Розслідування "Карфаген": суд обрав запобіжний захід водію посадовця Офісу генпрокурора
За версією слідства, Сергій Куций міг бути учасником злочинної організації, яка забезпечувала роботу мережі шахрайських колцентрів.
Сергій Куций у суді 7 вересня / © Суспільне
Вищий антикорупційний суд 7 вересня обрав запобіжний захід Сергію Куцому — водію посадовця Офісу генпрокурора Сергія Кропиви та фігуранту розслідування НАБУ «Карфаген». Слідство вважає Куцого причетним до «кришування» мережі шахрайських колцентрів.
Про це повідомило «Суспільне».
Суд постановив взяти Куцого під варту до 3 листопада, водночас передбачивши можливість внесення застави у розмірі 3 млн грн.
Прокурор наполягав на триманні фігуранта справи «Карфаген» під вартою або заставі у 20 млн грн.
«Куций — це та особа, яка кожного дня виконувала завдання Кропиви. Особа чітко усвідомлювала свої дії», — стверджував прокурор.
Сторона обвинувачення вважає, що Куций може переховуватися від органів слідства, чинити тиск на свідків або знищити докази, які можуть мати значення для справи.
«Куций обізнаний про коло спілкування Кропиви, був у курсі його життєдіяльності. Щодо знищення доказів, є розмова про деталізовані заходи забезпечення, зокрема є розмова про кібербезпеку та захист телефонів. Говорили, зокрема, про дистанційне очищення телефону. Щодо впливу на свідків, то є розмова про підготовку дружини та матері (Куцого, — ред.)», — розповів прокурор.
У чому саме підозрюють Сергія Куцого?
За версією слідства, Куций, якого пов’язують із псевдонімом «Камрад» на плівках НАБУ, причетний до участі у злочинній організації та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Правоохоронці стверджують, що від жовтня 2025 року до вересня 2026-го він був учасником злочинної організації, яка забезпечувала роботу мережі шахрайських колцентрів.
Обвинувачення також звертає увагу на ймовірне отримання Куцим хабаря від діяльності цих колцентрів. Зокрема, слідство посилається на розмови, які, за його твердженням, свідчать про систематичне отримання Куцим грошей та передавання коштів іншим особам. Надалі ці гроші нібито надходили на рахунки фізичних осіб-підприємців.
Своєю чергою захист Куцого стверджує про відсутність доказів «кришування» шахрайських колцентрів та отримання водієм хабаря.
Нагадаємо, 6 вересня ВАКС заарештував заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву у справі про «кришування» шахрайських колцентрів із можливістю внесення 120 млн грн застави.
За даними САП, Кропива був довіреною особою генпрокурора Руслана Кравченка: слідство зафіксувало розмови Кропиви щодо координації ремонту в будинку Кравченка в Козині, допомоги з візою для його дружини та організації дня народження у Мадриді.
Справа «Карфаген» про «кришування» шахрайських колцентрів
Нагадаємо, напередодні НАБУ і САП викрили злочинну організацію на чолі з керівником структурного підрозділу Офісу генпрокурора, яка системно брала мільйонні хабарі за «кришування» шахрайських колцентрів. Схема діяла від середини 2025 року із залученням чинних прокурорів та неофіційних осіб.
За версією слідства, отримані кошти фігуранти легалізували через придбання елітної нерухомості, коштовностей і оформлення активів на підставних осіб та ФОПів на загальну суму понад 42 млн грн. Учасники угруповання контролювали кримінальні провадження щодо кіберзлочинів, захищали «свої» колцентри, імітували боротьбу з ними для медіа та лобіювали кадрові призначення у державних структурах, зокрема у податковій.