Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Профорієнтація по-справжньому: як допомогти школяру обрати правильну професію

Лише 42% українців працюють за отриманою спеціальністю.

Зовсім нещодавно у школах пролунали останні дзвінки та розпочалися вступні іспити до вищих навчальних закладів. Однак виявляється, що переважна більшість школярів не знають, ким хочуть бути у майбутньому, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Куди вступати, який фах обрати? – це наче гра в рулетку. Комусь щастить, хтось програє. У кількох 11-тих класах лише декілька учнів точно знають, ким хочуть стати у майбутньому. Менш упевнених дітей у класі більшість. І найбільше вони бояться саме помилитися з вибором. Просто хтось вбив їм у голову, що вчитися у виші після школи – обов’язково. Навіть якщо не знаєш на кого. І що професію, як чоловіка чи дружину, треба обрати раз на все життя.

Тренер з профорієнтації Тамара Сухенко допомагає дітям обрати професію. Не лише тести, а й довгі бесіди, які допомагають дітям бодай зрозуміти, що їм подобається робити. Починати їх можна з 13 років, а не перед самісіньким ЗНО. І звичайно розвивати дитину зусібіч, бо у виграші будуть ті спеціалісти, що вміють поєднувати знання із різних галузей.

"Гуманітарні і технічні компетенції поєднуються. Ще одне завдання батьків - створити середовище, де дитина побачить, почує, які ще професії існують. …в сучасному світі професію можна придумати під себе", - розповідає вона.

Марія Семенченко пішла проти системи, залишила університет після чотирьох місяців навчання. І тепер гортає сторінки модних журналів – зі своїми фотографіями. Вона крутий фешн-фотограф. Фотозйомками захоплювалася ще зі школи, утім пішла вчитися у виш на догоду батькам.

"Я одного дня прийшла додому і сказала, що я не хочу витрачати свій час, чим я не буду займатися. Вони мені сказали, що з цього моменту ти сама себе забезпечуєш. Я сказала окей. Я вибрала самоосвіту. Щоб провернути те, що я роблю, так само треба багато знань, я читала багато книжок завжди", - розповідає дівчина.

Батьківський ультиматум пішов на користь. Захотілось довести, що може сама влаштувати життя. І тепер її запрошують до себе працювати світові бренди, такі як Луї Вітон. Тепер ця дівчина ще й створює власні колекції одягу. Сама собі дизайнер і фотограф, і бізнесмен, точніше - вумен...

Таких як Маша в Україні кожен четвертий. За результатами опитування сайту rabota.ua, за фахом йдуть працювати лише 42%. Інші 58% змінюють сферу діяльності або й зовсім не пробували попрацювати за спеціальністю жодного дня. А причина захована в тотальній відсутності співпраці трьох китів: освіти, ринку праці й абітурієнтів.

Рейтинг професій

"Я думаю, що мені доведеться піди до аптеки і закупити валідолу чи персену, тому що коли ми бачимо аналітику по тому, куди знов, як ті лебеді, пішли наші абітурієнти - це буде юриспруденція або право. Це буде менеджмент, це буде філологія, це буде якась екологія, туристи, і ще якісь речі, які на ринку праці сприймаються, як ….хто ці люди?" - пояснює експерт з підбору персоналу Тетяна Пашкіна.

У світі є більше 50 тисяч усіляких професій. Як думаєте, скільки їх може перелічити звичайний учень у школі? Не більше 30. Діти пов’язують професії напряму з предметами у школі. Бо звідки ще вони можуть про них дізнатися. Може, батьки щось порадять. Через це їхнє зашорене око не бачить іншого виходу, окрім як стати п'ятдесят тисяч першим юристом, економістом, менеджером, фахівцем готельно-ресторанного бізнесу. І потім усі ці власники дипломів розчаровуються у житті, професії, зарплатах, і йдуть у розряд безробітних чи змінюють фах. Працюють продавцями, водіями...токарями, І це при тому, що їхнє навчання – чотири а то й п’ять років – оплачували батьки і загальнодержавна казна.

"У нас немає професійно-технічної освіти за якою виробники ганяються. Ті самі швачки, ті самі слюсарі, ті самі механіки, інженери, конструктори. Йдемо вище і там взагалі нікого немає. Їм пропонують досить прийнятні гроші за станком, тоді як початківцю юристу можуть пропонувати від 3200 офіційних … На виробництві 7-9 це норма, і може бути 10, і 15, і більше. Роботодавці конкурують із сусідами. Польща, Чехія, Німеччина, Ізраїль, Америка. І заробітня платня 17 тисяч, 22, 25, 40, 80", - розповідає Пашкіна.

Зараз у школах тести на професійну орієнтацію є виключно ініціативою самих вчителів або шкіл. Обов’язковим тестування з професійної орієнтації і співбесіди стануть для дітей, яким зараз 3 роки. У 2027 році усі діти складатимуть ЗНО після 9 класу. А далі обов’язкові тести й співбесіди, які визначать схильність дитини до чогось. Діти, що успішно складуть ЗНО – вчитимуться в ліцеях з конкретним ухилом – математичним, гуманітарним, природничим, де їх готуватимуть до вступу у виші. Інші – підуть в професійні ліцеї, в таку собі поліпшену версію теперішніх училищ.

Профорієнтація це не боляче і не страшно, якщо дитині дають вибір. За кордоном діти самі обирають ухили й предмети в старших класах. Наші діти теж - за.

"Фізиком я точно не буду, тому фізика мені не дуже потрібна, наприклад. І у нас 6 уроків фізики на тиждень", - розповідає випускниця Катерина Случинська. Її тато навпаки – вважає, що дітям не можна давати самим обирати предмети, бо вони не знають чого й самі хочуть. Регіна Серих теж так думала, доки її син у Португалії не змушений був обирати предмети.

"Було 4 напрямки, куди ми можемо піти. Це було мистецтво, це були точні науки, гуманітарка і мови", - розповідає вона.

Кожен напрям - це навчання лише з 7 предметів – включно з фізкультурою. Та головне - коли ти помилився з вибором, ти можеш лишитися ще на рік і почати заново. Для Португалії, наприклад, це загальна норма. Микита обрав математичний напрям, але зрозумів, що серце лежить до мистецтва. І тепер чіткіше зосередився на виборі професії. Тепер він хоче бути дизайнером інтер’єрів.

За кордоном дітей беруть на стажування у різні компанії, створюють сайти, де можна підглянути, як виглядатиме твій робочий день.

"Залучають до онлайн-курсів і онлайн-програм, за допомогою яких можна подивитися, що кожного дня робить той чи інший професіонал. І це дозволяє скласти уявлення. Бо часто у школяра є якась ідеалізоване бачення чим займається біолог або журналіст", - пояснює співзасновник онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко.

Gap year - тут теж помічник. Це рік відпустки для абітурієнта, коли він подорожує працює, волонтерить, і лише потім вступає у виш. Такий метод пропагує навіть престижний Гарвард. Більшість абітурієнтів після такого року свободи - вступають зовсім на інші спеціальності, ніж до нього.

"У нас чомусь продовжує панувати така лінійна система "садочок-школа-інститут-завод". Через це дуже важко їм робити вибір", - дивується Тамара Сухенко.

А ще вчителі західних шкіл беруться за голову, коли дізнаються, що українські старшокласники вчать 19- 20 предметів. Бо це свідома дезорієнтація учнів і майже гарантоване погане знання конкретних дисциплін. На щастя, і батьки, і діти адаптувалися та самостійно концентруються на потрібному. Хоч і за рахунок власного часу, власних грошей на репетиторів і часто, власного здоров'я. Та їх погляд у майбутнє уже значно впевненіший.

Наразі випускники переважно хочуть бути якимись програмістами, генетиками, нейробіологами. Надзвичайно просунуті діти, які інтуїтивно відчувають, куди котиться світ. Кудись у нанобіоцифровий .... Звичайно, за 5 років, коли ці діти підуть шукати собі роботу - деякі професії вже почнуть вимирати, а деякі - тільки народяться. Та головне завдання для держави - прокласти у те майбутнє трамплін. Проаналізувати ринок праці, зменшити кількість нікому не потрібних юристів, економістів та менеджерів і заповнити список дефіцитних професій. Інакше - у грі в рулетку з майбутнім - програємо ми усі.

Наталія Ярмола

ВідеоГра в рулетку. В Україні 58% випускників вишів відмовляються працювати за фахом

Опитування показали, що лише 42% українців працюють за фахом. Тоді як у Німеччині таких лише 10%. ТСН.Тиждень поспілкувалась з українськими абітурієнтами, і з'ясувала, що більшість з них досі не можуть точно назвати фах, з яким хочуть пов'язати майбутнє. До того ж часто діти асоціюють напрями з предметами у школі, тому знають 30 професій, коли в світі їх налічують 50 тисяч.

Гра в рулетку. В Україні 58% випускників вишів відмовляються працювати за фахом

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції