Відновити роботу антикорупційних органів треба до кінця року, інакше чиновники, політики і судді можуть уникнути відповідальності за брехню в декларації.
Наступний пленарний тиждень у Верховній Раді (від 15 до 18 грудня), що, до речі, стане останнім сесійним цього року, буде напрочуд гарячим. По-перше, депутатам треба, нарешті, ухвалити проєкт головного кошторису країни на 2021 рік. І, судячи зі слів спікера Дмитра Разумкова, розгляд заплановано на вівторок, 15 грудня. По-друге, подовжити дію закону про особливий статус Донбасу ще на рік. Це, скоріше за все, відбудеться у середу, 16 грудня.
Ну, і, по-третє, вирішити, як виходити з конституційної кризи. Так, минулого тижня Рада повернула покарання за брехню в деклараціях чиновників та політиків, ухваливши відповідний законопроєкт. Але висновок Венеційської комісії Ради Європи за зверненням Володимира Зеленського чітко вказує на те, що цього недостатньо. Ба більше, Комісія чітко вказала українському президенту, що краще все ж виконати скандальне рішення Конституційного суду (КСУ), хай яким би контраверсійним воно не було. А от щодо законопроєкту Зеленського про повний розпуск КСУ висновок Венеційки ще попереду.
ТСН.ua дізнавався, як влада виходитиме з конституційної кризи, щоб не втратити транш МВФ.
Що сказала Венеційська комісія?
Звернувся Володимир Зеленський до Венеційської комісії ще 25 листопада - за місяць після скандального рішення КСУ, який 27 жовтня скасував більшу частину антикорупційної реформи: статтю 366-1 Кримінального кодексу про кримінальне покарання за недостовірне декларування (яка передбачала до 2 років в’язниці за брехню в е-декларації) та фактично поставив поза законом існування реєстру е-декларацій політиків, чиновників і суддів, які перевіряло НАЗК.
Український президент просив Венеційську комісію надати висновок за процедурою прискореного розгляду щодо: ухвалення рішення суддями КСУ за наявності можливого конфлікту інтересів, додержання КСУ процедури розгляду справи та ухвалення рішення щодо його обґрунтованості та дотримання меж конституційного подання.
Свій перший висновок Венеційка надала вже за два тижні, і він для України невтішний. По-перше, Комісія визнала, що рішення КСУ 27 жовтня «ухвалювалося під впливом конфлікту інтересів деяких суддів». По-друге, Венеціанська комісія зазначає, що важливо зберегти обов'язок чиновників (включно з суддями звичайних судів і КСУ, яких може перевіряти Вища кваліфікаційна комісія суддів) подавати декларації, і мати ефективний механізм перевірки таких декларацій. Тобто, відновити повноваження НАЗК.
Водночас Венеційська комісія підкреслює, що Верховна Рада має імплементувати рішення КСУ. Тому, по-третє, Венеційка радить парламенту відновити дію статті 366-1 ККУ включно з кримінальною відповідальністю за брехню в декларації. Нагадаємо, що 4 грудня депутати ухвалили компромісний законопроєкт 4460-д (є доробком парламентської робочої групи, яку створили після відмови Ради підтримати радикальний проєкт Зеленського про незаконний розпуск КСУ), яким повернули покарання за брехню в декларації, але без позбавлення волі.
Від розпуску КСУ до пошуку компромісу
З-поміж іншого у своєму першому висновку Венеціанська комісія вказала КСУ, що він не має підміняти собою роль парламенту. Тобто, це у винятковій компетенції ВР встановлювати розмір штрафів за брехню в декларації та рівень відповідальності за це. Але, ще раз нагадаємо, що і Венеційка, і ЄС на рівні Посла в Україні Матті Маасікаса виступають саме за повернення кримінальної відповідальності за брехню в декларації.
Представник президента в КСУ, член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський сказав ТСН.ua, що кримінальна відповідальність не обов’язково передбачає позбавлення волі.
«Дискусії, що санкція, яку запропоновано в цьому компромісному законопроєкті (4460-д - Авт.) надто м’яка, ведуться. І президент Зеленський про це заявляв неодноразово (навіть реєстрував відповідний законопроєкт - Авт.). Думаю, як тільки цей законопроєкт набуде статусу закону, і наша політична сила, і президент ініціюватимуть внесення змін до статті 366-2 (у вже ухваленому проєкті 4460-д - Авт.) щодо якраз посилення санкцій. Але це не означає, що ВР не виконала вимогу щодо взагалі необхідності існування кримінальної відповідальності за такі дії. Тобто, формально ми виконали вимоги наших міжнародних партнерів і зобов'язання по Асоціації (з ЄС - Авт.)», - підкреслює Федір Веніславський.
На думку голови профільного комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, в частині покарання за брехню в декларації Венеційська комісія мала на увазі саме позбавлення волі. Тому найближчим часом парламент повернеться до уточнення вже проголосованого законопроєкту 4460-д. Але це тільки перший етап. Другий - це відновлення повноважень НАЗК в частині перевірки декларацій чиновників, політиків і суддів.
«В понеділок (7 грудня - Авт.) ми вже зареєстрували два законопроєкти про відновлення повноважень НАЗК. Венеціанська комісія сказала, що декларування має бути відновлене по всім суб’єктам, крім суддів. Ми цим принципом якраз і скористалися, а щодо суддів мають бути певні запобіжники від теоретичних зловживань з боку НАЗК. Ми їх передбачили у вигляді того, що протокол по суддям складатиме голова або заступник голови НАЗК. Порядок проведення самої перевірки суддів затверджуватиме НАЗК за погодженням з Вищою радою правосуддя. Те, що суддів буде притягнуто до відповідальності і здійснювати перевірку їх декларацій саме НАЗК - залишається, і фракції в переважній більшості це погодили», - сказав ТСН.ua Денис Монастирський.
Депутати не виключають, що Рада встигне розглянути відповідні законопроєкти до кінця року. Особливо щодо внесення змін до вже ухваленого законопроєкту 4460-д, які повернуть позбавлення волі за брехню в декларації. Інакше декларанти можуть уникнути відповідальності за недостовірні дані в деклараціях за 2020 рік. До того ж, саме від цих рішень Верховної Ради залежить продовження співпраці з МВФ і отримання чергового траншу на більш ніж $3 млрд, а також доля нашого безвізу з ЄС.
