Помста природи і мільярдні збитки: як стихія вирувала у Західній Україні і чи можна було цього уникнути

Помста природи і мільярдні збитки: як стихія вирувала у Західній Україні і чи можна було цього уникнути

Фото: ТСН

22 тисячі домогосподарств залила брудна вода.

Західна Україна другий тиждень потерпає від стихії. Через негоду потонула більша частина Франківщини і Буковини, залитий великий шмат Тернопільщини. Зачепило Закарпаття, Львівщину і Вінниччину. А до кінця тижня на межі підтоплень опинилася ще й частина Одещини, що межує із Молдовою.

Знищено городи, сади, поруйновано хати і присадибні господарства. 22 тисячі домогосподарств залила брудна вода. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Земля гула від потоків води із камінням і буквально йшла з-під ніг. Катастрофи було не уникнути.

Вода шукає вихід

На початку тижня у Карпатах за 2 дні обрушилася місячна, а місцями і двомісячна норма опадів. Потічками із камінням опади стікали до підніжжя гір. У Верховинському районі річка Чорний Черемош вихлюпався на сушу. Дамбу рятувальники намагалися укріпити, але марно. Щогодини рівень води зростав на десятки сантиметрів. Форт не витримав мільярди кубометрів води, що випали з неба. Вода знесла мости, дороги, а потім двори і хати.

Того дня стало відомо, що бурхливі потоки забрали життя 3 людей. У річку Білий Черемош зірвалась машина із 2 пасажирами. Місцеві навіть чули їхні крики, але врятувати не змогли. Ще одна жінка впала у розбурхану річку і зникла.

Дамба у Рожнятові перетворилася на водоспад. Цей потік і ще сотні таких лав із камінням і мулом неслися у Дністер. Наповнили і переповнили його. Вода підіймалась на 7, а подекуди на 10 метрів. Місто Галич тонув.

Ґрунт у Карпатах став настільки перезволоженим, що текти почала сама земля і хвилями сповзала  донизу. Урятуватися було неможливо.

На Прикарпатті люди лізли на дахи і в човни.

У той самий час Черемош і Прут на Буковині змусили людей на скору руку збирати речі.

Село Банилів у низовині одним із перших пішов під воду. Із підтоплених сіл вивозили вагітних і літніх людей. Тієї ночі лягати спати вже було небезпечно.

Наступного ранку тисячі людей у 5 областях опинилися у пастці. Гелікоптерами їм доправляли їжу. По шию у воді до хат пробиралися рятувальники.

Виглядало все так, ніби тут було цунамі.

Мокрі, голодні, без газу і води у поруйнованих хатах, люди впадали у відчай. Деякі погодилися на евакуацію. А хтось попри все не готовий був покинути хату.

Гелікоптером на Прикарпаття прибули урядовці. Вони оцінили наслідки на сотні мільйонів. Але згодом, що більше відступатиме вода, то про більші суми йтиметься.

ТСН.Тиждень з`ясовував причини стихійної катастрофи на Західній Україні

ТСН.Тиждень з`ясовував причини стихійної катастрофи на Західній Україні

Екоцид

У місті Галич прямо на заплавах річки Дністер не так давно побудовані будинки на кілька поверхів. Раз на 10-15 років водойма розливається і відвойовує у людей своє, відведене природою, місце, кажуть екологи.

У Європі, приміром, є паводкова директива, яка визначає зони, заборонені під забудови. Навіть якщо закріпити все, то вода завжди знаходить вихід. А ще вода завжди знаходить слабкі місяця в укріпленнях. Такими виявилися дамби, що були зведені 15-20-30 років тому, каже в. о. голови Держводагентства України Михайло Хорєв.

Майже 200 мільйонів на відбудову берегоукріплень і дамб треба віддати зараз, замість поступово вкладати гроші. Але справа не лише в дамбах.

Науковці буквально сперечалися весь тиждень про причини катастрофи. Одні вважають – це зміна клімату, інші – засмічення річок і берегів. Але найбільше місцеві кивають у Карпатські гори, які облисілі. А дерева утримують ґрунт, а той - усю вологу. Тож, ліс міг би увібрати до 20% тих надмірних опадів, що спричинили потопи, кажуть екологи. Але суцільні вирубки означають, що ліс уже не посадити.

"Чим більше рубок у Карпатах, тим більше з більшою інтенсивністю змивається ґрунт і кожен наступний дощ, вода все більше і більше змиває. Для відновлення ґрунту треба кілька століть", - каже еколог Петро Тєстов.

"Вважати, що тільки ведення лісового господарства є основною причиною того, що ми маємо зараз, це, по крайній мірі, було б наївно", - додає провідна наукова співробітниця Інституту екології НАН України Оксана Марискевич.

Утім, паводок став приводом правоохоронців нарешті поглянути у бік лисих Карпат. Прокуратура і служба безпеки Франківщини вже розслідують екоцид.

Катастрофа на мільярд

Погнила городина, подохла худоба, поруйновані хати, потрощені машини, розмиті дороги, потрощені мости. Ще й досі там розгрібають усе рятувальники. Долучиться й міжнародний інженерний батальйон "Тиса", що окрім українців, складається зі словаків та угорців.

Роботи багато і в дорожників, бо відбудувати треба майже 200 мостів та 500 кілометрів доріг. А це приблизно чверть мільярда гривень.

На відновлення тих районів уряд пообіцяв 700 мільйонів гривень.

Повʼязані теми:

Наступна публікація