Помер патріарх Філарет: яким був його шлях

У віці 97 років помер почесний патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.

Про це заявив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній, повідомили на сайті ПЦУ.

«20 березня 2026 року від наслідків загострення хронічних хвороб на 98-му році життя, 77-му році чернецтва та на 65-му році архієрейства упокоївся у Бозі Почесний Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет», — йдеться в заяві.

Епіфаній висловив глибоке співчуття рідним і близьким спочилого Філарета.

«Особа і численні добрі справи спочилого Патріарха Філарета по праву посідають особливе місце в сучасній історії як помісної Української Православної Церкви, так і в цілому України», — зазначив він.

Роль Філарета в українській Церкві

За словами предстоятеля ПЦУ, патріарх Філарет, який понад 60 років тому очолив Київську кафедру, як екзарх України, предстоятель УПЦ та УПЦ КП відіграв важливу роль у збереженні церковного життя в умовах радянських переслідувань, у період духовного відродження держави, а також у боротьбі за автокефалію української церкви.

Саме його рішення та принципова позиція зробили можливим проведення 15 грудня 2018 року Об’єднавчого Собору в Софії Київській, створення єдиної помісної ПЦУ та отримання Томосу про автокефалію. Попри подальші складні обставини, в ПЦУ наголошують, що внесок Філарета у розбудову Церкви завжди високо цінували.

«Ми глибоко засмучені тим, що Патріарх Філарет відійшов від життя світу цього, але віримо у Божу милість до нього та підносимо за упокоєння його душі наші молитви. Ми будемо робити все необхідне для того, щоби належно вшанувати пам’ять нашого Почесного Патріарха, гідно проводивши його в останню земну путь», — відзначив предстоятель ПЦУ.

Київська Митрополія закликала єпископат, духовенство та вірян ПЦУ молитися за упокій душі Філарета. Найближчим часом також пообіцяли оприлюднити деталі прощання, відспівування та поховання.

Нагадаємо, 9 березня стало відомо, що 97-річного патріарха Філарета госпіталізували до однієї з київських лікарень через загострення хронічних хвороб. Про погіршення стану здоров’я ієрарха повідомив митрополит Євстратій Зоря, закликавши вірян до молитви за його одужання.

Наступного дня повідомлялося, що Філарет залишається під цілодобовим наглядом лікарів, які стабілізують його стан. ПЦУ інформувала про певне покращення показників, проте через похилий вік та хронічні недуги загрози зберігалися.

Що відомо про патріарха Філарета — біографія

Філарет (у миру Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині. У дитинстві втратив батька, який загинув на фронті Другої світової війни 1943 року. Ця трагедія суттєво вплинула на нього та сприяла глибокому духовному наверненню, після чого Денисенко вирішив присвятити життя служінню Церкві, попри атеїстичну політику радянської влади.

Протягом 1946 — 1948 років навчався в Одеській духовній семінарії, яку закінчив із відзнакою, а згодом продовжив освіту в Московській духовній академії. 1950 року в Троїце-Сергієвій лаврі прийняв чернецтво з іменем Філарет. Того ж місяця був рукоположений у сан ієродиякона, а в червні 1951 року — ієромонаха.

1952 року Філарет завершив навчання в академії зі ступенем кандидата богослов’я та почав викладати Священне Писання в Московській духовній семінарії. Паралельно виконував обов’язки благочинного Троїце-Сергієвої лаври, а від 1953 року викладав у Московській духовній академії.

У середині 1950-х років отримав звання доцента, а згодом був призначений інспектором Саратовської духовної семінарії з підвищенням до ігумена. 1957 року перейшов до Київської духовної семінарії, а вже 1958 року став її ректором, отримавши сан архімандрита.

На початку 1960-х років Філарет очолив справи Українського екзархату РПЦ і був настоятелем Володимирського собору в Києві. Також певний час служив в Олександрії (Єгипет) як представник РПЦ при Олександрійському патріархаті.

1962 року був висвячений на єпископа, після чого обіймав низку важливих церковних посад у різних єпархіях, зокрема у Відні та Ризі. 1966 року став архієпископом і постійним членом Священного Синоду РПЦ, а також екзархом України. 1968 року Філарет був зведений у сан митрополита. 1990 року тимчасово виконував обов’язки глави РПЦ.

Після трансформації Українського екзархату в самокеровану УПЦ в липні 1990 року Філарет був обраний її предстоятелем — митрополитом Київським і всієї України. Наступного року він очолив Собор УПЦ, який підтримав курс на автокефалію.

Через цю позицію Філерат зазнав тиску з боку керівництва РПЦ. 1992 року його фактично усунули від керівництва УПЦ та оголосили позбавленим сану — рішення, яке він не визнав і оскаржив у Вселенського патріарха.

Того ж року на Об’єднавчому соборі в Києві Філарет підтримав створення УПЦ КП. 1995 року був обраний її предстоятелем і зведений на патріарший престол.

У жовтні 2018 року Вселенський патріархат визнав недійсним рішення про позбавлення Філарета сану та відновив канонічний статус. У грудні того ж року Філарет долучився до створення ПЦУ, ставши її почесним патріархом і членом Священного Синоду.

Від 2019 року Філарет перебував на спокої.

За свою діяльність був удостоєний численних церковних і державних нагород. У січні 2019 року отримав найвищу державну відзнаку — звання Героя України.