"Помста Сталіна". Глибокі опіки після борщівника залишають шрами, а його токсичний сік має отруйний вплив

"Помста Сталіна". Глибокі опіки після борщівника залишають шрами, а його токсичний сік має отруйний вплив

Фото: ТСН.ua

На Закарпатті борщівник уже захопив понад 200 квадратних кілометрів.

Токсичні нетрі. Через рясні зливи цьогоріч борщівник захопив ще більші території. Особливо катастрофічна ситуація у передгір’ї Карпат - береги річок і поля, що не обробляються, перетворилися на непролазні отруйні джунглі.

Хто має боротися з рослиною, яка залишає хімічні опіки на шкірі та має токсичний вплив на організм, ідеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Борщівник для Карпат стає катастрофою. Безкрайні поля білого квіту, цілі отруйні ліси обабіч доріг, непрохідні береги річок.

Науковець Роман Кіш каже: це рослина, біля якої небезпечно навіть стояти поруч, не те що торкатися. Її токсичний сік у високій концентрації впливає на легені й печінку. Тож щоб зайти у зарості, доводиться надіти рукавиці, гумаки та рибацький комбінезон.

Найнебезпечніше у цій рослині - це сік, а він міститься і у листі, і в стеблах. Коли цей сік потрапляє на шкіру і світить сонце, опіки ніби активуються.

Олександр понад місяць лікував опіки на ногах після контакту з борщівником.

"Настільки пече, що гелем не можа було доторкнутися. Лише піною обшикував пів ноги. Відчуття, що до тебе вогонь прикладають".

Це наслідки пікніка біля річки. Спочатку жодних больових відчуттів. Однак уже до вечора шкіра стає ніби паперова, шалено болить і вкривається пухирями.

Якщо ви вже доторкнулися до цієї рослини - одразу промийте шкіру водою і не виходьте на сонце.

Через рясні зливи у передгір'ї Карпат сильно розрісся отруйний борщівник

Через рясні зливи у передгір'ї Карпат сильно розрісся отруйний борщівник

Батьківщина борщівника Сосновського - Кавказ, однак там він не такий агресивний. В Україну ця рослина потрапила як кормова культура – її вирощували на силос коровам у 1950-х роках. Відтоді борщівник називають "помстою Сталіна". Цю отруйну рослину надзвичайно складно знищити - одне цвітіння заражає землю на десятиліття. Якщо він дав насіння, їхня здатність до проростання зберігається до 10 років.

На Закарпатті борщівник уже захопив понад 200 квадратних кілометрів. Рясні зливи лише зміцнюють рослину. Її стовбур має до 5 метрів угору, у землі коріння до 2 метрів.

Вести постійну боротьбу з борщівником мають землевласники – дорожні служби, держкомзем, залізниця, водне господарство, сільські ради.

Однак через мізерні штрафи ця робота ведеться надзвичайно мляво, а знищення борщівника – дороговартісне й копітке.

На березі річки Латориці в межах Мукачева борщівник косять вручну, а тоді трактор перебиває бадилля і коріння. Скошену рослину заливають хімічним препаратом для знищення бур'яну. Якщо ці маніпуляції повторювати 10 років поспіль, борщівник зникне.

Однак і на сусідніх територіях його теж мають регулярно косити. Інакше річка рознесе насіння - і береги знов вкриються отруйною рослиною.

Поруч набережна і дитячий майданчик. Знайомий Аліни нещодавно обпікся, тепер діти гуляють під наглядом дорослих.

"Він випадково упав у борщівник спиною – у нього вся спина покрилася".

Глибокі опіки після борщівника залишають шрами на все життя, а його токсичний сік має отруйний вплив на весь організм.

Ірина Маркевич

Повʼязані теми:

Наступна публікація