Реформи МОЗ за 2016 рік: як Супрун ламає систему і коли гроші будуть йти за пацієнтом

Найважливіше, що треба знати про зміни в медицині, які чекають на українців.

Уляна Супрун, відома волонтерка, тільки першого серпня 2016 року обійняла посаду виконувача обов'язків міністра охорони здоров'я. Однак, до кінця року, що минає, її команда представила громадськості низку небезнадійних реформ.

Проте сама Супрун, подейкують, слово "реформи" не любить, мовляв, українській медицині реформи не потрібні — необхідне створення нової системи охорони здоров'я.

За перші 150 днів роботи команда Супрун домоглася скасування "радянського" наказу №33. Відтепер кожна лікарня та облуправління самі визначатимуть, скільки і яких лікарів потребує громада. Крім того, гроші не будуть закріплювати за окремим медзакладом за місцем проживання, і держава припинить фінансувати порожні ліжка і палати — "гроші йтимуть за пацієнтом".

Децентралізація медзакладів дозволить надати субсидії понад 1 мільйону переселенців зі Сходу, а суворий контроль над бюджетом — створити сучасний діагностичний центр для дітей на основі "Охматдиту".

Новий керівний склад МОЗ "підхопив" програму попередників і "довів її до пуття", завершивши створення прозорого тендерного процесу для поставки міжнародними організаціями без посередників вакцин проти поліомієліту, туберкульозу і дифтерії, а також ліків проти раку, ВІЛу та гепатиту С. Тендерний процес допоміг Україні заощадити 3 млн доларів. За рахунок зекономлених коштів 2017 року в МОЗ обіцяють придбати більше вакцин.

ВідеоСупрун про хабарі у 10 тисяч доларів і вакцини від грипу

Також відомство офіційно закликало не використовувати під час лікування від ГРВІ дев'ять типів препаратів, зокрема антибіотики, противірусні та вітаміни: якщо одні просто безсилі перед вірусами, то інші можуть навіть нашкодити. Пацієнтів просять повідомляти про випадки, коли лікар під час застуди призначає антибіотики, а для лікування від вірусів радять просто відсиджуватися вдома, багато пити й провітрювати приміщення.

А нещодавно президент Петро Порошенко підписав держбюджет на 2017 рік, в якому закладені основи фінансування змін у МОЗ. За словами Супрун, воно складає лише 3% кошторису всієї держави, і хоча це й мало, бо, приміром, у США та країнах ЄС бюджет галузі становить 7-10%, певний прогрес таки є: фінансування збільшилося на 7,5% порівняно з попередніми роками.

Перші кроки із запровадження дійсно безкоштовної медицини для українців команда Супрун запланувала вже на 2017 рік. Наприкінці листопада уряд схвалив 10 реформаторських постанов МОЗ, у яких закладені концепції західної моделі медицини, повний перехід до якої завершиться 2020 року. Так, закріплюється модель солідарного медичного страхування зі 100% покриттям пацієнтів, яке запустять 2018 року.

Пацієнт і лікар підписуватимуть контракт, на основі якого і будуть надаватися медичні послуги. Супрун закликала українців обрати сімейного лікаря якомога раніше, адже вже від липня 2017 року почнуть укладати ці угоди.

Наразі у МОЗ створюють базу даних лікарів та пацієнтів, що зокрема дозволить згодом  за допомогою електронної системи направляти пацієнтів на діагностику. 22 грудня 2016 року МОЗ затвердило принципи першого електронного сервісу в медицині і дорожню карту створення системи E-Health, що підтримуватиме реформи за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".  Базовий рівень цієї програми мають запустити вже до 1 квітня 2017 року.

Цікаво, що новий принцип МОЗ "гроші йдуть за пацієнтом" допоможе не тільки одержувачам медпослуг — від нього виграють і самі лікарі. Платня лікарям наступного року зросте не менш ніж на 30%. А все тому, що МОЗ виділить первинній ланці меддопомоги 21% свого кошторису, решту — на вторинну і спеціалізовану.  І після підрахунку всіх пацієнтів та лікарів виходить, що кожен медик матиме на собі 1000—2500 пацієнтів за контрактом, і отримуватиме за кожного 210 грн на рік. Тож після вирахування податків, оренди, надання зарплати медсестрі, кожен лікар одержуватиме від 10 до 30 тисяч грн щомісячно, а не 2500 грн, як нині. Отже, чим краще лікар працюватиме, тим більше пацієнтів захочуть підписувати з ним угоди, відповідно, зростатиме його заробіток.

У МОЗ візьмуться і за швидку допомогу: вдосконалять диспетчерську службу для виклику авто й організують кол-центри для спілкування з лікарем або медсестрою, щоб по змозі уникнути виклику "карети". По-друге, посилять навчання для власне працівників: наразі досвід і знання лікарських та фельдшерських бригад лишає бажати кращого. Потім закуплять авто та обладнання для них. За словами Супрун, Китай вже почав передавати Україні карети швидкої. На останньому етапі планують забезпечити українців 24-годинним екстреним обслуговуванням у спецвідділеннях.

2018 року нова команда МОЗ планує перейти до вторинної ланки, а саме до лікарень, і там також "гроші йтимуть за пацієнтом". Тобто не потрібно буде окремо приносити ліки, бинти, вату тощо чи платити медсестрам "за ін'єкцію", такі витрати будуть покриті державним страхуванням.

ВідеоЧас для себе: Уляна Супрун пройшла обстеження у мамолога

Крім того, на цьому ж етапі введуть реімбурсацію. Це означає, що держава повертатиме пацієнтам гроші за ліки. Приміром, якщо певна доза препарату у Латвії коштує 10 грн, в Україні поставлять таку саму ціну. Потім перевірять, чи є в Україні на нього генерики і скільки він коштує. Якщо генерик є і коштує 5 грн, то в аптеці за рецептом лікаря пацієнт отримає ці ліки безкоштовно за 5 грн. Однак, якщо обрати іноземний аналог, дорожчий за "стандарт", то різницю пацієнт повинен буде компенсувати самостійно.

Наступний етап змін припадає на 2019 рік: реформуватимуть вже спеціалізовану медичну допомогу, яка, на відміну від первинної, не буде покриватися державою цілком. Утім, МОЗ готує українцям "сюрприз": витрати на спеціалізоване лікування незахищених верств, приміром, дітей і пенсіонерів, покриватимуть з державного гаманця стовідсотково.

Супрун порушила і питання донорства: в Україні є лікарі, які можуть проводити такого рівня операції, однак, немає органів. А все через недосконале законодавство. Новий закон про трансплантацію перебуває на другому читанні, однак, процес із ухваленням імовірно затягують через питання "згоди" і "незгоди" на надання органів після смерті людини. Однак, очільниця МОЗ заспокоює: у США діє принцип "незгоди" на надання органів, та попри це там найвищі показники донорства. 

ВідеоСтрахова медицина: міф чи реальність

Тетяна Горбань

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: