"Протягом війни кількість наших пацієнтів збільшилося вдвічі" — директорка Національного інституту раку Олена Єфіменко

Дата публікації
Перегляди
6002
Час на прочитання
3 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
"Протягом війни кількість наших пацієнтів збільшилося вдвічі" — директорка Національного інституту раку Олена Єфіменко

Від початку повномасштабної агресії навантаження на Національний інститут раку (НІР) в Києві значно зросло — кількість пацієнтів закладу збільшилося вдвічі, адже приїжджали з Одеси, Херсона, Запоріжжя, Донецької області. Крім того, НІР взяв на себе відповідальність за продовження деяких клінічних досліджень з імунотерапії — інноваційного напрямку в терапії онкологічних захворювань, які проводилися в прифронтових лікарнях.

Про це в інтерв'ю виданню WoMo розповіла директорка Національного інституту раку Олена Єфіменко.

Імунотерапія для лікування раку почала широко застосовуватися у світі з 2015 року, а в Україні цей метод запроваджено з 2017 року. За статистикою НІР, імунотерапія у пацієнтів із меланомою (раком шкіри) після видалення усіх новоутворень збільшила виживаність на 17%, а у людей із раннім раком молочної залози при додаванні імунотерапії до хіміотерапії — на 8%.

"Клітини-пухлини можуть маскуватись, щоб захистити себе від знищення імунною системою. Імуноонкологічні препарати демаскують клітини пухлини, що дає змогу лімфоцитам розпізнати їх як не типові для нашого організму та знищити. Імунотерапія — це як тепловізор для наших воїнів вночі. Тобто імунітет через певні рецепторні проблеми не бачить пухлину, а імунотерапія висвічує, показує, що сюди треба буде йти", — розповіла директорка НІР.

На жаль, в організмі людини можуть існувати понад 100 видів пухлин. Й не для кожного онкологічного захворювання підходить імунотерапія. Однак цей підхід демонструє високу ефективність щодо найпоширеніших онкологічних хвороб.

"Наприклад, для лікування як недрібноклітинного, так і дрібноклітинного раку легень імунотерапія входить майже в усі протоколи лікування як запущених, так і ранніх стадій. Імунотерапія є ефективною в лікування меланоми, яка є майже нечутлива до дії хіміопрепаратів. Чутливими до імунопрепаратів є рак сечового міхура, рак нирки, тричі негативний рак молочної залози, рак шийки матки, певні види пухлин шлунково-кишкового тракту", — зазначила Олена Єфіменко.

Ефективність імунотерапії демонструє такий приклад. Середньостатистична тривалість життя пацієнтів з метастатичною меланомою до винайдення імунопрепаратів була менше року. Сьогодні пацієнти на імунотерапії можуть жити 5–10 років і зазвичай помирають не від злоякісної пухлини, а від серцево-судинних захворювань.

"В Україні сьогодні зареєстровано лише три препарати із десяти: пембролізумаб, дурвалумаб та атезолізумаб. Всі вони отримали ліцензію МОЗ і дозвіл державного експертного центру по застосуванню. Решта препаратів імунотерапії доступні виключно в рамках клінічних досліджень", — підкреслила директорка НІР.

Минулого року НІР став першим й поки єдиним національним інститутом, який змінив форму фінансування — перетворився на державне некомерційне підприємство. Тепер медзаклад працює з пакетами Національної служби здоров'я України (НСЗУ), тобто отримує кошти не з бюджету МОЗ, а за надані послуги. І якщо раніше базове фінансування інституту становило 450 млн грн, то за рік воно зросло до 537 млн грн.

"Це дало можливість збільшити зарплату середньому та молодшому медперсоналу, всім допоміжним службам. Базову ставку науковців підняли втричі. Сподіваємося, за підсумками цього року підвищимо зарплати всім лікарям. Також закупили значну кількість витратних матеріалів, препаратів, реактивів, встановили нове обладнання. Практично всі послуги у нас надаються безоплатно", — підсумувала Олена Єфіменко.

Наступна публікація