Rheinmetall гальмує запуск боєприпасного заводу в Україні: що пішло не так

Німецький оборонний концерн Rheinmetall, який у країнах Євросоюзу запускає виробництво боєприпасів менш ніж за півтора року, в Україні вже понад два з половиною роки не може перейти до активної фази будівництва артилерійського заводу.

Про це заявив генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер в інтерв’ю “Укрінформу”.

Контракт між Rheinmetall та урядом України на будівництво заводу з виробництва артилерійських снарядів був укладений ще у липні 2024 року. За початковим планом, запуск виробництва мав відбутися через 24 місяці – влітку 2026 року. Проте станом на сьогодні будівництво об’єкта фактично ще не розпочалося.

У серпні 2025 року в компанії пояснювали затримки складними бюрократичними процедурами з українського боку. Згодом, у листопаді, Rheinmetall повідомив про зміну локації майбутнього заводу за ініціативою української сторони, запевнивши, що після остаточного визначення місця підприємство можна буде звести протягом 12 місяців.

Однак, як з’ясувалося, навіть у середині серпня 2026 року процес не завершено. Локацію формально визначено, але все ще залишаються невирішеними “організаційні та регуляторні питання”.

Компанія готова розпочати будівництво “якомога швидше”, щойно будуть зняті всі процедурні обмеження.

На цьому тлі контраст із європейськими проєктами Rheinmetall виглядає показовим. Зокрема, завод з виробництва боєприпасів в Унтерлюсі поблизу Ганновера компанія побудувала за 15 місяців. Аналогічні терміни – близько півтора року – знадобилися і для запуску підприємства з виробництва 30-мм снарядів в Угорщині.

В Україні ж від моменту підписання контракту минуло вже 2,5 року, однак практичний прогрес залишається мінімальним. Навіть якщо будівництво розпочнеться найближчим часом і заявлений 12-місячний термін буде дотримано, запуск виробництва можливий не раніше 2027 року.

Це означає, що завод Rheinmetall у Литві, будівництво якого стартувало в листопаді 2024 року, за планом запрацює раніше – вже влітку 2026-го.

Загалом такий досвід співпраці з українською стороною навряд чи можна назвати успішним для німецького оборонного концерну. Варто також нагадати, що Rheinmetall планував створити в Україні чотири підприємства. Наразі фактично функціонує лише один об’єкт – завод із ремонту та перспективного виробництва бронетехніки, зокрема БМП Lynx.

Нагадаємо, раніше аналітики розповіли, як пряма співпраця з українськими військовими змінила стратегію найбільших виробників безпілотників та робототехніки.