Рівень безпеки українських лабораторій, які фінансують США, не дозволяє розробляти біологічну зброю

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Очільник Центру громадського здоров’я розповів, за якими напрямками Україна співпрацює з США у сфері зменшення біологічної загрози.

Україна співпрацює зі Сполученими Штатами у сфері зменшення біологічної загрози вже 15 років, і ця масштабна співпраця охоплює п'ять великих напрямків. Один з них - ті самі "таємні лабораторії Пентагону", як їх називають російські пропагандисти. Виконувач обов'язків генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігор Кузін в інтерв'ю журналісту ТСН.Тиждень Андрію Цаплієнку розповів, чому ті страшні дослідження та розробки, які приписують лабораторіям у поширюваних фейках, неможливі втілити, а також чим насправді займаються у цих закладах:

-        В Україні було запущено черговий російський фейк про нібито американські військові лабораторії на українській території. Відомий факт, що програма зменшення біологічної загрози неабияк дратує росіян. Чи відбувається в рамках цієї програми співпраця з фахівцями, академічними спеціалістами інших країн. Чи працюють вони тут в лабораторії, або ви з ними ділитесь, обмінюєтесь результатами дослідів?

-        Програма зменшення біологічної загрози стартувала в Україні у 2005 році шляхом підписання міжнародних, міжурядових меморандумів. І вона зараз охоплює дуже багато напрямків. Вона розвивалась дуже різними темпами. І зазвичай є п’ять або шість ключових напрямків, в яких бере участь Україна. Перший – це будівництво та реконструкція лабораторій. Протягом 2012-2013 років сім лабораторій на рівні обласних лабораторних центрів було збудовано або реконструйовано. Це лабораторії з особливо небезпечних інфекцій, які нині перебувають у підпорядкуванні МОЗ, вони є зараз ключовими, особливо з огляду на наявність небезпечних інфекцій на території країни.

Другий великий напрямок, який також підтримує Агенція зі зменшення біологічної загрози, – це написання наукових робіт. В нас є вітчизняна наука, вітчизняні фахівці. І ця програма допомагає вийти на міжнародний рівень таким фахівцям, підготувати наукові статті або виступати на міжнародних симпозіумах. Така програма фінансує участь наших вітчизняних фахівців з нашими науковими розробками на міжнародному рівні і також допомагає їм брати участь у міжнародних конференціях.

Третій дуже великий напрямок – це спільні наукові проєкти, які впроваджуються на рівні всієї країни. Зараз є п’ять таких активних проєктів, два з них реалізуються як Центром громадського здоров’я, так і обласними лабораторними центрами, вони відносяться до особливо небезпечних інфекцій. І перший такий проєкт пов’язаний з вивченням хантавірусів. Другий проєкт пов’язаний з пташиним грипом і яким чином птахи можуть впливати на ті чи інші віруси, саме відносно вірусу грипу. Інші науково-дослідні проєкти зараз реалізуються Держпродспоживслужбою. В основному, вони сфокусовані на вивченні африканської суми свиней. Зараз це є великою проблемою для всього європейського регіону.

Четвертий, також великий блок, який зараз підтримує Агенція зменшення біологічної загрози, відноситься до створення системи обміну інформацією між лікарями-епідеміологами різних країн. І ця ініціатива має назву "Мережа епідеміологічного нагляду Великого шовкового шляху". Вона об’єднує Азербайджан, Вірменію, Грузію, Україну і також туди доєднались Молдова і Білорусь. Це спільнота лікарів-епідеміологів для того, щоб ми мали можливість обмінюватися не лише оперативною інформацією про те, як діє система епідеміологічного нагляду, але й проводити спільні тренування, які можливі у зв’язку зі спалахами інфекційних хвороб.

І останній, п’ятий напрямок, який зараз підтримує активно Агенція зменшення біологічної загрози, - це впровадження інформаційних систем. Це дуже важливо, оскільки ми усі стикаємося з електронною системою охорони здоров’я, така ж система впроваджується Агенцією для забезпечення епідеміологічного нагляду не лише за інфекційними хворобами людини, а й для епідеміологічного нагляду за захворюваннями тварин. Планується, що така система буде спільна для системи охорони здоров’я та для Держпродспоживслужби і вона дозволить застосовувати підхід "єдиного здоров’я", який підвищує цінність будь-якої епідеміологічної інформації.

В цих п’ятьох напрямках відбувається зараз активна співпраця. Вона відбувається не лише з самою Агенцією, яка є лише технічним органом, який забезпечує комунікацію, але з усіма науково-дослідними інститутами, з якими ми зараз працюємо, і так само працюють області лабораторні центри. Це основні науково-дослідні інститути, університети США: університет Флориди, університет Сан-Франциско. І це є ключові науково-дослідні інститути, які допомагають нам спільно з ними впроваджувати наукові проєкти. В нас є візити технічної допомоги, коли такі фахівці приїздять до нас, або ми виїжджаємо до них з метою обміну спільною інформацією, досвідом, або для проведення спільних лабораторних досліджень, якщо такі дослідження передбачені протоколом.

-        Деякі наші проросійські політики звинувачують такі лабораторії в тому, що з їхнім існуванням начебто пов’язані спалахи інфекційних хвороб. Наводять приклади - географію цих лабораторій, дати, якісь нібито факти досліджень, що відбуваються у лабораторіях. Що ви можете на це відповісти?

-        Перш за все, усі країни підписали Конвенцію про недопущення використання біологічної зброї. Тому зараз є спеціальна Рада з питань біологічної безпеки та біозахисту, яка функціонує при РНБО, і в неї є уся необхідна інформація про усі лабораторії, не лише у сфері управління МОЗ, з переліком усього обладнання. Саме ця Рада є відповідальною за перевірку або аудит діяльності таких лабораторій. Лабораторії, які зараз працюють у системі управління МОЗ, обласні лабораторні центри, наша лабораторія – є дійсно діагностичними лабораторіями, враховуючи дійсно невелику площу цієї лабораторії, використання їх в якихось подвійних цілях є дуже важким з технологічної точки зору. До того ж, всі ці лабораторії відповідають другому та третьому рівню біологічного захисту і біобезпеки (biosafety level II / biosafety level III) – цей рівень не дозволяє адекватно і повноцінно працювати з особливо небезпечними інфекціями, які найчастіше використовуються як біологічна зброя.

-        Скільки лабораторій в Україні відповідають третьому рівню біозахисту?

-        Наразі лише дві лабораторії відповідають третьому рівню біологічного захисту і біобезпеки – це лабораторія Одеського чумного інституту і лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ України. Вони перебувають в сфері управління МОЗ. Інші, які були реконструйовані в рамках програми зменшення біологічної загрози відносяться до другого рівня біологічної безпеки.

-        Тобто, в них неможна проводити експерименти?

-        Дуже важко, і вони зайняті повністю під діагностичні функції. Вони в дуже обмеженій кількості залучаються навіть до проведення наукових досліджень. Вони, в основному, виконують проміжну функцію зі збору польового матеріалу, з попередньої обробки зразків, але саме дослідження на цих лабораторіях не проводяться.

-        Що б ви могли відповісти нашим політикам, про яких я вже згадав? Про нібито збіг спалахів хвороб з географією розташування цих лабораторій?

-        Дійсно, коли в країні з’являється високотехнологічна і добре оснащена лабораторія, коли фахівці проходять відповідне навчання, то зростає діагностична цінність і діагностичні можливості такої лабораторії. Зараз в усіх реконструйованих лабораторіях було поставлено не лише новітнє обладнання, але й належним чином відбувалася підготовка фахівців, які там працюють. За рахунок того, за рахунок підвищення знань, за рахунок додаткових закупівель реагентів та обладнання, в нас з’явилась більше можливостей більш прицільно діагностувати ті чи інші хвороби. Така ж сама ситуація була в Грузії, коли, після того, як збудувався лабораторний центр, він зміг діагностувати ті інфекції, які раніше просто не мав фізичної можливості діагностувати. І це також пов’язували з можливим або витоком патогенів, або ще щось. Насправді це просто підвищення фізичної спроможності лабораторії, яка призводить до того, що ми вчимося і можемо вже виявляти або нові патогени, або фокусувати свою систему епідеміологічного нагляду на особливо небезпечних інфекціях.

-        Американське міноборони та українське МОЗ підписали угоду про співпрацю в обмеженні небезпечних біологічних матеріалів, патогенів, токсинів і це було підставою для тих політиків говорити про нібито військовий характер досліджень. В посольстві США нам пояснили ситуацію таким чином – чому саме міноборони – що треба було швидко реагувати на біологічні загрози після колапсу Радянського Союзу. Чи відповідає дійсності те, що тут проводяться дослідження у військових цілях?

-        Ні, це не відповідає дійсності. Жодних досліджень, пов’язаних з військовим або оборонним значенням тут не відбувається і не проводиться. У нас є навіть тісна співпраця з Міноборони України і вони також є реципієнтами цієї великої програми. За рахунок цієї програми їм було закуплено частину мобільних ПЛР-лабораторій, які можуть використовуватись у польових умовах. Тому жодних досліджень подвійного призначення тут не проводиться і проводитись не може. Тому що в цій лабораторії, так само як і в лабораторії протичумного інституту, є належні інструменти аудиту якості і фахівці проходять відповідну подготовку і перевірку.

-        За словами американського дипломата, єдиним замовником досліджень і єдиним глобальним менеджером цих лабораторій є уряд України. На замовлення українського уряду, які проводяться дослідження у вашій лабораторії і у системі в цілому?

-        Питання планування досліджень є доволі складним, оскільки планування одного дослідження триває близько року. І після того, як таке дослідження сплановане, воно окремо розглядається етичними комісіями – тут в ЦГЗ, на рівні МОЗ і останнє слово за США, коли вони або науково-дослідні інститути,які беруть участь у дослідженнях, погоджуються з дизайном або алгоритмом, пропонованим в тій чи іншій версії дослідження.

-        США все ж таки долучаються до планування?

-        Так, долучаються, і наразі таких проєктів, які спільно з американськими вченими відбуваються на території країни, це чотири науково-дослідних проєкти, які є дуже важливими і для України в цілому. Перше пов’язано з хантовірусною інфекцією і з тим, яким чином можна відрізняти хантовірусну інфекцію від лептоспірозу. Оскільки дуже часто є хибна діагностика або того, або іншого. І разом з певними клінічними базами, тут також долучається Лос-Анджелеська клінічна лікарня, яка є суто клінічною базою для проведення цього дослідження, наша лабораторія виконує частково лабораторні дослідження для таких пацієнтів. Це дозволяє пришвидшити, як саму діагностику, так і пришвидшити діагноз.

Друге дослідження – це дослідження з вивчення високопатогенного грипу птиці. І це дослідження, яке виконується спільно з інститутом ветеринарного профілю на базі Одеського протичумного інституту. Сенс дослідження полягає в тому, що проводиться вилов дикої птиці і вона вивчається на те, які віруси грипу є в зразках і яким чином це може впливати на ту чи іншу епідемічну ситуацію з грипом в Україні в цілому.

Два інших проєкти реалізуються виключно Держпродспоживслужбою, і вони стосуються швидких методів детекції африканської чуми свиней. Вони є дуже важливими з тієї точки зору, що ціла низка інститутів ветеринарного профілю наразі розробляють вітчизняні тест-системи і також є референс-центрами з африканської чуми свиней.

-        Це всі проєкти? 

-        Так, це лише ці чотири проєкти. Звичайні епідеміологічні дослідження, які є зафіксовані. По кожному є протокол досліджень – ми можемо подивитись де, в яких установах, яке дослідження планується. І тут є дійсно важлива експертна допомога американської сторони, оскільки вони дійсно проводили не одне дослідження, в них є розуміння цінності тієї чи іншої дослідної інформації, дуже активно допомагають нам впроваджувати новітні системи діагностики.

-        Узгодження досліджень відбувається з американцями, а вирішальне слово за ким?

-        Це питання консенсусу, тому що частина досліджень пропонується нами, частина – американською стороною. Шляхом перемовин ми домовляємось, які дослідження є пріоритетними. Оскільки фінансування не вистачає на запуск всіх досліджень одночасно. Вони пріоритезуються і, зазвичай, дослідження, які пов’язані з поліпшенням системи епідеміологічного нагляду, вони в пріоритеті або за тими проблемами, які зараз є в країні.

-        Під час встановлення цього консенсусу, які американські установи беруть участь? Військові, державні або академічні?

-        Академічні інститути, в переважній більшості. Жодного разу не було співпраці з якимись військовими інститутами. В основному, партнерство полягає в тому, що основний помічник в реалізації таких досліджень є науково-дослідні або академічні інститути Сполучених Штатів. Агенція зменшення біологічної загрози лише допомагає забезпечити цей процес і воно інформується про вже ухвалене рішення з метою виділення певних ресурсів.

-        Про фінанси – чи є вирішальним для діяльності лабораторії американське фінансування?

-        Зараз вже ні. Але ми чітко розуміємо, що 5-6 років після того, як лабораторії були побудовані, вони  фінансувалися, або підтримувалися максимально за рахунок Агенції зі зменшення біологічної загрози. Це було пов’язано з тим, що інколи не вистачало коштів на капітальні інвестиції, і американська сторона допомагала дооснастити такі лабораторії. Або зробити певні метрологічні вимірювання, або закупити додаткове обладнання чи відремонтувати те, яке вийшло з ладу. Зараз обласні центри, в ході COVID-19, вже отримали додаткове фінансування, в тому числі на капітальні витрати. Допомога у реалізації цієї програми поступово сходила нанівець в середині 2019 року. Це було частково пов’язано з політичними ротаціями на рівні МОЗ. І, на жаль, від середини 2019 року така співпраця вже стала більш-менш формальною без підтримки по областях країни.

-        Тобто, зараз фінансів не надходить?

-        Зараз від Агенції зі зменшення біологічної загрози не надходить фінансів на капітальні витрати в рамках діяльності лабораторій, які були збудовані.

-        Під час пандемії COVID-19, як я знаю, ваші лабораторії якимось чином долучені до протидії пандемії, які саме роботи проводяться?

-        Самі лабораторії особливо небезпечних інфекцій по територіях включились в процес діагностики COVID-19. Також сама модель співпраці була різною у різних регіонах. У деяких відбувалась шляхом того, що фахівці лабораторій особливо небезпечних інфекцій були переведені у вірусологічні лабораторії і там допомагали на різних етапах, як на підготовці проби, так і на етапі проведення самого лабораторного дослідження. В деяких лабораторіях відбувся одночасний запуск лабораторій і особливо небезпечних інфекцій, і вірусологічних лабораторій. В нашій лабораторії фахівці також працюють у вірусологічній лабораторії. Якщо ми будемо отримувати якісь пікові значення по зразках, то також площі, які є тут, будуть використані як резервні для максимального розширення обсягів тестування на COVID-19.

-        І це єдина задача, яка в рамках епідемії коронавірусу стоїть перед лабораторією?

-        Так, це діагностика. Діагностика є головним завданням цієї лабораторії, як і будь-якої іншої, що перебуває в сфері управління МОЗ.

-        Повертаючись до ситуації з російським фейком – як часто ви стикаєтесь з такими фейковими повідомленнями? Яка ваша реакція була, коли ви стикнулися з черговою "ротацією" цього фейку?

-        Вже на моїй пам’яті такі фейки спливають раз на два роки. Зазвичай це пов’язано з певними політичними процесами в країні. Зазвичай це відбувається перед виборами, якимись публічними звітами або якимись масовими подіями. Насправді, фейк дуже типовий, що "в Україні американці побудували лабораторію, за якою немає жодного контролю з боку держави" - це головна суть цього фейку. Також з'являються повідомлення, що "начебто в якихось лабораторіях виробляється біологічна зброя". Ми вже відносно звикли до цього, адже декілька разів давали спростування, в нас були публічні візити до таких лабораторій, відбувалась окрема інспекція та перевірка з боки СБУ, РНБО. Жодна з цих перевірок не підтвердила навіть натяку на подвійне використання лабораторного обладнання від 2005 року. Зараз, як і було раніше, лабораторії працюють лише в мирний спосіб задля задоволення потреб у епідеміологічному нагляді.

       Яка мета таких фейків?

-        Думаю, внесення певної політичної або психологічної нестабільності в українському суспільстві і спроба розхитати якісь негативні настрої в суспільстві в цілому.

-        Американське посольство вбачає в цьому виключно російський слід. Попри те, що первинна інформація з’явилась в сербських, болгарських джерелах, в Україні, але вони вважають Росію бенефіціаром тиражування цих чуток. Кого ви вважаєте винним?

-        На моє особисте переконання, дійсно в рамках таких фейків дуже сильно відстежується російський слід. Однак, я впевнений, це предмет розслідування відповідних інстанцій, щоб дійсно з’ясувати, хто є автором та драйвером таких фейків і хто їх вкидає у ЗМІ.

-        Як ви, як керівник і як просто людина, реагуєте на ці фейки? 

-        Насправді, це дуже неприємно. Відчуваєш дуже неприємні відчуття, оскільки розумієш, що це все неправда, і її доволі складно спростувати, оскільки навіть публічність тут не завжди може поставити крапку в цьому питанні. Тому є відчуття несправедливості і того, що з цим треба боротися. А боротися, думаю, можна лише одним – це демонструвати те, що лабораторії є мирними установами, які виконують свої функції.

-       Дякую Вам за інтерв'ю.

Залиште свій коментар

Вибір редакції