Рівень безпеки українських лабораторій, які фінансують США, не дозволяє розробляти біологічну зброю

Рівень безпеки українських лабораторій, які фінансують США, не дозволяє розробляти біологічну зброю

Фото: Unsplash

Очільник Центру громадського здоров’я розповів, за якими напрямками Україна співпрацює з США у сфері зменшення біологічної загрози.

Україна співпрацює зі Сполученими Штатами у сфері зменшення біологічної загрози вже 15 років, і ця масштабна співпраця охоплює п'ять великих напрямків. Один з них - ті самі "таємні лабораторії Пентагону", як їх називають російські пропагандисти. Виконувач обов'язків генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігор Кузін в інтерв'ю журналісту ТСН.Тиждень Андрію Цаплієнку розповів, чому ті страшні дослідження та розробки, які приписують лабораторіям у поширюваних фейках, неможливі втілити, а також чим насправді займаються у цих закладах:

-        В Україні було запущено черговий російський фейк про нібито американські військові лабораторії на українській території. Відомий факт, що програма зменшення біологічної загрози неабияк дратує росіян. Чи відбувається в рамках цієї програми співпраця з фахівцями, академічними спеціалістами інших країн. Чи працюють вони тут в лабораторії, або ви з ними ділитесь, обмінюєтесь результатами дослідів?

-        Програма зменшення біологічної загрози стартувала в Україні у 2005 році шляхом підписання міжнародних, міжурядових меморандумів. І вона зараз охоплює дуже багато напрямків. Вона розвивалась дуже різними темпами. І зазвичай є п’ять або шість ключових напрямків, в яких бере участь Україна. Перший – це будівництво та реконструкція лабораторій. Протягом 2012-2013 років сім лабораторій на рівні обласних лабораторних центрів було збудовано або реконструйовано. Це лабораторії з особливо небезпечних інфекцій, які нині перебувають у підпорядкуванні МОЗ, вони є зараз ключовими, особливо з огляду на наявність небезпечних інфекцій на території країни.

Другий великий напрямок, який також підтримує Агенція зі зменшення біологічної загрози, – це написання наукових робіт. В нас є вітчизняна наука, вітчизняні фахівці. І ця програма допомагає вийти на міжнародний рівень таким фахівцям, підготувати наукові статті або виступати на міжнародних симпозіумах. Така програма фінансує участь наших вітчизняних фахівців з нашими науковими розробками на міжнародному рівні і також допомагає їм брати участь у міжнародних конференціях.

Третій дуже великий напрямок – це спільні наукові проєкти, які впроваджуються на рівні всієї країни. Зараз є п’ять таких активних проєктів, два з них реалізуються як Центром громадського здоров’я, так і обласними лабораторними центрами, вони відносяться до особливо небезпечних інфекцій. І перший такий проєкт пов’язаний з вивченням хантавірусів. Другий проєкт пов’язаний з пташиним грипом і яким чином птахи можуть впливати на ті чи інші віруси, саме відносно вірусу грипу. Інші науково-дослідні проєкти зараз реалізуються Держпродспоживслужбою. В основному, вони сфокусовані на вивченні африканської суми свиней. Зараз це є великою проблемою для всього європейського регіону.

Четвертий, також великий блок, який зараз підтримує Агенція зменшення біологічної загрози, відноситься до створення системи обміну інформацією між лікарями-епідеміологами різних країн. І ця ініціатива має назву "Мережа епідеміологічного нагляду Великого шовкового шляху". Вона об’єднує Азербайджан, Вірменію, Грузію, Україну і також туди доєднались Молдова і Білорусь. Це спільнота лікарів-епідеміологів для того, щоб ми мали можливість обмінюватися не лише оперативною інформацією про те, як діє система епідеміологічного нагляду, але й проводити спільні тренування, які можливі у зв’язку зі спалахами інфекційних хвороб.

І останній, п’ятий напрямок, який зараз підтримує активно Агенція зменшення біологічної загрози, - це впровадження інформаційних систем. Це дуже важливо, оскільки ми усі стикаємося з електронною системою охорони здоров’я, така ж система впроваджується Агенцією для забезпечення епідеміологічного нагляду не лише за інфекційними хворобами людини, а й для епідеміологічного нагляду за захворюваннями тварин. Планується, що така система буде спільна для системи охорони здоров’я та для Держпродспоживслужби і вона дозволить застосовувати підхід "єдиного здоров’я", який підвищує цінність будь-якої епідеміологічної інформації.

В цих п’ятьох напрямках відбувається зараз активна співпраця. Вона відбувається не лише з самою Агенцією, яка є лише технічним органом, який забезпечує комунікацію, але з усіма науково-дослідними інститутами, з якими ми зараз працюємо, і так само працюють області лабораторні центри. Це основні науково-дослідні інститути, університети США: університет Флориди, університет Сан-Франциско. І це є ключові науково-дослідні інститути, які допомагають нам спільно з ними впроваджувати наукові проєкти. В нас є візити технічної допомоги, коли такі фахівці приїздять до нас, або ми виїжджаємо до них з метою обміну спільною інформацією, досвідом, або для проведення спільних лабораторних досліджень, якщо такі дослідження передбачені протоколом.

-        Деякі наші проросійські політики звинувачують такі лабораторії в тому, що з їхнім існуванням начебто пов’язані спалахи інфекційних хвороб. Наводять приклади - географію цих лабораторій, дати, якісь нібито факти досліджень, що відбуваються у лабораторіях. Що ви можете на це відповісти?

-        Перш за все, усі країни підписали Конвенцію про недопущення використання біологічної зброї. Тому зараз є спеціальна Рада з питань біологічної безпеки та біозахисту, яка функціонує при РНБО, і в неї є уся необхідна інформація про усі лабораторії, не лише у сфері управління МОЗ, з переліком усього обладнання. Саме ця Рада є відповідальною за перевірку або аудит діяльності таких лабораторій. Лабораторії, які зараз працюють у системі управління МОЗ, обласні лабораторні центри, наша лабораторія – є дійсно діагностичними лабораторіями, враховуючи дійсно невелику площу цієї лабораторії, використання їх в якихось подвійних цілях є дуже важким з технологічної точки зору. До того ж, всі ці лабораторії відповідають другому та третьому рівню біологічного захисту і біобезпеки (biosafety level II / biosafety level III) – цей рівень не дозволяє адекватно і повноцінно працювати з особливо небезпечними інфекціями, які найчастіше використовуються як біологічна зброя.

-        Скільки лабораторій в Україні відповідають третьому рівню біозахисту?

-        Наразі лише дві лабораторії відповідають третьому рівню біологічного захисту і біобезпеки – це лабораторія Одеського чумного інституту і лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ України. Вони перебувають в сфері управління МОЗ. Інші, які були реконструйовані в рамках програми зменшення біологічної загрози відносяться до другого рівня біологічної безпеки.

-        Тобто, в них неможна проводити експерименти?

-        Дуже важко, і вони зайняті повністю під діагностичні функції. Вони в дуже обмеженій кількості залучаються навіть до проведення наукових досліджень. Вони, в основному, виконують проміжну функцію зі збору польового матеріалу, з попередньої обробки зразків, але саме дослідження на цих лабораторіях не проводяться.

-        Що б ви могли відповісти нашим політикам, про яких я вже згадав? Про нібито збіг спалахів хвороб з географією розташування цих лабораторій?

-        Дійсно, коли в країні з’являється високотехнологічна і добре оснащена лабораторія, коли фахівці проходять відповідне навчання, то зростає діагностична цінність і діагностичні можливості такої лабораторії. Зараз в усіх реконструйованих лабораторіях було поставлено не лише новітнє обладнання, але й належним чином відбувалася підготовка фахівців, які там працюють. За рахунок того, за рахунок підвищення знань, за рахунок додаткових закупівель реагентів та обладнання, в нас з’явилась більше можливостей більш прицільно діагностувати ті чи інші хвороби. Така ж сама ситуація була в Грузії, коли, після того, як збудувався лабораторний центр, він зміг діагностувати ті інфекції, які раніше просто не мав фізичної можливості діагностувати. І це також пов’язували з можливим або витоком патогенів, або ще щось. Насправді це просто підвищення фізичної спроможності лабораторії, яка призводить до того, що ми вчимося і можемо вже виявляти або нові патогени, або фокусувати свою систему епідеміологічного нагляду на особливо небезпечних інфекціях.

-        Американське міноборони та українське МОЗ підписали угоду про співпрацю в обмеженні небезпечних біологічних матеріалів, патогенів, токсинів і це було підставою для тих політиків говорити про нібито військовий характер досліджень. В посольстві США нам пояснили ситуацію таким чином – чому саме міноборони – що треба було швидко реагувати на біологічні загрози після колапсу Радянського Союзу. Чи відповідає дійсності те, що тут проводяться дослідження у військових цілях?

-        Ні, це не відповідає дійсності. Жодних досліджень, пов’язаних з військовим або оборонним значенням тут не відбувається і не проводиться. У нас є навіть тісна співпраця з Міноборони України і вони також є реципієнтами цієї великої програми. За рахунок цієї програми їм було закуплено частину мобільних ПЛР-лабораторій, які можуть використовуватись у польових умовах. Тому жодних досліджень подвійного призначення тут не проводиться і проводитись не може. Тому що в цій лабораторії, так само як і в лабораторії протичумного інституту, є належні інструменти аудиту якості і фахівці проходять відповідну подготовку і перевірку.

-        За словами американського дипломата, єдиним замовником досліджень і єдиним глобальним менеджером цих лабораторій є уряд України. На замовлення українського уряду, які проводяться дослідження у вашій лабораторії і у системі в цілому?

-        Питання планування досліджень є доволі складним, оскільки планування одного дослідження триває близько року. І після того, як таке дослідження сплановане, воно окремо розглядається етичними комісіями – тут в ЦГЗ, на рівні МОЗ і останнє слово за США, коли вони або науково-дослідні інститути,які беруть участь у дослідженнях, погоджуються з дизайном або алгоритмом, пропонованим в тій чи іншій версії дослідження.

-        США все ж таки долучаються до планування?

-        Так, долучаються, і наразі таких проєктів, які спільно з американськими вченими відбуваються на території країни, це чотири науково-дослідних проєкти, які є дуже важливими і для України в цілому. Перше пов’язано з хантовірусною інфекцією і з тим, яким чином можна відрізняти хантовірусну інфекцію від лептоспірозу. Оскільки дуже часто є хибна діагностика або того, або іншого. І разом з певними клінічними базами, тут також долучається Лос-Анджелеська клінічна лікарня, яка є суто клінічною базою для проведення цього дослідження, наша лабораторія виконує частково лабораторні дослідження для таких пацієнтів. Це дозволяє пришвидшити, як саму діагностику, так і пришвидшити діагноз.

Друге дослідження – це дослідження з вивчення високопатогенного грипу птиці. І це дослідження, яке виконується спільно з інститутом ветеринарного профілю на базі Одеського протичумного інституту. Сенс дослідження полягає в тому, що проводиться вилов дикої птиці і вона вивчається на те, які віруси грипу є в зразках і яким чином це може впливати на ту чи іншу епідемічну ситуацію з грипом в Україні в цілому.

Два інших проєкти реалізуються виключно Держпродспоживслужбою, і вони стосуються швидких методів детекції африканської чуми свиней. Вони є дуже важливими з тієї точки зору, що ціла низка інститутів ветеринарного профілю наразі розробляють вітчизняні тест-системи і також є референс-центрами з африканської чуми свиней.

-        Це всі проєкти? 

-        Так, це лише ці чотири проєкти. Звичайні епідеміологічні дослідження, які є зафіксовані. По кожному є протокол досліджень – ми можемо подивитись де, в яких установах, яке дослідження планується. І тут є дійсно важлива експертна допомога американської сторони, оскільки вони дійсно проводили не одне дослідження, в них є розуміння цінності тієї чи іншої дослідної інформації, дуже активно допомагають нам впроваджувати новітні системи діагностики.

-        Узгодження досліджень відбувається з американцями, а вирішальне слово за ким?

-        Це питання консенсусу, тому що частина досліджень пропонується нами, частина – американською стороною. Шляхом перемовин ми домовляємось, які дослідження є пріоритетними. Оскільки фінансування не вистачає на запуск всіх досліджень одночасно. Вони пріоритезуються і, зазвичай, дослідження, які пов’язані з поліпшенням системи епідеміологічного нагляду, вони в пріоритеті або за тими проблемами, які зараз є в країні.

-        Під час встановлення цього консенсусу, які американські установи беруть участь? Військові, державні або академічні?

-        Академічні інститути, в переважній більшості. Жодного разу не було співпраці з якимись військовими інститутами. В основному, партнерство полягає в тому, що основний помічник в реалізації таких досліджень є науково-дослідні або академічні інститути Сполучених Штатів. Агенція зменшення біологічної загрози лише допомагає забезпечити цей процес і воно інформується про вже ухвалене рішення з метою виділення певних ресурсів.

-        Про фінанси – чи є вирішальним для діяльності лабораторії американське фінансування?

-        Зараз вже ні. Але ми чітко розуміємо, що 5-6 років після того, як лабораторії були побудовані, вони  фінансувалися, або підтримувалися максимально за рахунок Агенції зі зменшення біологічної загрози. Це було пов’язано з тим, що інколи не вистачало коштів на капітальні інвестиції, і американська сторона допомагала дооснастити такі лабораторії. Або зробити певні метрологічні вимірювання, або закупити додаткове обладнання чи відремонтувати те, яке вийшло з ладу. Зараз обласні центри, в ході COVID-19, вже отримали додаткове фінансування, в тому числі на капітальні витрати. Допомога у реалізації цієї програми поступово сходила нанівець в середині 2019 року. Це було частково пов’язано з політичними ротаціями на рівні МОЗ. І, на жаль, від середини 2019 року така співпраця вже стала більш-менш формальною без підтримки по областях країни.

-        Тобто, зараз фінансів не надходить?

-        Зараз від Агенції зі зменшення біологічної загрози не надходить фінансів на капітальні витрати в рамках діяльності лабораторій, які були збудовані.

-        Під час пандемії COVID-19, як я знаю, ваші лабораторії якимось чином долучені до протидії пандемії, які саме роботи проводяться?

-        Самі лабораторії особливо небезпечних інфекцій по територіях включились в процес діагностики COVID-19. Також сама модель співпраці була різною у різних регіонах. У деяких відбувалась шляхом того, що фахівці лабораторій особливо небезпечних інфекцій були переведені у вірусологічні лабораторії і там допомагали на різних етапах, як на підготовці проби, так і на етапі проведення самого лабораторного дослідження. В деяких лабораторіях відбувся одночасний запуск лабораторій і особливо небезпечних інфекцій, і вірусологічних лабораторій. В нашій лабораторії фахівці також працюють у вірусологічній лабораторії. Якщо ми будемо отримувати якісь пікові значення по зразках, то також площі, які є тут, будуть використані як резервні для максимального розширення обсягів тестування на COVID-19.

-        І це єдина задача, яка в рамках епідемії коронавірусу стоїть перед лабораторією?

-        Так, це діагностика. Діагностика є головним завданням цієї лабораторії, як і будь-якої іншої, що перебуває в сфері управління МОЗ.

-        Повертаючись до ситуації з російським фейком – як часто ви стикаєтесь з такими фейковими повідомленнями? Яка ваша реакція була, коли ви стикнулися з черговою "ротацією" цього фейку?

-        Вже на моїй пам’яті такі фейки спливають раз на два роки. Зазвичай це пов’язано з певними політичними процесами в країні. Зазвичай це відбувається перед виборами, якимись публічними звітами або якимись масовими подіями. Насправді, фейк дуже типовий, що "в Україні американці побудували лабораторію, за якою немає жодного контролю з боку держави" - це головна суть цього фейку. Також з'являються повідомлення, що "начебто в якихось лабораторіях виробляється біологічна зброя". Ми вже відносно звикли до цього, адже декілька разів давали спростування, в нас були публічні візити до таких лабораторій, відбувалась окрема інспекція та перевірка з боки СБУ, РНБО. Жодна з цих перевірок не підтвердила навіть натяку на подвійне використання лабораторного обладнання від 2005 року. Зараз, як і було раніше, лабораторії працюють лише в мирний спосіб задля задоволення потреб у епідеміологічному нагляді.

       Яка мета таких фейків?

-        Думаю, внесення певної політичної або психологічної нестабільності в українському суспільстві і спроба розхитати якісь негативні настрої в суспільстві в цілому.

-        Американське посольство вбачає в цьому виключно російський слід. Попри те, що первинна інформація з’явилась в сербських, болгарських джерелах, в Україні, але вони вважають Росію бенефіціаром тиражування цих чуток. Кого ви вважаєте винним?

-        На моє особисте переконання, дійсно в рамках таких фейків дуже сильно відстежується російський слід. Однак, я впевнений, це предмет розслідування відповідних інстанцій, щоб дійсно з’ясувати, хто є автором та драйвером таких фейків і хто їх вкидає у ЗМІ.

-        Як ви, як керівник і як просто людина, реагуєте на ці фейки? 

-        Насправді, це дуже неприємно. Відчуваєш дуже неприємні відчуття, оскільки розумієш, що це все неправда, і її доволі складно спростувати, оскільки навіть публічність тут не завжди може поставити крапку в цьому питанні. Тому є відчуття несправедливості і того, що з цим треба боротися. А боротися, думаю, можна лише одним – це демонструвати те, що лабораторії є мирними установами, які виконують свої функції.

-       Дякую Вам за інтерв'ю.

Повʼязані теми:

Наступна публікація