Через Оксану Макар українці заговорили про повернення смертної кари, однак правозахисники вважають, що це нікому не допоможе.
Багато звичайних українців і радикальних політиків через те, що троє миколаївський молодиків зробили з Оксаною Макар, виступають за відновлення в Україні смертної кари.
Як зазначається у сюжеті ТСН-Тижня, про смертну кару українці не згадували десять років. Востаннє натовп так прагнув крові наприкінці 90-х, коли міліція схопила серійного вбивцю Анатолія Онопрієнка, який вклав у могили 52 живі душі.
У 1999 році Онопрієнка засудили до розстрілу. Але виконати присуд не встигли - Україна стала членом Ради Європи й відмовилася від смертної кари.
Її замінили на довічне ув'язнення. Навіть його рідний брат вважає, що це надто щедрий подарунок для маніяка.
Якщо миколаївські молодики сядуть на все життя, українці ще не одне десятиліття годуватимуть їх зі своєї кишені, зауважує комуніст Євген Царьков.
Його однопартійці у Верховній Раді регулярно подають законопроект про відновлення смертної кари.
"Ветеран, який пройшов війну, ходить з ціпком, сплачує комунальні послуги, отримує 900-1100 гривень пенсії, а серійний вбивця сидить, він же вибачте овоч - і ми ще годуємо його на 2,5 тис гривень", - каже Царьков.
Економічний аргумент - не єдиний, запевняє Царьков. Другий, що суспільство повинно мати стримуючий фактор.
Однак дозволене на рівні держави вбивство кримінальну статистику не поліпшує, стверджує правозахисник Євген Захаров.
"Наявність смертної кари не стримує вбивць, і дослідження довели , що кількість вбивств не залежить від того, є смертна кара, чи ні", - каже Захаров.
Психіатр Семен Глузман зазначає, що про лінчування або публічну страту ненависних злочинців суспільство фантазує тоді, коли не вірить у правосуддя.
"Якщо ми в нашій країні почнемо страчувати, ми будемо страчувати в тому числі невинних, а потім просити пробачення перед могилою", впевнений Глузман.
Колишній суддя Микола Замковенко бачив і тих хто, і тих, кого. Сам смертних вироків не підписував, але був на процесах, де їх виголошували.
"Я багато прикладів за свою практику можу назвати, де я чув, що люди були несправедливо піддані такому покаранню, як смертна кара, а потім були реабілітовані. І ви знаєте, я не чув, щоб суддя був покараний, як я не чую і зараз. У нас по законодавству суддя не може нести покарання, за те, що він постановив вирок", - зазначає Замковенко.
Комуністи стверджують, що і на це є рада. Щоб помилково не стратили невинного, буде суд присяжних із представниками громадськості, колегія суддів, можливість апеляції.
Відтермінування на півроку ніщо, і це доводить останній приклад із Максимом Дмитренком. За гріхи "пологівського маньяка" він просидів 8 років. І сидів би ще, якби не втрутилася громадськість.
