Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Ранок зимівника в Антарктиді починається не з перевертання пінгвінів. До України повернулася полярна експедиція

У столиці науковці розповіли про свої дослідження у складних умовах.

Українські дослідники повернулися із найвіддаленішої точки, де працює наша наука – з Антарктиди. 12 місяців учені провели на станції "Академік Вернадський". У спекотному Києві зимівників 22-ї антарктичної експедиції, а разом із ними - учасників сезонної експедиції - сьогодні зустрічали оплесками.

Антарктида_1
Міністерство освіти і науки України
Українська експедиція

Міністр освіти і науки повсякчас наголошувала, що вони – герої. Самі ж члени команди розповідали, як вони жили серед колонії пінгвінів в штормовий вітер, а головне – заради яких досліджень терпіли арктичну лють.

Що вивчають українці в Антарктиді?

Як відомо, станція, на якій тепер базуються наші дослідники, раніше належала Британії і називалася "Фарадей" - на честь англійського фізика та хіміка, відомого завдяки вченню про електромагнітне поле. Українці ж назвали її іменем вченого Володимира Вернадського.

"Станція "Фарадей" була створена, щоб займатися передусім вивченням земного магнетизму. Найперші дослідження, які там почалися, були геофізичними і стосувалися магнітосфери землі. Ці дослідження наразі продовжуються українським складом. У віддаленій точці це робити значно легше, ніж, наприклад, посеред Києва, де існує величезна кількість створених людиною магнітних полів", - розповідає очільник Національного Антарктичного наукового центру Євген Дикий.

євген дикий
Міністерство освіти і науки України
Євген Дикий

"У цій далекій точці ми досліджуємо магнітосферу землі, починаючи від тої глибини, де генерується магнітне поле Землі (від ядра), закінчуючи магнітосферою, яка захищає нас від жорсткого випромінення Сонця. Це напрямок, який нам залишився від британців, і який ми посилили", - каже він.

Українці не лише поміняли назву і продовжили роботу британців на станції. Вони також додали нові напрямки дослідження.

"Ви пригадуєте, що Вернадський - це передусім дослідження про біосферу. Саме така переорієнтація досліджень відбулася на станції – додалися екологічні та біологічні дослідження. Це внесок повністю української сторони. Зараз на станції проводиться комплекс досліджень – від бактерій до китів", - зазначає Дикий і підсумовує, що українці вивчають реакцію усієї екосистеми на зміни клімату.

Погодні зміни

Власне кліматичні зміни є основним напрямком досліджень на цьому крижаному континенті. Адже за останні 50 років температура тут підвищилася на 3 градуси за Цельсієм (це дуже великий показник). Клімат на континенті змінюється досить швидко, порівняно з іншими місцями на планеті.

Антарктида_2
Міністерство освіти і науки України

"Наші дослідники на станції – це вартові людства, саме вони першими відстежують зміни клімату та повідомляють про них світу", - не без пафосу каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич у своїй промові.

Вона також розповідає і про "принципово нові дослідження", які започаткували українські вчені -  вивчення структури і будови льодовиків за допомогою георадарів  (до того ж українського виробництва) та використання метагеноміки та виділення ДНК із довкілля для вивчення місцевої екосистеми.

Очільниця МОНу підкреслює, що експедиції були міжінституційними - до них долучилися представники різних фахів. Також Гриневич наголошує, що серед зимівників – велика частина власне молодих вчених. І хизується тим, що дослідження мають міжнародний контекст. Зокрема, відбуваються спільні дослідження українських та американських учених, які вивчають магнітосферу землі.

Відео12 українських полярників провели дослідження надр, атмосфери та води в Антарктиді

Українська антарктична експедиція спростувала міф про незграбних пінгвінів. Пінгвіни падають, та легко встають самостійно, без допомоги людей. Дванадцятеро науковців цілий рік вивчали надра і сейсмологію, водні ресурси Антарктиди, флору та глобальне потепління. Останнє існує - це з’ясували, спостерігаючи за тими ж пінгвінами. Експедиція вже прибула до Києва. 

12 українських полярників провели дослідження надр, атмосфери та води в Антарктиді

Професії "перевертальник пінгвінів" не існує

Біолог-зимувальник Віталій Смаголь на тлі презентації з фотографіями пінгвінів розповідає, як українські дослідники живуть біля колонії цих птахів в Антарктиді.

"Під вікнами нашої станції зараз живе близько 800 різноманітних пар пінгвінів. Щороку ця колонія зростає", - каже він і додає, що з українцями лишаються більш теплолюбні види. Ті, що обирають холод, - мігрують. І це є також свідченням швидкої зміни клімату: "У нашому регіоні Антарктики ще 50 років тому найпоширенішою формою пінгвіна був "холодолюбний" пінгвін Аделі. Протягом цього часу максимальна температура на льодовому континенті підвищилась на 4,5 градуси, а середня – на 3 градуси. Це значне підвищення. Таким чином пінгвін Аделі почав відкочовувати на більш холодні широти, і його місце зайняв більш "теплолюбний" Віслюковий пінгвін".

Біолог також розчаровує мрійників, адже "професії" перевертальник пінгвінів не існує: "Ранок українського полярного біолога починається не з того, що він ходить перевертає пінгвінів".

Ці птахи насправді спокійно рухаються без допомоги людей (і робили це задовго до того, як людина прийшла до Антарктиди лише 200 років тому).

Антарктида – це не лише білий колір

Цей материк, який пережив не одне зледеніння, асоціюється з вічною кригою. Однак його поверхню, виявляється, вкриває не лише лід. Колись він був взагалі зеленим і його первісний вигляд можна зараз побачити у певній частині австралійського штату Вікторія – в лісах із папороті. Ботанік сезонного загону Іван Парнікоза запевняє, що Інституту молекулярної біології навіть вдається збирати колекцію  з усіх рослин Антарктики: "Ми знайшли там унікальні хромосомні форми - ті речі, що дозволяють цим рослинам вижити у таких складних умовах. У подальшому це може дати поштовх до нових важливих відкриттів та можливостей"

Півроку темно і похмуро

Метеоролог Олександр Зулас після демонстрації відео, знятого у сонячний день навколо станції, каже, що насправді в Антарктиді зовсім непривітна погода"

"На нашій станції повсякчас іде сніг, дуже похмуро, півроку темно і сонячно буває достатньо рідко".

Гідрометеоролог сезонного загону Денис Пишняк водночас знаходить позитивні моменти і запевняє, що складні погодні умови дають змогу вивчати зміни клімату.

"Погода на станції визначається взаємодією трьох стихій: літосфера, океан і атмофера. Станція не розташована у центрі материка, де дуже великий мороз. Тут увесь час іде сніг, весь час - штормовий вітер. Дуже важко працювати людям і обладнанню, яке постійно виходить з ладу. Це дуже неприємно і вимагає загартованості". – додає він.

Весь особовий склад повернувся додому

Начальник станції "Академік Вернадський" Віктор Лук’ященко - не багатослівний біля мікрофона. Однак не можна не помітити, як він пишається зробленою роботою.

Антарктида_4
Міністерство освіти і науки України
Віктор Лук’ященко

"22-а Українська антарктична експедиція завершила свою зимівлю, і завершила її відмінно. Весь особовий склад повернувся додому. Я хочу подякувати всій команді за роботу. Ми дуже добре себе показали, і я готовий з такою командою зимувати ще не один раз", - звертається він до своїх колег.

Однак цьогорічна двотижнева сезонна експедиція стала останньою для геолога Віталія Вернігорова - 25 квітня в Римі він раптово помер від серцевого нападу. Науковець якраз повертався до України.

З жалем повідомляємо, що світ втратив видатного науковця і дослідника Антарктиди. Сьогодні, 25 квітня 2018 року, в Римі...

Posted by Міністерство освіти і науки України on Wednesday, April 25, 2018

Дружня зимівля

Підтримував життєдіяльність науковців на станції кухар Богдан Паламарчук. Йому випало готувати кілька разів на день для більше ніж десятка чоловіків. Каже – усі йому допомагали, інакше б він би з цим завданням не впорався.

Антарктида_5
Міністерство освіти і науки України
Богдан Паламарчук

"Станція стала для мене сім’єю, я готував для своїх 12 братів. Важко сказати, що це була робота. Це була дружня зимівля", - захоплено розповідає про рік в Антарктиді Богдан.

Важливо представити дослідження українців

Гриневич підсумовує: всім українцям важливо знати про досягнення українських зимівників в Антарктиді. А Україні потрібно залишатися важливим гравцем у світовій науці.

Антарктида_3
Міністерство освіти і науки України
Лілія Гриневич

Вона заговорила також про необхідність збільшити фінансування станції "Академік Вернадський", і здійснити модернізацію інфраструктури. Цьогоріч на ці заходи було передбачено 70 млн грн на противагу минулорічним 49 млн.

Довідка:

Український георадар (мікропроцесорний геофізичний прилад для проведення швидкого профілювання ґрунту), за інформацією МОН - найдосконаліша техніка отримання розрізів ґрунту, що не вимагає буріння або розкопок

Прилад "просвічує" ґрунт на глибину до 20-30 метрів. Він широко використовується в геологічній розвідці, природоохоронних роботах, передпроектних дослідженнях, будівництві тощо.

Також на "Вернадському" встановлені українські найчутливіші у світі магнітометри (прилад для вимірювання апруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів).

Аліна Денисенко

Залиште свій коментар

Вибір редакції