Реформа системи трансплантології: що змінилося для лікарів, пацієнтів і донорів

Реформа системи трансплантології: що змінилося для лікарів, пацієнтів і донорів

Associated Press

МОЗ визначило 24 заклади, які стали Центрами трансплантації.

Міністерство охорони здоров’я визначило 24 медичні заклади для участі у пілотному проєкті з трансплантологїі. Зокрема, шість можуть робити трансплантації кісткового мозку, і решта — трансплантації органів. 

Про це в ефірі "Сніданку з 1+1" розповів заступник міністра охорони здоров’я Ігор Іващенко. 

Пілотний проєкт передбачає, що МОЗ компенсує усі витрати закладів охорони здоров'я за проведення трансплантації українців. Тестовий режим пілотного проєкту триватмме до кінця 2021 року. Коли будуть відпрацьовані всі механізми, то це передадуть до управління Національної служби охорони здоров'я.

"Йдеться про те, щоб усі заклади, які спроможні проводити трансплантацію, мають бути обов'язково включеними до пілотного проєкту. Останні кейси показали, що трансплантацію можуть проводити не лише в закладах Академії наук, а й у районних і міських лікарнях", — наголосив Іващенко 

Наразі в країні можна проводити трансплантацію нирки, печінки, серця для дорослих, аутологічну трансплантацію кісткового мозку для дітей і дорослих, алогенну трансплантацію кісткового мозку від неродинних донорів для дітей. Труднощі є з пересадкою легень, серця для дітей та неродинної трансплантації кісткового мозку для дорослих.

Пілотний проєкт фінансується з державного бюджету. На 2020 рік закладене фінансування обсягом 112 мільйонів гривень. На наступний рік у бюджеті передбачено понад 500 мільйонів гривень. "Йдеться про повне відшкодування державою вартості всіх витрат, які несуть заклади. Наприклад, останні ухвалені у середині липня зміни дозволяють центрам трансплантації кісткового мозку витрачати ці кошти на отримання стовбурових клітин із закордонних реєстрів, а також здійснювати оплату цих витрат", — повідомив заступник очільника МОЗ.

Які є перспективи української трансплантології - Ігор Іващенко

Які є перспективи української трансплантології - Ігор Іващенко

Для України норма — це 2,5 млн донорів. "Ми рухаємося як невеликі країни Європейського Союзу, що не встигли розвинути цю систему (донорства — Ред.). Ми співпрацюємо з європейськими реєстрами, Всесвітньою асоціацією кісткового мозку, які мають 37 мільйонів типувань. Якщо йдеться про побудову нашої системи, то ми також хочемо, щоб вона була пов'язана з європейськими реєстрами. Для цього треба, аби наші лабораторії були сертифіковані в Європейській федерації з імуногенетики", — пояснив Ігор Іващенко.

За його словами, в країні зараз працює благодійний фонд — Український реєстр донорів кісткового мозку, де кожний охочий може спробувати стати донором. Кожен повнолітній, дієздатний громадянин України зможе за життя самостійно надати письмовий дозвіл або заборону вилучати органи після своєї смерті.

"Якщо йдеться про органну трансплантацію, то МОЗ є прибічником розвитку системи посмертного донорства. Є випадки, коли є родинне донорство — це важкі втрати для сім'ї. Наразі ми акцентуємо на посмертному донорстві. Я впевнений, що етично українці дозріли до цього", — каже чиновник. 

Слід зауважити, що завдяки ухваленому закону, спростилася система отримання ліцензії на проведення трансплантацій для державних та приватних медзакладів. Крім того, документ регулює саму діяльність лікарів, адже раніше у деяких випадках вона могла обернутися кримінальною відповідальністю.

Як повідомлялося, 20 грудня 2020 року Верховна Рада підтримала законопроєкт про трансплантацію органів.  Його підтримало 320 депутатів. Вже від початку 2019 року в Україні можуть робити операції зі заміни органів людям, яким інше лікування вже не допомагає. До цього часу подібні операції були майже не можливими.