РФ розпочала весняно-літню кампанію: в ISW оцінили шанси окупантів прорвати "фортечний пояс"

Окремі успіхи ворога не змінюють загальної картини: наступальний темп уповільнюється, а критичний брак ресурсів стає на заваді будь-яким спробам масштабного прориву фронту.

Окупаційна армія РФ

Окупаційна армія РФ / © Associated Press

Після березневої ескалації окупаційні війська РФ перебувають у пошуку точок для вирішального удару, проте реальний потенціал ворога не відповідає його амбіціям. Хоча загарбникам вдалося досягти певних локальних перемог, загальна динаміка просування згасає, а дефіцит ресурсів робить масштабний прорив малоймовірним.

Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) за 29 березня.

Останні тактичні здобутки РФ можуть бути використані для розвитку наступу на півночі — у районі Лимана, або на півдні — у напрямку Костянтинівки. Водночас цих результатів недостатньо для прямого наступу на Слов’янськ. За оцінкою експертів, російські війська фактично розпочали весняно-літню кампанію 2026 року в період 17–21 березня, коли різко зросла інтенсивність механізованих штурмів, ударів артилерії, дронів та авіації, а також відбулося активне перекидання техніки та особового складу на передову.

Однак уже наприкінці березня динаміка наступу на Лиманському напрямку помітно знизилася, оскільки ресурси ворога виснажилися, і війська РФ не змогли утримувати попередній темп атак через значні втрати. Додатковим стримувальним чинником залишаються — погодні умови. Українські військові також припускають, що російські підрозділи можуть навмисно взяти паузу, бо очікують появи густого листя, яке дозволить краще маскувати пересування та спроби проникнення в оборону.

В ISW наголошують, що у 2026 році російська армія має низькі шанси прорвати або повністю захопити український «фортечний пояс», особливо за умов, коли значна частина її сил вже загрузла у виснажливих боях.

Та все ж, загалом, після старту наступальної кампанії російські війська зосередили зусилля на північній ділянці цього оборонного рубежу. За даними військового оглядача Костянтина Машовця, підрозділи 3-ї загальновійськової армії РФ, які діяли в районах Кривої Луки та Закітного, змогли досягти відчутного тактичного просування наприкінці лютого — на початку березня. Проте надалі їхній наступ фактично зупинився: після прориву між Кривою Лукою та Різниківкою росіяни не змогли розвинути успіх і вже близько тижня не просуваються вперед.

Інші угруповання РФ на Лиманському та Костянтинівському напрямках демонструють ще повільніші темпи наступу. У таких умовах саме 3-тя загальновійськова армія залишається єдиним ресурсом, який Москва теоретично може використати для удару по агломерації Слов’янськ—Краматорськ. Водночас спроба наступати без належної підтримки з флангів майже напевно призведе до непропорційно великих втрат без суттєвих результатів.

З огляду на це, найбільш імовірним сценарієм виглядає не прямий штурм «фортець», а переорієнтація зусиль на Лиманський або Костянтинівський напрямки.

«Ця операція також вимагатиме від російських військ тимчасової відмови від наступу безпосередньо на північну частину фортечного поясу, що ставить під сумнів зусилля Кремля щодо когнітивної війни, метою яких є зображення російських військ як таких, що одночасно просуваються по всьому театру військових дій, та перекручування українських оборонних ліній як таких, що руйнуються», — пише ISW.

Нагадаємо, втрати ворога на фронті наближаються до катастрофічної межі. Минулої доби ліквідовано близько 870 російських загарбників та чимало техніки. Загальні бойові втрати противника від 24.02.22 до 30.03.26 орієнтовно склали близько 1 296 700 осіб.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie