мешкала в Ярославі неподалік Перемишля. "Була велика суматоха на нашому подвір'ї. Збоку стояв віз, бо це нормально було на селі. І щось нагромаджували на той віз. Виявляється, то було борошно. І відправили, ніби на Україну. Виявилося, що нас везуть не на Україну, а нас везуть на німецькі території", - розповів він. Виселення родини Риботицького було відносно цивілізованим, бо вже за рік йому навіть дозволили повернутися до України, хоч і не у рідне місто, а до Львова. Але таких випадків мало, здебільшого українці назавжди лишилися у Польщі, та їх асиміляція відбулася.

Загалом на захід було силоміць вивезено 150 тисяч українців. 4 тисячі тих, хто опирався, опинилися в концтаборі Явожно, з них 655 убили. Українські історики називають це етнічними чистками і навіть порівнюють польську аргументацію з фашистською. "Такою ціллю названо, цитую, "остаточне вирішення української проблеми в Польщі". Польські комуністичні посадовці не соромилися запозичити термінологію у нацистів", - наголосив голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Депортацію поляки виправдовували боротьбою з Українською повстанською армією, але виселяли і спалювали села, де не було осередків УПА. Голова світової федерації лемків Софія Федина каже, що її народ найбільше постраждав від "Вісли", а світові політики майже забули цю ганебну сторінку історії. "Злочини, які не були засуджені, а жоден з етапів цих депортацій не був засуджений – ні Україною, ні світовою спільнотою – вони мають тенденцію повторюватися", - попереджає Федина.

Насправді ж у 1990 році польський сенат засудив депортацію, але ставлення поляків до тих подій досі неоднозначне. Історик Гжегож Мотика роз'яснює, що одні вважають "Віслу" помстою за Волинську трагедію, коли бійці УПА вбивали поляків, інші погоджуються, що комуністи у репресіях перестаралися. В будь-якому разі, 70-ті роковини "Вісли" урядовці обох країн вшановуватимуть спільно. "За моїм відчуттям, тема "Вісли" – не радикальна для поляків і українців. Більшість погоджується, це – репресивна акція сталінських часів. Певні публіцисти говорять, що це помста за Волинь, та в джерелах немає підтвердження цього. Радше, це була просто боротьба з підпіллям, з УПА", - вважає Мотика.

Кореспондент ТСН Станіслав Фещенко