Ні в якому разі не потрібно жаліти бійців або нав’язуватися їм із своєю допомогою.
Психологічна допомога бійцям АТО не має бути проблемою, згідно з результатами пошуків в інтернеті. Лише в одному Києві мережа знає зо два десятки адрес центрів підтримки, на гарячі лінії котрих може звернутися кожен, хто відчуває в цьому потребу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Однак проблема вирішена лише в теорії, на практиці ж у відповідь на дзвінок часто можна почути лише довгі нудні гудки. На спробу журналістів додзвонитися відреагували в інституті психології імені Костюка, але попросили зателефонувати на спеціальну гарячу лінію, де знову ніхто не брав слухавку. Підняли її тільки в центрі психологічної кризової служби, де й вдалося домовитися про зустріч.
Катерина Проноза одразу відзначає, що бійців АТО до них приводять рідні, а дехто приходить сам. Спеціаліст зразу ж виокремлює психотравму – це коли людина уникає не тільки розмов про пережите на війні, але й не хоче чути про будь-яку психологічну допомогу. Працювати з такими пацієнтами важко, відзначають психологи, для ефекту потрібен не один сеанс терапії. «Щоб ні в якому разі не було, як то кажуть нав’язливого сервісу: наздогнати і заподіяти добро. Жаліти ні в якому разі не можна, це принижує. Є такий вислів: співчуття та емпатійність», - каже профільний експерт.
Легше пацієнтові стає, коли йому чітко кажуть діагноз, пояснюють причини дратівливості, агресії, а також запевняють, що вона не одна така у світі. Однак проблемою є те, що багато бійців просто не підуть до психолога, і тоді фахову допомогу мусить надати родич, найближчий друг або кохана жінка. Психологи попереджають, що восени слід особливо уважно придивлятися до бійців через сезонну депресію. Тривожними симптомами є погані сон і апетит, агресивність у поведінці. Тоді близьким радять бути поряд, спілкуватися, ходити разом у кіно, на виставки, майструвати стіл, фарбувати стіни – тобто витягувати вояка з негативного емоційного стану. Це дійсно може врятувати його життя.
Кореспондент ТСН Олександр Загородний