Путін готується до мобілізації у Росії: коли, скільки та куди їх кинуть — як відповідатимуть Україна та НАТО

Путін готується до мобілізації після виборів до Держдуми, які заплановані на 18-20 вересня. Про це вже давно попереджають українські та західні розвідки й посадовці. Ще в квітні Володимир Зеленський заявляв, що обмеження доступу до соцмереж у Росії може свідчити про підготовку до загальної мобілізації для повторного великого наступу на Україну або на одну з країн Балтії.

У середині липня український президент повторив, що після голосування в Росії Путін може збільшити мобілізацію. Пізніше в ГУР Міноборони додали, що до виборів Кремль буде максимально уникати теми мобілізації, запевняючи, що цього не буде. Наразі розбудови нових навчальних центрів для підготовки новобранців у Росії не фіксується. Однак, як зазначають у ГУР, наявних потужностей і без того достатньо, щоб готувати «гарматне м’ясо».

«Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій в перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», — повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Чи дійсно Путін оголосить другу хвилю мобілізації в Росії? Як до цього готується Україна та східний фланг НАТО? Та які наслідки це матиме? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Напрямки удару: що задумав Путін

У квітні, коли президент Зеленський в одному з інтерв’ю припустив, що оголошення мобілізації в Росії може свідчити про підготовку до наступу на одну з країн Балтії, це викликало негативну реакцію в Естонії. Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що це не збігається з оцінками естонської розвідки. Проте вже зараз міністр оборони Литви Робертас Каунас заявляє, що на тлі невдач у війні проти України, коли вибухи лунають вже у самій Росії, де спостерігається дефіцит пального, Путіну потрібна нова ескалація.

«І в цьому випадку найближчою ціллю є Балтійський регіон та Польща», — додав Каунас.

У червні поблизу Сувальського коридору (65-кілометрова смуга землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю) Литва, Польща та Франція провели спільні військові навчання з відбиття можливої атаки з боку Калінінградської області та Білорусі. Проте експерти, які спостерігали за цими навчаннями, вказували на суттєві недоліки, зокрема на відсутність РЕБ, дронів різних типів, систем протидії БПЛА, цифрового управління полем бою тощо.

На початку липня, як повідомила низка західних ЗМІ, Вашингтон передав Варшаві попередження, що Росія розглядає варіант збройної провокації проти Польщі, щоб випробувати рішучість НАТО. Пізніше міністр закордонних справ країни Радослав Сікорський попередив, що Росія може готувати операцію під чужим прапором з українськими дронами для атаки на країну-члена НАТО або Росію, щоб потім відповісти на такий напад.

Крім загрози для східного флангу НАТО, як заявляв президент Зеленський ще у березні, росіяни хочуть продовжувати напрямок Запорізької області та Дніпра, також «їм складно, але вони дивляться на Одеський регіон». ТСН.ua багато разів писав і про загрозу з північного напрямку, зокрема про те, як у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій.

У ГУР зазначають, що наразі українська воєнна розвідка не спостерігає ознак формування російського ударного угруповання на території Білорусі. Зараз там є близько 50 тис. білоруської армії, підрозділи забезпечення росіян, але якоїсь загрозливої активності немає. Але росіяни можуть перекинути туди свої сили протягом кількох тижнів. Тож ще кілька місяців тому українські військові почали укріплювати чернігівсько-київський напрямок.

Про мобілізацію жодного слова: як готується Кремль

Якщо промоніторити російські Telegram-канали, там повно повідомлень про мобілізацію в Україні, проте жодного про підготовку до мобілізації в Росії. Були лише новини, як у червні у Волгоградській області провели навчальний збір із керівниками мобілізаційних структур. Щоправда, через кілька годин після появи ці новини зникли з публічного простору. А от в Instagram та TikTok безліч відео росіян, які жаліються, як ще від осені 2025 року їм приходять так звані мобілізаційні розпорядження.

Масового характеру це набуло у травні цього року, коли військкомати почали викликати росіян для начебто уточнення облікових даних, а потім вклеювали до військових квитків мобілізаційне розпорядження, якщо особа відмовлялася підписати контракт на місці. Так само централізовано мобілізаційні розпорядження приходять і на підприємства, які мають забезпечувати набір працівників на війну проти України. Якщо цей план не виконується, підприємства мають відкупитися грошима.

Наприкінці березня божевільний заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв, який постійно марить ядерними ударами, переконував, що від початку 2026 року контракти на військову службу уклали понад 80 тис. осіб, тому оголошувати нову хвилю мобілізації в Росії немає потреби, адже поточного числа контрактників достатньо для виконання бойових завдань. Проте за даними української та західних розвідок, аналітичних центрів та експертів, темпи вербування контрактників 2026 року впали приблизно на 20%.

Нагадаємо, що першу хвилю «часткової» мобілізації в Росії Путін оголошував у вересні 2022 року й відтоді свого указу він не «закрив». Тоді на війну проти України набрали 300 тис. Світлини автомобільних черг, які утворилися зокрема на пункті пропуску «Верхній Ларс», облетіли всі світові ЗМІ. За різними оцінками близько 1 млн росіян виїхали з Росії. Це найбільша одномоментна еміграція з Росії від часів розпадку «совка». Проте зараз, зокрема тим, хто вже отримав мобілізаційний припис, виїзд з Росії заборонений. Для контролю РФ створила спеціальну електронно-законодавчу систему.

Наслідки для Путіна: що кажуть на Заході

Ще у жовтні минулого року Путін брехав, що втрати Росії на фронті кратно менші, ніж у України. Проте реальну картину приховати неможливо. Як зазначає американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), від лютого 2022 року російські військові втрати становили 1,4 млн, загиблими — до 450 тис. Наразі Росія щомісяця втрачає до 38 тис., що перевищує середньомісячний темп вербування контрактників — до 30 тис.

Наприкінці червня Володимир Зеленський заявив про затвердження 40-денної операції впливу на Росію для спонукання до завершення війни. Це відбулося одразу після серії успішних ударів по російській нафтянці, зокрема по Московському НПЗ, коли кришка з нафтового резервуару, що відлітала, стала справжнім мемом соцмереж, що лише поглибило гостру паливну кризу в Росії. Другим за масштабом впливу став удар по двох складах найбільшого в Росії маркетплейсу Wildberries. Все це викликало бурхливу реакцію росіян у соцмережах, які плачуться, бо втрачають гроші та бізнес. Проте ніхто не пов’язує це з війною Росії проти України.

Очільник розвідки Естонії Каупо Розін вважає, що загальна мобілізація буде вкрай непопулярною та може підірвати стабільність у Росії. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс попереджає, що найближчі кілька або навіть 12 місяців будуть справді вирішальними, зокрема для безпеки країн Балтії. Західні аналітичні центри вказують, що оголошення мобілізації створить пряму загрозу економічного виснаження, кадрового колапсу в цивільних галузях та соціального вибуху всередині Росії. Водночас багато хто додає, що не треба недооцінювати кремлівську машину репресій та примусу, а також «особливого» менталітету росіян.

Багато європейських політиків і посадовців сподіваються, що далекобійні українські удари та наполегливість Трампа зрештою спрацюють, і Путін погодиться принаймні на тимчасове заморожування війни. Проте наразі таких сигналів з боку Кремля, який налаштований продовжувати війну на виснаження, не спостерігається.