Постріли в спину та полювання: як у "Скелі" розправляються з тими, хто тікає в СЗЧ – нове шокувальне розслідування ЗМІ
У ЗМІ оприлюднило нові шокувальні факти жорстоких розправ, побиттів та вбивств військових у штурмовому полку «Скеля», від яких волосся стає дибки.
«Тікав лісами й болотами під кулями»: нове розслідування ЗМІ про дикі методи у «Скелі»
Журналісти-розслідувачі оприлюднили нові факти жорстокого поводження, каліцтв і вбивств військовослужбовців у тилу скандального штурмового полку «Скеля». Командири підрозділу влаштовують справжнє полювання на бійців, які намагаються піти в СЗЧ через знущання та ненадання медичної допомоги.
Про це йдеться у масштабному розслідуванні «Слідства.Інфо».
Застрелений у центрі села: вбивство Олександра Завалова
Олександра Завалова, мобілізованого до полку «Скеля» напередодні свого тридцятиріччя, застрелив співслужбовець Максим Черевань. Це сталося пообіді в центрі села Олександрівка на Кіровоградщині.
Останній тиждень життя Олександр провів на полігоні полку на Кіровоградщині. Чоловіка, який мав наркотичну залежність і перебував у вкрай важкому психологічному стані, привезли до ЦНАПу для відновлення документів під озброєним конвоєм.
«Він мені казав: „Мамо, я в пеклі, моліться за мене“», — розповідає мати загиблого.
Спочатку в поліції писали про конфлікт між двома військовими. За офіційною версією командування, Олександр спробував утекти через вікно вбиральні. Наздоганяти його не стали — супровідний боєць «Скелі» Максим Черевань просто випустив у бік втікача чотири кулі з гвинтівки, одна з яких перебила йому тазову артерію. Завалов стік кров’ю за лічені хвилини, допомогу йому не надавали. Матері бійця у ТЦК згодом цинічно заявили, що син помер «від вогнепалу, але його не вбили». Стрільця наразі затримала поліція.
«Ну добре, припустимо, він тікав. Хоча це зі слів командира, я навіть не знаю, чи це правда. А якщо тікав, то посадіть його, нащо ви його застрелили?» — говорить вона.
Олександр Завалов / © Слідство інфо
Втеча мінними полями та куля в нозі: історія Аркадія Кукшина
36-річного Аркадія Кукшина мобілізували до «Скелі» з численними порушеннями попри зняття з обліку та бронь.
Його затримали військові ТЦК у Харкові. Аркадій опирався, під час бійки йому вибили зуб і залили очі сльозогінним газом. Чоловіка відправили до 425-го ОШП «Скеля».
На полігоні в Сумській області новобранців тримали під озброєним конвоєм. Через дрібні провини бійцям у повному екіпіруванні забороняли пити воду по півтори доби, змушуючи втамовувати спрагу з лісових калюж.
«Ти стікаєш потом, дуже хочеться пити. Ми знайшли в лісі якусь калюжу і намагалися напитися з неї», — пригадує чоловік.
Не витримавши знущань, Аркадій наважився на втечу просто через заміновану розтяжками територію навколо полігону. Патруль «Скелі» наздогнав його та відкрив вогонь на ураження. Чоловік дістав два кульові поранення, але дивом зміг утекти лісами й болотами.
«Виходжу по мінах, біг лісом, приблизно о 7 ранку виходжу на село, натрапляю на патруль „Скелі“, вони починають по мені стріляти. Мене двічі поранили. Я біг полями, лісами, болотами, чудом від них утік. Вони готові були мене застрелити, щоб я не втік із БЗВП», — розповідає чоловік журналістам.
Кулю з ноги йому згодом діставали підпільно, адже офіційне звернення до лікарні загрожувало поверненням до рук катів. Аркадій переховувався на квартирах у знайомих, адже до нього додому приходили з обшуками.
Зрештою, рятуючи життя, він був змушений незаконно перетнути кордон.
Аркадій у Карпатах під час втечі за кордон / © Слідство інфо
Побиття залізними трубами та безкарність керівництва
Колишній інструктор полку Юрій (ім’я змінено) розповів, що знущання на полігонах «Скелі» на Харківщині тривають роками. За його словами, брат командира полігону вибив око мобілізованому ударом приклада по обличчю, оформивши це згодом як «мінно-вибухову травму».
Чоловік розповідає, що у «Скелі» били не лише чоловіків, а й жінок з числа засуджених, які доєдналися до Сил оборони із в’язниць.
Самому Юрію за вигадану провину той самий родич керівника полігону розтрощив зуби та пробив голову залізною трубою від гранатомета. Коли постраждалий спробував перевестися через ВСП до батальйона резерву, представники «Скелі» вистежили його під час відпустки у Дніпрі та жорстоко побили вдруге просто посеред вулиці.
Попри численні заяви колишнього інструктора до поліції та ДБР кримінальне провадження щодо його побиття так і не було відкрито. Водночас командира полігону «Скелі» Євгена Гаркушу («Жеку») затримали лише в липні 2026 року, і то за зовсім інший епізод із побиттям військового капелана.
Юрій після другого побиття змінив місце проживання, телефонні номери та вирішив не повертатися до армії, доки «Скеля» не віддасть йому військово-облікові документи, які так і не повернула попри його службу в резервному батальйоні.
Журналісти надіслали офіційний запит командуванню полку «Скеля» з вимогою прокоментувати ці шокувальні інциденти, проте відповіді на момент публікації не отримали.
«У „Скелі“ всіх, хто від них тікає, називають наркоманами. Коли я був у „Скелі“, я бачив лише одного наркомана. Я хочу сказати, що сам я не наркоман, я ніколи в житті не вживав наркотики і ставлюся до них негативно. Я також хочу служити далі у війську, але не з такими виродками», — підсумовує Юрій.
Інші скандали зі «Скелею»
Журналісти «Суспільного» оприлюднили розслідування про загадкову загибель щонайменше п’яти військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли в березні 2026 року за лічені тижні, а інколи й дні після служби в частині.
Журналісти «Бабеля» виявили ще сім випадків смертей мобілізованих військовослужбовців під час БЗВП.
А в червні журналісти цього ж видання писали про 25 смертей мобілізованих у «Скелі» та опитали очевидців, які розповіли про катування і вбивства солдат командирами.
Раніше радник міністра оборони, волонтер Сергій Стерненко заявив, що 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» відправив на штурм біля Покровська колону військової техніки так само бездумно, як це роблять російські командири у «м’ясних штурмах».
Також у Мережі виник скандал через смерть військових «Скелі» від пневмонії.
Крім того, зауважимо, що екскомандир 155-ї бригади Станіслав Лучанов, за наказом якого викрали і вбили двох братів з Київщини, раніше був на посаді начальника штабу 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яку обіймав до лютого 2026 року.