Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Проблема "плюшкіних": в Україні немає шляхів впливу на людей, які захаращують свої оселі

Від цього клопіт не їм, а сусідам, які стикаються зі смородом і антисанітарією.

Завалені сміттям і мотлохом доверху квартири та їх власники, які живуть на вулиці – люди із синдромом патологічного накопичення, більш відомі як "плюшкіни", є проблема не тільки України, а й світу. Лише у столиці близько 20 таких засмічених осель, і дати раду таким господарям дієвого механізму немає, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Перемови сусідів та 89-річної Маїни Біденко тривають не перший рік – поки що безрезультатно. Останній раз коштом кооперативу з її квартири вивезли "Камазом" 7 тонн сміття. І ось у квартирі знову через відчинене вікно видно – кухня і коридор завалені. Патологічне накопичення сміття – психологічна  недуга, яку можна лікувати, проте лише за згоди самих хворих. Пані Маїна, як і більшість таких людей,  недужою себе не вважає, а все сміття їй потрібне. Через завал вона не може відчинити двері та вже кілька тижнів живе на вулиці.

Відео Синдром Плюшкіна: 89-річна жінка через сміття у власній квартирі вже кілька тижнів живе на вулиці  

Завалені сміття і мотлохом доверху власні квартири у Києві, а вони живуть на вулиці - хто на лавочці, хто у будиночку на дереві. Люди із синдромом патологічного накопичення більш відомі у нас як "плюшкіни". Лише у столиці їх нині нараховують близько 20 таких засмічених осель.  

Синдром Плюшкіна: 89-річна жінка через сміття у власній квартирі вже кілька тижнів живе на вулиці  

Історії таких людей дуже схожі. Як правило, вони самотні. У випадку пані Маїни – її донька та син померли. Онуки та зять, які є спадкоємцями нерухомості, живуть у Москві. На прохання сусідів допомогти вирішити ситуацію – від бабусі відхрестилися. Керівниця кооперативу показує відписки поліції та соцслужб і  розповідає: щороку сусіди скидаються, щоб вивезти бодай один "Камаз" сміття. Літня ж киянка не розуміє, в чому сусіди її звинувачують: "Мої нерви не витримують".

Ці люди не підпадають під жодну категорію соцдопомоги – соціальні служби готові їм допомагати лише в рамках своїх повноважень і уже коли сміття буде прибрано. Хто саме має його прибирати – не прописано. У столичному центрі обліку бездомних людей теж ними не займаються, бо такі "плюшкіни" мають житло: "Такої служби немає, це повинен робити психолог. На жаль, соціальних психологів таких немає".

Ще однією проблемою таких людей є неможливість повернутися у соціум, якщо вони прожили на вулиці бодай пів року. Так трапилось зі столичним так званим "Діогеном" – колишній пожежник захаращив свою квартиру, збудував собі дім на дереві на березі озера і вже живе там понад 3 роки. Рятувальники відімкнули для пана Володимира двері в його квартиру, проте господар відмовляється прибирати там сміття і далі живе на вулиці. Там йому дошкуляють лиш комарі і павуки, зате по сусідству є черепахи та пташки. Володимир читає книжку про Тарзана і каже, що тут йому легше, ніж у квартирі.

У Німеччині всі питання, пов’язані з цією патологією, вирішують у судовому порядку. Найчастіше позивачами є сусіди – і суд призначає або соціальний супровід, або ж примусовий розшук родичів, які мають оплачувати всі витрати. Є варіант виселення з житла, хоча такі суди можуть тривати роками. В Україні такої практики немає, бо судові витрати – це чималі кошти, на які люди не готові. Іншого ж законного шляху вирішення проблеми поки не знайшли.

Кореспондент ТСН Світлана Березівська

Залиште свій коментар

Вибір редакції