Відбір кінопроєктів триватиме до кінця наступного тижня.
Понад 400 фільмів змагаються за державне фінансування на 14-й пітчинг Держкіно. Серед них комерційні фільми, документалки, авторські стрічки, анімації і вперше - серіали. Сам відбір триватиме до кінця наступного тижня, але вже зараз зміг викликати неабияку дискусію в кіноспільноті.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Кілька тижнів експерти визначатимуть, хто цьогоріч отримає від держави гроші. За останні п'ять років на стрічки уже роздали понад півтора мільярда гривень і профінансували 224 фільми. Однак далеко не про усі такі стрічки українці дізналися. Тому ще до початку розгляду в кіноспільноті розгорнулися справжні баталії, зокрема, за якими критеріями обирати фільми, які вимоги до них ставити.
"Ми ж створюємо кіно, щоб його дивились люди - і українці, і за кордоном. Тому ми повинні робити те, що цікаво людям", - зауважила голова Держкіно Марина Кудерчук.
У Держкіно говорили про створення спеціальних показників успішності і рейтингів режисерів. Як приклад наводили касові збори. Чимало фільмів не повернули у бюджет і трьох відсотків від того, що вклала держава. У кіноспільноті натомість - за більш комплексний підхід.
Фільм "Мої думки тихі" від держави отримував гроші як авторське кіно. Суми підтримки тут значно менші ніж за кіно масове. Однак у прокаті ця стрічка зібрала навіть більше за деякі найдорожчі стрічки, проспонсоровані державою. Продюсер Дмитро Суханов погоджується: до комерційного кіно дійсно можна застосовувати суворіші критерії. Наприклад, державну підтримку надавати їм як безвідсотковий кредит, які виробники мають повернути. Натомість у кіно авторському, фестивальному, документальному чи патріотичному більшу ставку робити на якість та ідею.
"Це культурна інвестиція. Ці фільми не зобов'язані повертати гроші, бо це, по суті, освіта. Чи освіта має бути прибутковою?" - говорить Суханов.
Окреме питання у галузі до оцінювання проєктів.
"На жаль, у нас невеликий ринок. І одні люди у нас виступають експертами в одній категорії. А в іншій – подають свої стрічки. Вони набирають бали. Це конфлікт інтересів і цього не має бути!" - зауважує виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук.
Кінематографісти певні: самі спілки мають активніше долучати до експертної оцінки. Конкурси мають бути максимально відкритими та прозорими. Адже сьогодні експерти не зобов'язані коментувати свої рішення і пояснювати, чому підтримали проєкт.
"Експертна оцінка, фахова має забезпечити, що фінансуватимуться достойні проєкти. Потрібно чітко прописати критерії, за якими обирають проєкти, прописати чіткі посадові інструкції", - зазначила голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич.
Як відсутність чітких вимог може вплинути на долю проєкту - переконався автор документального циклу "Повернення історії" та "Скарби нації" Акім Галімов. Ці стрічки уже подивилися мільйони українців. Цьогоріч із новим проєктом - "Повернення Мазепи" - команда подавалась у категорію документалок. Пройшла технічні експертизи, перший тур оцінювання, набрала високі бали. А на фінальному етапі виникли претензії до категорії.
Акім визнає, що у нормативних документах немає навіть критеріїв до документалок. Як і пункту, що на такому етапі мають оцінювати приналежність до категорії.
"Про сам фільм – у нас було одне питання від експертів. Решту часу – ми розбирали, чи в ту секцію ми потрапили! Мені, здається, це неправильно!" - зауважив Акім Галімов.
Натомість із чіткими та прозорими правилами, певні виробники та експерти, державна підтримка може стати дієвим інструментом. Адже за останні роки українського кіно дійсно стало більше. А деякі проєкти довели: наші проєкти можуть бути успішними і на фестивалях, і касово.